У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року

м. Харків

права № 638/433/21

провадження № 1-кп/638/980/21

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря - Ткаченка В.Р., Башинської К.С., Корнієнко К.С., Погудіної Д.О.,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Біленського Аміла Камандаровича,

особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_1 ,

захисника - Сметаніна Дмитра Володимировича,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Харковi матеріали клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020220830000077 від 19 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Тернова Чугуївського району Харківської області, українця, громадянина України, розлученого, не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною другою статті 345 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 пеербуває на посаді інспектора 2-го взводу 4-ї роти 3-го батальону Управління патрульної поліції ГУ НП в Харківській області, відповідно до наказу Національної поліції Департаменту патрульної поліції від 13 липня 2018 року, о/с № 680, посвідчення НОМЕР_1 .

Відповідно до пункту 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейського ОСОБА_2 покладені наступні повноваження: забезпечення громадської безпеки та публічного порядку; охорони та захисту прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.

Так, 19 листопада 2020 року, приблизно о 06:20 годині, інспектор поліції ОСОБА_2 , знаходячись у форменому одязі з відповідними шевронами, погонами та з жетоном на видному місці на ній, а також у бронежилеті та з поясною системою зі спеціальними засобами, окрім табельної вогнепальної зброї, перебуваючи у вагоні електропоїзда КП «Харківський метрополітен», який рухається у напрямку станції найближчої до місця роботи патрульного поліції. Під час руху електропоїзда, а саме між станціями «Ботанічний сад» та «Наукова», ОСОБА_2 помітив громадянина, який з протилежної сторони вагону рухався у напрямку поліцейського без засобу індивідуального захисту. Відреагувавши на це правопорушення патрульний звернувся до ОСОБА_1 , вказавши, що останній порушує Постанову КМУ № 641 від 22 липня 2020 року, а саме пункт 10 підпункту 1, відповідно до якої заборонене перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно. На що ОСОБА_1 почав агресивно себе поводити, виражатися нецензурною лайкою по відношенню до ОСОБА_2 та на грунті раптово виниклої неприязні до вказаного працівника поліції, підійшов до останнього та маючи раптово виниклий намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівнику поліції при виконанні ним своїх службових обов`язків, з мотивів особистої неприязні, наніс інспектору поліції прямий удар кулаком правої руки в область нижньої губи та підборіддя, внаслідок чого завдав останньому тілесне ушкодження у вигляді садна на тлі синця на слизовій нижньої губи. Вищевказане утворилося від травматичної дії тупого твердого предмета, за механізмом: садно на тлі синця-удар-тертя-ковзання, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3 працівник поліції ОСОБА_2 , діючи відповідно до статей 42, 44 Закону України «Про Національну поліцію», був вимушений застосувати до останнього спеціальний засіб, а саме кайданки, з метою припинення протиправних дій та забезпечення особистої безпеки і безпеки присутніх.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 19 листопада 2020 року, коли він знаходився у метрополітені, до нього підійшов чоловік, та попросив одягнути засіб індивідуального захисту, маску, після чого він одягнув, однак потім зняв її. Після чого він вдарив потерпілого, чим наніс легкі тілесні ушкодження. Потім його доставили в кімнату поліції, куди була викликана поліція.

У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 19 листопада 2020 року, прямував на АДРЕСА_2 , щоб заступити на службу. Перебуваючи у метрополітені між станціями «Ботанічний сад» та «Наукова», помітив громадянина, який був без засобу індивідуального захисту. Потерпілий звернувся до ОСОБА_1 , вказавши, що останній порушує Постанову № 641, та запропонував йому одягнути маску, на що ОСОБА_1 , почав агресивно себе поводити, виражався нецензурною лайкою, після чого наніс удар правою рукою в область обличчя, а саме нижньої губи. Після чого, з метою подальшого припинення протиправних дій, ОСОБА_4 було застосовано спеціальний засіб «кайданки» та доставлено до приміщення кімнати поліцїї станції «Наукова» КП «Харківський метрополітен».

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він працює лікарем швидкої медичної допомоги, 19 листопада 2020 року був виклик у метрополітен, де ним було встановлено наявність у ОСОБА_2 видимого забою нижньої губи. При цьому ОСОБА_1 поводив себе дивно та неадекватно. Не скаржився, на те, що йому завдано тілесних ушкоджень. Пізніше біла викликана швидка психіатрична допомога.

Експерт ОСОБА_6 , допитана судом у судовому засіданні, пояснила, що вона працює головним судовим експертом у закладі охорони здоров`я «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», 05 січня 2021 року була проведена судово-психіатрична експертиза № 3, на підставі постанови слідчого від 21 грудня 2021 року. Відповідно до висновків якої, ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної, перебував у стані хронічного психічного захворювання. Відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час відповідно до свого психічного стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він був свідком подій, які сталися 19 листопада 2020 року, приблизно о 06 годині ранку, у метрополітені, бачив, як поліцейський зробив ОСОБА_1 зауваження, та той наніс удар рукою в обличчя.

