ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/419/21 Справа № 187/1565/18 Суддя у 1-й інстанції - Іщенко І.М. Суддя у 2-й інстанції - Онушко Н. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року                                                                м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                        Онушко Н.М.,

суддів                                        Джерелейко О.Є., Піскун О.П.

за участю

секретаря судового засідання                Самонової В.В.,

прокурора                                Дідікової А.О.,

обвинуваченого                         ОСОБА_1 ,

захисника                                Редька С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги захисника Редька С.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , та прокурора на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року у кримінальному провадженні №12018040520000474 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено йому покарання у виді 8 років позбавлення волі.

Вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 07 вересня 2018 року близько 20 години ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні літньої кухні за місцем мешкання ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , під час сварки, яка виникла після спільного вживання алкогольних напоїв, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс ОСОБА_3 почергово кулаком лівої та правої руки не менше семи ударів по голові, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо черепної травми: забитої рани в лівій тім`яно-потиличній ділянці; синців в правій виличній ділянці (з переходом на лобну та скроневу), по правій вушній раковині, в області правого ока, в лівій виличній ділянці, (з переходом на скроневу), по лівій вушній раковині з садном на його тлі; крововиливів в слизових оболонках верхньої та нижньої губи; садна на спинці носу; крововиливів в м`яких покривних тканинах голови, в правій лобно-скронево-потиличних ділянках, в лівій скронево-потиличній ділянці; крововиливів в м`яких тканинах виличних ділянок, забою речовини головного мозку; крововиливів в речовину головного мозку.

Згідно висновку експерта № 136-118-Е від 27.10.2018 року смерть ОСОБА_3 настала від внутрішньо черепної травми з крововиливами під тверду та м`яку мозкову оболонку, в речовину головного мозку, яка ускладнилось набряком головного мозку, що підтверджується, як наявністю ушкоджень, так і даними судово-гістологічного дослідження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і являються безпосередньою причиною смерті.

Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник Редько С.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий, яким ОСОБА_1 виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що поза увагою суду першої інстанції залишився порушений порядок початку досудового розслідування, так як відповідно до витягу з ЄРДР № 12018040520000474 відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України вказано, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру, тобто сфальсифікований витяг в порушення п. 4.3 Положення “Про порядок ведення ЄРДР”.

Вказує, що суд першої інстанції також не надав правової оцінки порушенню порядку повідомлення прокурора про початок досудового розслідування, оскільки прокурор повідомляється про внесення відомостей до ЄРДР 10.09.2018 року, але ще до повідомлення прокурору призначається група прокурорів 08.09.2018 року, що є порушенням вимог ст. 214 КПК України.

Зазначає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки недопустимості доказів, оскільки в протоколі огляду місця пригоди та протоколі огляду трупа вказано про застосування фотоапарату KODAK С-142, але не вказано технічні параметри носія, на який відбувається фотозйомка, що, на думку захисника, є порушенням вимог ч. 3 ст. 107 КПК України. Поза увагою суду залишилась та обставина, що труп на фото міняє положення без вказання дій про зміну пози трупа в протоколі огляду, що унеможливлює визначення первісної пози трупа.

Захисник також вказує, що поза судовим контролем залишилось призначення експертиз, оскільки клопотання на проведення усіх експертиз надходили конкретному судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 .

На думку захисника, винесення рішень судом відбувалось без авторозподілу, що є порушенням положення про автоматизовану систему документообігу суду, а тому огляд та висновки експертиз є недопустимими доказами.

Захисник також посилається на недопустимість доказів отриманих в результаті проведення слідчого експерименту, оскільки згоди на проведення слідчого експерименту з свідками, особа, яка володіє житлом, не надавала.

Зазначає, що в доведеність вини ОСОБА_1 , суд першої інстанції послався на покази свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Проте, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час допиту в судовому засіданні надавали суду інші покази, а ніж ті, що викладені у вироку.

