ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2010 року № 14198/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді – Стародуба О.П.,
суддів – Пліша М.А., Довгополова О.М.,
при секретарі судового засідання – Поворознику Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2009 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 13.01.2009 року звернулася до суду із адміністративним позовом, яким просила зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області нарахувати та виплатити в її користь невиплачене як дитині війни підвищення пенсії відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2007 рік.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2009р. позов задоволено частково, зобов»язано управління Пенсійного фонду України у Волочиському районі Хмельницької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З таким рішенням суду не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, вимоги за якою мотивує тим, що виплата підвищення пенсії дітям війни здійснювалась в розмірах передбачених Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік та в межах передбачених на це видатків, а також, що законодавством не визначено, з якого саме розміру мінімальної пенсії за віком слід виходити при визначенні розміру підвищення до пенсії дітям війни. Крім того, вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду. Просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи частково вимоги позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачу як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсія повинна підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, оскільки рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру підвищення пенсії дітям війни на 2007 рік.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.
Поряд з тим, в ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідач наполягав на застосуванні річного строку позовної давності, передбаченого ст.99 КАС України, однак дане питання судом вирішене не було.
Враховуючи, що виникнення права позивача на перерахунок та виплату підвищення до пенсії як дитині війни пов»язане із рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р., яке було у встановленому законом порядку опубліковане, а тому строк звернення до суду слід рахувати саме з цього часу і закінчився такий строк 09.07.2008 р.
Оскільки позивач звернувся до суду в січні 2009 року, тому строк звернення до суду ним пропущено, а поважних причин такого пропуску не наведено.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі Хмельницької області задоволити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.02.2009 р. по справі №2а-1067/09 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Волочиському районі Хмельницької області про зобов’язання вчинити дії відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: М.А. ПЛІШ
О.М. ДОВГОПОЛОВ
В повному обсязі постанову складено 13.04.2010 року