Свідок ОСОБА_8 , пояснила, що працює інспектором патрульної поліції, 19 листопада 2020 року у метрополітені з ОСОБА_2 разом їхали на службу. На станції «Ботанічний сад» ОСОБА_1 знаходився без засобів індивідуального заходу, зробили йому зауваження, щодо необхідності надягнути маску, на що відразу ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, замахнувся кулаком правої руки та наніс удар в обличчя працівнику поліції. Була викликана швидка допомога та поліція. До ОСОБА_1 було застоосвано спеціальний засіб та доставлено до приміщення кімнати поліцїї станції «Наукова» КП «Харківський метрополітен».

Також в судовому засіданні були досліджені такі письмові докази.

Витяг з кримінального провадження № 12020220830000077 (а. с. 80);

Довідка до акта огляду медико-експертною комісією Серії 12 ААБ № 279579 ОСОБА_1 (а. с. 81);

Копія карти виїзду бригади екстреної медичної допомоги, яка виїзджала на виклик 19 листопада 2020 року, о 07 годині 57 хвилин за адресою: м. Харків, станція метро «Наукова» до ОСОБА_2 , 1993 року народження (а. с. 82-83);

Висновок судово-медичної експертизи, відповідно до висновку експерта № 09-3498 було встановлено, що надані в ході проведення слідчого експерименту покази останнім не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення у нього тілесних ушкоджень (а. с. 84);

Висновок амбулаторної судово-психіатричної експертиза № 3 від 05 січня 2021 року ( а. с. 85 – 90);

Протокол проведення слідчого експерименту від 10 грудня 2020 року (а. с. 99-105);

Висновок судово-медичної експертизи № 09-3498, відповідно до висновку якої, за ступенем тяжкості синець, садна, садно на тлі синця викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2 «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень. Покази потерпілого ОСОБА_2 , викладені у наданому протоколі проведення слідчого експерименту від 10 грудня 2020 року, в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині терміну та механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень. До компетенції судово-медичного експерта відноситься встановлення характеру причинно-наслідкових зв`язків між ушкодженнями та наслідками цих ушкоджень. З`ясування ж обставин спричинення цих тілесних ушкоджень є виключно компетенцією судово-слідчих органів. Органами досудового слідства з`ясовані обставини (події) спричинення вказаних тілесних ушкоджень, то слід відмітити, що встановлення причинно – наслідкового зв`язку між діями персоніфікованої особи (нанесення удару кулаком) та наслідками у вигляді тілесних ушкоджень на тілі іншої не потребує спеціальних знань у галузі судово-медичної експертизи (а. с. 106 -107);

Протокол тимчасового вилученого майна від 21 грудня 2020 року; (а. с. 110);

Опис речей і документів, вилучених на підставі слідчого судді (а. с. 111).

Судом були ретельно досліджені всі докази надані стороною обвинувачення та захисту дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі ці докази суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків.

Вина ОСОБА_1 в скоєнні зазначеного суспільно-небезпечного діяння підтверджується сукупністю дослідженими в судовому засіданні в повному обсязі матеріалами провадження у їх сукупності.

Підозрюваному ОСОБА_1 була проведена амбулаторна судово-психіатрична експертиза № 3 від 05 січня 2021 року, згідно з висновком якої, ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизофренії параноїдної. Відповідно до свого психічного стану не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання. Не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру - госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом (а. с. 85 - 90).

У зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечував, вважав, що показання свідків містять суперечності, в застосуванні до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом просив відмовити.

Вивченням особи встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря - нарколога не перебуває, відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Міський психоневроллогічний диспансер № 3» Харківської міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , спостерігається в МПНД № з 2011 року, діагноз: шизофренія, параноїдна форма, згідно наданої інформації ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» перебував на стаціонарному лікуванні в КНП ХОР «ОКПЛ № 3 в періоди з 25 листопада 2012 року по 29 грудня 2012 року з діагнозом - шизофренія; з 11 лютого 2020 року по 06 березня 2020 року з діагнозом - шизофренія; у період з 19 листопада 2020 року по 14 грудня 2020 року з діагнозом - шизофренія, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно (а. с. 114 - 119).

Відповідно до статті 18 КК України суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність.

Згідно з частиною другою статті 19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно зі саттею 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно-небезпечні діяння.

Визнавши доведеним, що особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру, з підстав, передбачених частиною другою статті 513 КПК України.

Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб , які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння (частина перша статті 93 КК України).

Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру , зокрема госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом .

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Відповідно до частини другої статті 513 КПК України, визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи наведене, зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд доходить висновку, що клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 , який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку, підлягає задоволенню з госпіталізацією до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Керуючись статтями 93 КК України, 503, 505, 512-513 КПК України, суд,

ухвалив:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020220830000077 від 19 листопада 2020 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий - суддя                                                                В. М. Яковлева