Крім цього, захисник вказує, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки висновкам експертиз № 1017 від 10.10.2018 року та № 1019 від 10.10.2018 року, оскільки суд залишив поза увагою той факт, що на руках потерпілого знайдена кров іншої групи, ніж у ОСОБА_1 та потерпілого, що ні на досудовому слідстві, ні в суді першої інстанції не досліджувалось.

Вказує, що судом першої інстанції не встановлений час настання смерті ОСОБА_3 , так як у вироку немає жодного посилання на час смерті ОСОБА_3 .

На думку захисника, судом першої інстанції під час ухвалення вироку допущена неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог процесуального закону.

Зазначає, що відповідно до обвинувального акту до суду було направлено кримінальне провадження № 12018040520000474, але вирок ухвалювався у іншому кримінальному провадженні № 120150452000184.

Прокурор також подав апеляційну скаргу, в якій просиввирок суду скасувати частково та ухвалити новий вирок, в якому зазначити кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Просив зазначити вірний номер кримінального провадження № 12018040520000474 та виключити з мотивувальної частини вироку посилання на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, як на доказ у кримінальному провадженні.

В іншій частині просив вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що 31 жовтня 2018 року за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018040520000474 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області направлено обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 , за фактом умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Водночас, судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначено, що дії обвинуваченого кваліфікуються за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Вказує, що у вироку не зазначено вірного номера кримінального провадження № 12018040520000474, а зазначено № 12015040520000184.

Зазначає, що у мотивувальній частині вироку, як на доказ у кримінальному провадженні суд посилається на витяг з ЄРДР, однак, відповідно до вимог КПК України, витяг є лише правовою підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження, оскільки він не містить, відповідно до ст. 84 КПК України, відомостей, які встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінальної відповідальності та підлягають доказуванню.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно із ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ст. 94 КПК, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону в повній мірі та, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника Шостакова С.М., оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження та перевірено у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, судом першої інстанції доведено винуватість ОСОБА_8 доказами, які є належними та допустимими, в сукупності доповнюють один одного, зокрема:

- протоколом огляду місця події від 08.08.2018 року, який проводився в АДРЕСА_2 , згідно якого був знайдений труп ОСОБА_3 , на обличчі якого були тілесні пошкодження, на правій половині спини, на задній поверхні грудної клітини, правому плечі та ліктьовому суглобі численні садна та синці, з фото таблицями із зображенням території подвір`я, приміщення коридору, плям бурого кольору на касетнику, мокрих плям на підлозі, вигляду скляної пляшки горілки об`ємом 0,5 л. на столику поруч з телевізором та розташування ганчірок з плямами бурого кольору;

- протоколом огляду трупа ОСОБА_3 від 08.09.2018 року, відповідно до якого під трупом мається зім`яте простирадло та дві подушки з нашаруванням буро-коричневої речовини, в правій скроні мається синець багряно-синюшного кольору, в області носу, губ маються садна, по правій половині спини численні садна, на поверхні грудної клітки маються синці розміром 7х1, 9х1, по лівій стороні спини численні синці розмірами від 2х2 до 7х6 см, маються садна по правому плечі, ліктьовому суглобі та на правому гребні кістки;

- протоколом огляду місця події від 08.09.2019 року, згідно якого було оглянуто та вилучено одяг ОСОБА_1 , а саме: кофта, футболка, спортивні штани, капці, що відображено у фототаблицях;

