Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #95132801

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


30 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 595/585/21 пров. № А/857/10185/21


Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:


головуючого судді                                                              Онишкевича Т.В.,

суддів                                                                                Хобор Р.Б., Шинкар Т.І.,

з участю секретаря судових засідань                                          Смолинця А.В.,


розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,


суддя у І інстанції                                                            Созанська Л.І.,

час ухвалення рішення                                                  не зазначено,

місце ухвалення рішення                                                  м. Бучач,

дата складення повного тексту рішення                               06 травня 2021 року,


ВСТАНОВИВ :


19 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову серії БАА № 847753 від 17 квітня 2021 року, винесену поліцейським СРПП Бучацького ВП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 травня 2021 року у справі № 595/585/21 позов було задоволено частково. Скасовано постанову серії БАА № 847753 від 17 квітня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП та закрито провадження у справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не надані суду докази на обґрунтування наявності підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.  

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, який у своїй скарзі просив його скасувати та прийняте нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Вважає, що судом надано невірну правову оцінку обставинам справи.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.

Як встановлено судом, 17 квітня 2021 року поліцейським СРПП Бучацького ВП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Стасівим Р.Р. винесено постанову серії БАА № 847753 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за те, що той 17 квітня 2021 року о 12 год 30 хв в м. Бучач Тернопільської області, керуючи транспортним засобом марки «Део Ланос», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зупинку під дорожнім знаком 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив пункт 8.4 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР).

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до пункту 8.4 ПДР дорожні знаки поділяються на групи, зокрема, заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Як слідує з оскаржуваної постанови, позивач здійснив зупинку під дорожнім знаком 3.34 «Зупинку заборонено».

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить інформації про технічний засіб, яким здійснено фіксацію правопорушення. Окрім того, з долученими відповідачем до матеріалів справи даних фотофіксації правопорушення не видно дати скоєння такого правопорушення.

Водночас, приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статтей 73,74 Кодексу адміністративного судочинства України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, відповідачем не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП.

Відтак, доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі приписів частин 1 та 6 статті 139, Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» суд апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 681 грн судового збору за подання апеляційної скарги, не сплаченого при зверненні до апеляційного суду.


Керуючись статтями 241, 243, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,


ПОСТАНОВИВ :


апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 06 травня 2021 року у справі № 595/585/21 – без змін.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (46001, м. Тернопіль, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ 40108720) на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 681 (шістсот вісімдесят одна) грн на рахунок Державної судової адміністрації України за реквізитами:

- отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

- рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001

- код класифікації доходів бюджету: 22030106.


Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.



Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Р. Б. Хобор

Т. І. Шинкар

Постанова у повному обсязі складена 02 липня 2021 року.


  

    

  

     




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація