Постанова

Іменем України

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 705/938/19

провадження № 61-16263св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2020 року у складі судді Гудзенко В. Л. та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 1995 року до 30 січня 2019 року проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу на АДРЕСА_1 , мали спільний побут, вели спільне господарство, піклувалися один про одного.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 .

Вона звернулась до Уманської міської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину їй відмовлено у зв`язку з відсутністю у неї права на спадкове майно та рекомендовано звернутись до суду з заявою для встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини.

Іншим спадкоємцем ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_2 , яка відноситься до першої черги спадкування.

З урахуванням уточнених позовних вимог просила встановити факт її проживання з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, з 24 червня 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за нею право на спадкування разом із спадкоємицею першої черги ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

Встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу з 24 червня 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із доведеності позивачкою факту її проживання з ОСОБА_3 у період з 24 червня 2009 року до дня смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2020 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з рішенням місцевого суду як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, та зазначив, що висновки суду ґрунтується на наявних в матеріалах справи письмових доказах, поясненнях свідків, які були допитані в судовому засіданні, та не спростовані відповідачкою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

02 листопада 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга свідчить про те, щосудові рішення оскаржуються лише в частині вирішення позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, в іншій частині не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).

Підставою касаційного оскарження оскаржуваних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6247/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 6-97цс11, 02 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-2333цс15, від 08 червня 2016 року у справі № 6-2253цс15, постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 619/5624/14-ц, від 20 грудня 2019 року у справі № 761/3086/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 405/3904/17, від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Суди не звернули уваги на відсутність письмових доказів наявності спільного бюджету позивачки з ОСОБА_3 , спільного придбання майна, а також на те, що ОСОБА_3 спілкувався з братом позивачки, спільно з ним розпивав алкогольні напої, проживав певний час із ним в будинку на АДРЕСА_1 .

Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Витребувано з Уманського міськрайонного суду Черкаської області справу № 705/938/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Обставини справи

Суди встановили, що згідно свідоцтва про смерть, виданого 31 січня 2019 року Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Умані Черкаської області.

Після його смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно з витягом зі Спадкового реєстру 04 лютого 2019 року приватним нотаріусом Карайкоза Г. І. заведена спадкова справа № 4/2019.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дочка ОСОБА_5 .

Також суди встановили, що до 23 червня 2009 року ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , який між ними розірваний 23 червня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Умані Уманського управління юстиції Черкаської області.

Згідно довідки, виданої 06 лютого 2019 року головою квартального комітету Уманської міської ради Черкаської області, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 , з 1995 року і до дня смерті проживав однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу та вів спільне господарство з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи підстави позову, позивачка посилалась на те, що з 1995 року до 30 січня 2019 року вона з ОСОБА_3 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , як чоловік та дружина, мали стосунки, притаманні подружжю, взаємні права та обов`язки.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Так, підставами касаційного оскарження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_5 є посилання нанеправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6247/16-ц, від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 6-97цс11, 02 жовтня 2013 року у справі № 6-79цс13, від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15, від 25 листопада 2015 року у справі № 6-2333цс15, від 08 червня 2016 року у справі № 6-2253цс15, постановах Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 619/5624/14-ц, від 20 грудня 2019 року у справі № 761/3086/17, від 19 лютого 2020 року у справі № 405/3904/17, від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із частиною першою статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до частин першої та другої статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що «вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України)».

Обов`язковою умовою для визнання чоловіка та жінки такими, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, проаналізувавши всі надані докази, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання її та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 24 червня 2009 року до 30 січня 2019 року, оскільки такі факти встановлені судом на підставі показів свідків та письмових доказів, наявних в матеріалах справи, що, в свою чергу, відповідачкою не спростовано.

Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані, та не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах, що зазначені заявником в касаційній скарзі.

Доводи касаційної скарги по своїй суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, які не були встановлені судами попередніх інстанції, що в силу положень статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржені судові рішення в оскарженій частині - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 липня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

С. Ю. Бурлаков

В. М. Коротун