- протоколами отримання зразків для експертизи від 08.09.2018 року та від 10.09.2018 року, відповідно до яких у ОСОБА_9 були відібрані зрізи нігтьових пластин з під-нігтьовим вмістом, змиви з рук та зразки крові;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.10.2018 року і відеозаписом слідчого експерименту, який був досліджений судом першої інстанції, згідно яких, свідок ОСОБА_6 вказує, яким чином ОСОБА_1 в приміщенні будинку в АДРЕСА_2 , посеред кімнати наносив удари ОСОБА_3 в область голови, спини, обличчя, пояснивши при цьому, що ОСОБА_1 наніс потерпілому приблизно п`ять ударів, від яких ОСОБА_3 упав на підлогу, після чого ОСОБА_1 наніс три удари по його спині, а на його питання “Що ти робиш?” ОСОБА_1 наніс два удари кулаком в обличчя ОСОБА_3 , після чого вибіг на подвір`я, сів на велосипед, і кудись поїхав;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 22.10.2018 року і відеозаписом слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_5 , який був досліджений судом першої інстанції, і який вказує, яким чином ОСОБА_1 в приміщенні будинку в АДРЕСА_2 наносив ОСОБА_3 тілесні ушкодження, а саме вказав на приблизно шість ударів по тілу потерпілого, витягнувши лежачого ОСОБА_3 за ноги з будинку на вулицю, а потім знову за руки затягнув ОСОБА_3 в будинок, бачив, як ОСОБА_3 лежав в другій кімнаті на животі на підлозі головою біля музичного центра та не розмовляв;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.10.2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_1 який в присутності захисника Редьки С.М. вказує місце виникнення конфлікту із ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , яким чином він наносив два удари в грудну клітину ОСОБА_3 , а коли останній штовхнув його, то він двічі вдарив ОСОБА_3 рукою в праве плече, більше потерпілого не бив, бо їх заспокоїв ОСОБА_6 , після чого він поїхав додому;

- висновком судової цитологічної експертизи № 999 від 12.10.2018 року, згідно якої в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_1 наявність крові не встановлено, знайдені клітини поверхового шару епідермісу, які непридатні для цитологічного дослідження;

- висновком судової цитологічної експертизи № 1000 від 16.10.2018 року, відповідно до якої в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_3 наявність крові не встановлено, знайдені клітини поверхового шару епідермісу, які непридатні для цитологічного дослідження;

- висновком експерта № 970 від 17.09.2018 року, відповідно до якого кров підозрюваного ОСОБА_1 належить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО;

- висновком судової цитологічної експертизи № 932 від 19.10.2018 року, з якої вбачається, що на наданому на дослідження фрагменті пошкодженого касетника з музичного центра мається наявність крові та визначений білок людини, результати серологічного і цитологічного досліджень мають можливість припустити походження крові на фрагменті пошкодженого касетника від особи, групової властивості крові якої характерні виявлені антигени А, Н ізосерологічної системи АВО, а саме як від потерпілого ОСОБА_3 так і від підозрюваного ОСОБА_1 , беручі до уваги групові властивості їх крові;

- висновком експерта імунолога від № 1014 від 03.10.2018 року, згідно якого були досліджені змиви з правої та лівої руки ОСОБА_1 , одержаний результат дослідження не виключає можливості походження слідів крові на марлевому тампоні зі змивом правої руки ОСОБА_1 від потерпілого ОСОБА_3 , або самого ОСОБА_1 , так як основним антигеном крові яких, є виявлений в слідах антиген А;

- висновком експерта імунолога № 1015 від 17.10.2018 року, відповідно до якого на доставлених для дослідження футболці та спортивних штанях, які належать ОСОБА_1 знайдена кров людини, на спортивній формі та парі тапок наявність крові не встановлена, групову приналежність в сліді крові на спортивних штанах ОСОБА_1 визначити не можливо, одержаний результат дослідження не виключає можливості походження сліду крові на футболці, яка належить ОСОБА_1 від потерпілого ОСОБА_3 , або самого ОСОБА_1 , крові яких, властивий виявлений в сліді антиген А;

- висновком експерта імунолога № 1016 від 08.10.2018 року, з якого вбачається, що одержаний результат дослідження не виключає можливості походження сліду крові на ганчірці від потерпілого ОСОБА_3 або ОСОБА_1 , групові властивості яких співпадають з встановленою на ганчірці групою крові;

