КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/7256/21

№ апеляційного провадження: 33/824/2955/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва 19 травня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

У С Т А Н О В И Л А :

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва 19 травня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, у виді громадських робіт на строк 30 годин та стягнуто судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 454 грн. в дохід держави.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, ОСОБА_1 26 травня 2021 року через засоби поштового зв`язку направив апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва 19 травня 2021 року та ухвалити нову, якою закрити провадження за відсутності складу правопорушення.

Апеляційна скарга за змістом обґрунтована тим, що судом першої інстанції не повно досліджені матеріали справи, постанова ґрунтується виключно на припущеннях, що взяті з пояснень сестри та колишньої дружини.

Зазначено, що будь-якого насильства, щодо рідної сестри ОСОБА_2 не вчинялося, а дії останньої, шляхом викрадення документів, ключів, майна та грошей з рахунків, спрямовані на позбавлення спадкового майна ОСОБА_1 , яке залишилось після смерті батька.

Вказано, що до суду першої інстанції були надані докази на підтвердження відсутності домашнього насильства, а саме відеозаписи фактичних обставин, які є причиною недобросовісних дій з боку ОСОБА_2 , проте не були досліджені.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи судом повідомлявся.

Під час апеляційного розгляду суд заслухав пояснення ОСОБА_2 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила її залишити без задоволення.

Перевіривши та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року з наступними змінами визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Під психологічним насильством розуміється форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП суб`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення характеризується умисною формою вини і передбачено наявність прямого умислу правопорушника на спричинення страждань потерпілій стороні.

Тобто, за змістом закону слідує, що вчинення особою дій, передбачених даною статтею, тягнуть за собою завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю особи, у відношенні якої вчинені дії, тобто настання певних наслідків.

Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 385414 від 13 квітня 2021 року, з якого убачається, що о 16 год. 00 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє психологічне насильство відносно своєї сестри, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив порушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 5).

Поясненнями ОСОБА_2 , щодо агресивної поведінки брата та схильності до вживання алкоголю (а.с. 6).

Також, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 382826 від 20 квітня 2021 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відносно своєї сестри, а саме: ображав та погрожував, чим вчинив порушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП (а.с. 14).

Заявою ОСОБА_2 до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про вчинення адміністративного правопорушення за сст. 173-2 КУпАП, в якій за змістом зазначала, що перебуває в постійному страху за своє здоров`я, у зв`язку з агресивною поведінкою брата, приниженням, вимаганням грошей, вираженням в її сторону нецензурною лайкою (а.с.16-17).

Крім того даючи пояснення в суді першої інстанції ОСОБА_2 , зазначала, що її брат постійно вчиняє домашнє насильство відносно неї та часто перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Зазначала, що 13.04.2020 року ОСОБА_2 протягом всього дня спав, і щойно прокинувшись - прийшов на кухню та почав кричати нецензурною лайкою в її бік та скинув додолу їжу та посуд, які в цей час були на столі. Після чого, почав штурхати кулаком в груди та розмахувати кулаками біля її обличчя при цьому погрожуючи та вимагаючи гроші, стверджуючи, що вона йому щось винна. У зв`язку з такими діями була вимушена забігти до своєї кімнати, зачинитися та викликати поліцію.

Свідок ОСОБА_3 суду надала покази, що є колишньою дружиною ОСОБА_1 та була очевидцем та свідком неодноразового насильства з боку колишнього чоловіка по відношенню до своєї сестри. Зазначала, що вона також потерпала від насильства з боку ОСОБА_1 , що і стало причиною їх розлучення.

Вказані пояснення. надані в суді першої інстанції ОСОБА_2 підтримала і в суді апеляційної інстанції.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства у формі психологічного характеру погрози та образи, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_2 доведена наявними у справі доказами.

Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються наведеними вище доказами.

При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.

Апеляційним судом відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясовано усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.

Викладені у постанові судді районного суду висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 30 годин накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

З огляду на суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, підстави для скасування постанови районного суду відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва 19 травня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А. Слюсар