- висновком експерта імунолога № 1017 від 10.10.2018 року, відповідно до якого на досліджених змивах з долонь правої та лівої руки трупу ОСОБА_3 встановлено, що враховуючи отримані результати дослідження та групові приналежність крові ОСОБА_3 , а саме те, що антигену А, який є групоспецифічним антигеном крові ОСОБА_3 , в слідах крові не виявлений, даних про присутність крові потерпілого у вказаних слідах не отримано, враховуючи отримані результати дослідження та групові приналежність крові ОСОБА_1 , а саме те, що антигену А який є групоспецифічним антигеном крові ОСОБА_1 в слідах крові не виявлений, даних про присутність крові потерпілого в вказаних слідах не отримано;

- висновком експерта № 1018 від 10.10.2018 року, відповідно до якого на штанях ОСОБА_3 наявність крові не встановлена;

- висновком експерта № 1019 від 10.10.2018 року, з якого вбачається, що на змивах речовини бурого кольору з підлоги встановлено, що враховуючи отримані результати дослідження та групові приналежності крові ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , а саме те, що антигену А який є групоспецифічним антигеном крові ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в сліді крові на змивах не виявлено, даних про присутність крові потерпілого чи підозрюваного у вказаному сліді не отримано;

- висновком судово-медичної експертизи № 1118-МК від 26.10.2018 року, згідно якої пошкодження на шматку шкіри з лівої тімьяно-потиличної ділянки голови від трупа ОСОБА_3 могло утворитись при контакті з виступаючою частиною сплощеної або сплощено-випуклої поверхні представленого фрагмента касетника з музичного центру;

- висновком експертів № 136 - 118-Е від 27.10.2018 року та № 136- 121-Е від 27.10.2018 року, відповідно до яких, на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_3 його смерть настала від внутрішньо черепної травми з крововиливами під тверду та м`яку мозкову оболонку, в речовину головного мозку, яка ускладнилось набряком головного мозку, що підтверджується як наявністю ушкоджень так і даними судово-гістологічного дослідження.

При експертизі трупа виявлені тілесні ушкодження у вигляді внутрішньо черепної травми: забита рана в лівій тім`яно-потиличній ділянці; синці в правій виличній ділянці( з переходом на лобну та скроневу), по правій вушній раковині, в області правого ока, в лівій виличній ділянці, (з переходом на скроневу), по лівій вушній раковині з садном на його тлі; крововиливи в слизових оболонках верхньої та нижньої губи; садно на спинці носу; крововиливи в м`яких покривних тканинах голови, в правій лобно-скронево-потиличних ділянках, в лівій скронево-потиличній ділянці; крововиливи в м`яких тканинах виличних ділянок; крововиливи в товщі твердої мозкової оболонки; масивний крововилив з помірною лейкоцитарною реакцією під твердою мозковою оболонкою в лівій лобно-скронево-тім`яній ділянці, об`ємом 100мл; крововиливи під м`якою мозковою оболонкою з помірною лейкоцитарною реакцією; забій речовини головного мозку; крововиливи в речовину головного мозку.

Також виявлені ушкодження у вигляді закритих переломів 3,5 ребер ліворуч по передньо пахвинній лінії з синцем та крововиливом у м`які тканини. Синців та саден в області тулубу. Синців по правому плечу, по лівому ліктьовому суглобі, по лівому плечу, по лівій нижній кінцівці.

Всі вищевказані ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, що підтверджується як ступеню вираженості прижиттєвої реакції м`яких тканин в області ушкоджень, так і даними судово-гістологічного дослідження.

Всі ушкодження, виявлені в області голови потерпілого, які в своїй сукупності призвели до внутрішньо черепної травми, що явилася причиною смерті знаходяться в причинному зв`язку з її настанням і стосовно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Ушкодження у вигляді закритих переломів 3,5 ребер ліворуч по передньо пахвинній лінії стосовно живих осіб, мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.

Ушкодження у вигляді синців в області тулубу та кінцівок стосовно живих осіб відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Ушкодження у вигляді забитої рани голови заподіяно одним ударом тупого твердого предмету, або його частини, який має жорстку конструкцію, контактуюча поверхня якого сплощена або сплощено-випукла, обмежена поверхня, розмірами близько 7,8x11,0мм в межах контакту, всі інші ушкодження виникли від неодноразової дії тупого твердого предмету (предметів), характерологічні властивості якого (яких) вказати неможливо і якими в тому числі могли бути рука, затиснена в кулак, нога взута у взуття, а також інші тупі тверді предмети.

Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень виявлених в області голови потерпілого, які в своїй сукупності призвели до внутрішньочерепної травми, що явилася причиною смерті, можливо вказати, що в область голови спричинено не менше семи механічних дій тупим твердим предметом (предметами).

Всі ушкодження, виявлені в області голови потерпілого, які в своїй сукупності призвели до внутрішньо черепної травми, що явилася причиною смерті знаходяться в причинному зв`язку з її настанням.

Враховуючи причину смерті можливо вказати, що після утворення ушкоджень в області голови потерпілого останній міг здійснювати активні дії в нетривалий проміжок часу до моменту втрати свідомості, оскільки внутрішньочерепна травма зазвичай супроводжується вищевказаним станом.

При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі ОСОБА_3 був виявлений етиловий спирт у концентрації 3,10%оу крові, 3,17%0у сечі, що стосовно живих осіб могло відповідати сильному алкогольному сп`янінню;

- висновком експерта № 136-121-Е від 27.10.2018 року, відповідно до якого, ушкодження в області спини потерпілого ОСОБА_3 могли виникнути внаслідок волочіння тіла останнього і не виключена можливість їх утворення при механізмі, на який вказує свідок ОСОБА_5 в ході проведення слідчого експерименту;

- висновком судово - медичної експертизи № 136- 119-Е від 27.10.2018 року, відповідно до якого, враховуючи кількість та локалізацію виявлених при судово-медичній експертизи ушкоджень можливо сказати, що дані ушкодження не могли виникнути при механізмі, на який вказує підозрюваний ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту, оскільки останній не вказує на будь-які механічні дії в область голови потерпілого, а вказує лише на дві механічні дії кулаком в область грудної клітини та дві механічні дії в область правого плеча потерпілого;

- висновком судово - медичної експертизи № 136 - 120-Е від 27.10.2018 року, відповіднно до якої, враховуючи кількість та локалізацію виявлених при судово-медичній експертизі ушкоджень можливо сказати, що механізм їх виникнення не суперечить даним протоколу слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_6 , однак мається не співвідношення між кількістю виявлених ушкоджень в області тулупу та кінцівок з кількістю механічних дій в вищевказані ділянки тіла, на які вказує свідок ОСОБА_6 , в ході проведення слідчого експерименту;

- поясненнями свідка ОСОБА_5 , який був допитаний в суді першої інстанції, і який пояснив, що 07.09.2018 року він знаходився на подвір`ї по АДРЕСА_2 разом із знайомими ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , де проживав останній.

Всі вони разом розпивали алкогольні напої на подвір`ї, після чого ОСОБА_3 зайшов до будинку, щоб лягти спати. Свідок бачив, як ОСОБА_1 зайшов до будинку, і почав питати у ОСОБА_3 куди він заховав пляшку горілки і через вікно побачив, що ОСОБА_1 замахувався руками в голову ОСОБА_3 , бив його, а потім за руки витягнув його за поріг будинку на землю і наніс йому близько 3-4 ударів кулаком в голову, при цьому ОСОБА_3 лежав і нічого не говорив.

Пояснював, що ОСОБА_1 був дуже розлючений, так як пропала пляшка горілки, висловлювався в адрес ОСОБА_3 нецензурною лайкою. Оскільки ОСОБА_3 не піднімався, ОСОБА_1 взяв води у відрі і полив ОСОБА_3 у обличчя, а потім за ноги затягнув його в будинок і залишив на полу. Коли свідок зайшов через деякий час до приміщення будинку, він побачив, що ОСОБА_3 лежав на підлозі кімнати, обличчям донизу, не розмовляв та не рухався, а ОСОБА_1 поливав його водою.

Також свідок підтвердив, що бачив кров на касетнику магнітофона в кімнаті ОСОБА_3 . Після цього він пішов додому, а на наступний день від сусідів свідок дізнався про смерть ОСОБА_3

- поясненнями свідка ОСОБА_6 , який був допитаний в суді першої інстанції, і який пояснив, що він разом із знайомими ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розпили два літра самогону на подвір`ї будинку по АДРЕСА_2 , де мешкав ОСОБА_3 .

Потім між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на подвір`ї сталась сварка через зникнення однієї пляшки горілки і ОСОБА_1 звинуватив ОСОБА_3 , що це він викрав та випив цю пляшку без нього, в результаті чого між ними виникла бійка, були крики, нецензурна лайка і він їх розбороняв.

Після цього ОСОБА_3 пішов до будинку спати, але свідок спостерігав як ОСОБА_1 зайшов за ОСОБА_3 в приміщення і вони продовжували там сваритись і було чутно крики, після чого ОСОБА_3 залишився лежати на полу в будинку обличчям донизу, а ОСОБА_1 кудись поїхав, пішов з двору ОСОБА_5 , а потім свідок теж пішов додому, а зранку повернувся до двору ОСОБА_3 і туди приїхав ОСОБА_1 , щоб віддати йому велосипед.

При цьому свідок пояснював, що на слідчому експерименті він показував як ОСОБА_1 наносив удари кулаком по голові ОСОБА_3 , підтвердив правдивість своїх показів. Стверджував, що він особисто ОСОБА_3 тілесні ушкодження не наносив і з ним не сварився, а тільки розпивав алкогольні напої. Про смерть ОСОБА_3 дізнався від сусідки, яка заходила вранці до приміщення будинку.

- поясненнями свідка ОСОБА_7 , яка була допитана в суді першої інстанції, і яка пояснила, що 07.09.2018 року вона бачила, як ОСОБА_1 разом із ОСОБА_6 в стані алкогольного сп`яніння шли по АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_3 .

Близько 21 год. 00 хв. свідок чула крики та нецензурну лайку із двору ОСОБА_3 . Вранці 08.09.2019 року близько 07 год. 00 хв. вона побачила на цьому подвір`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , який запропонував їй випити горілки, на що вона погодилась.

Після того, як вони утрьох випили алкоголь, ОСОБА_6 постукав у вікно будинку, який належав ОСОБА_3 , вони відкрили двері і зашли в коридор, де вона побачила мертвого ОСОБА_3 , який лежав на ліжку в самих трусах, мав синяки навколо очей і подряпини на тілі, на полу валявся стілець, ковдра була стягнута і на ній були плями. Після цього ОСОБА_1 кудись поїхав, ОСОБА_6 пішов додому, а вона теж пішла додому, щоб повідомити сестру померлого про побачене.

Колегія суддів зазначає, що допитані в суді першої інстанції свідки були попереджений про кримінальну відповідальність, їх показання об`єктивно підтверджуються іншими зазначеними доказами та встановленими судом обставинами кримінального правопорушення, і узгоджуються з іншими належними і допустимими доказами по справі, а тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги захисника в цій частині.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги захисника стосовно ненадання належної оцінки висновкам експертів № 1017 та № 1019 від 10 жовтня 2018 року, та зазначає, що відомості щодо наявності крові особи (осіб)з групою крові 0 з антигеном Н та ізогемаглютинінами анти-А і анти-В на долонях правої та лівої руки трупу ОСОБА_3 , та на підлозі в будинку по АДРЕСА_2 , не спростовують інших доказів винуватості ОСОБА_1 у скоєному кримінальному правопорушенні.

Колегія суддів зазначає, що сам ОСОБА_1 в суді першої інстанції пояснив, що коли вони вперше зустріли ОСОБА_3 , у нього були садна на руці і обличчі, при цьому, перед експертами не ставились питання щодо давності вказаної крові з долонь трупу та підлоги в порівнянні з іншими зразками крові, яка була наявна на одязі ОСОБА_1 , його руках, на ганчирці та касетнику магнітофона, і станом на час розгляду вказаного кримінального провадження отримати відповідь на вказане питання не вбачається можливим через давність подій.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до висновків експертів безпосередньо смерть ОСОБА_3 настала від внутрішньо черепної травми з крововиливами під тверду та м`яку мозкову оболонку, в речовину головного мозку, яка ускладнилось набряком головного мозку.

Ушкодження у вигляді забитої рани голови заподіяно одним ударом тупого твердого предмету, або його частини, який має жорстку конструкцію, контактуюча поверхня якого сплощена або сплощено-випукла, обмежена поверхня, розмірами близько 7,8x11,0мм в межах контакту, при цьому в область голови спричинено не менше семи механічних дій тупим твердим предметом (предметами).

Відповідно до висновку експерта № 1118-МК від 26.10.2018 року, пошкодження на шматку шкіри з лівої тімьяно-потиличної ділянки голови від трупа ОСОБА_3 могло утворитись при контакті з виступаючою частиною сплощеної або сплощено-випуклої поверхні представленого фрагмента касетника з музичного центру.

При цьому, відповідно до висновку експерта № 932 від 19.10.2018 року, на вказаному фрагменті касетника мається наявність крові та визначений білок людини, результати серологічного і цитологічного досліджень мають можливість припустити походження крові на фрагменті пошкодженого касетника як від потерпілого ОСОБА_3 так і від підозрюваного ОСОБА_1 , беручі до уваги групові властивості їх крові.

Колегія суддів зазначає, що експерт не встановив наявність крові інших осіб, окрім крові, походження якої може бути як від потерпілого ОСОБА_3 так і від підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо доводів захисника про порушення порядку початку досудового розслідування, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки як вбачається з витягу з ЄРДР № 12018040520000474 від 08.09.2018 року, він був сформований старшим слідчим Петриківського відділення поліції Новомосковського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області Коваленком П.П. 31.10.2018 року, тому витяг і містить в собі інформацію про повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Також колегія суддів не приймає доводи захисника про порушення порядку повідомлення прокурора про початок досудового розслідування, оскільки як вбачається з постанови про створення групи слідчих від 08.09.2018 року, копію вказаної постанови було направлено начальникові Петриківського відділу Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, який того ж дня 08.09.2018 року виніс постанову про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №12018040520000474 від 08.09.2018 року у складі прокурорів Самойлюк Р.О., Чабаненко Н.І., Несінова Ю.О. та ОСОБА_10 .

При цьому колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 грудня 2020 року, і зазначає, що станом на час розгляду провадження в суді апеляційної інстанції, лист СВ Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області (вих.. 503/4553 від 10.09.18), на який посилається захисник в своїй апеляційній скарзі, як на підтвердження порушення порядку повідомлення прокурора про початок досудового розслідування, в матеріалах провадження відсутній.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника щодо недопустимості доказів, колегія суддів також зазначає, що відповідно до вимог ст.ст. 104, 105, 106 КПК України, протокол огляду місця події від 08.09.2018 року та протокол огляду трупа від 08.09.2018 року, і фототаблиць, як додатків до них, за формою та змістом відповідають вимогам процесуального закону.

Колегія суддів зазначає, що огляд місця події проводився у присутності потерпілої ОСОБА_11 , старшого інспектора — криміналіста та за участю двох понятих. Огляд трупа проводився також у присутності потерпілої ОСОБА_11 , старшого інспектора — криміналіста, судового медичного експерта ОСОБА_12 та за участю двох понятих.

Відповідні протоколи підписані всіма учасниками без зауважень, чим вони підтвердили правильність фіксування результатів проведення процесуальних дій.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 18 грудня 2020 року, така слідча (розшукова) дія, як огляд трупа, є невід`ємною складовою огляду місця події, в результаті якого цей труп виявлено, проводиться, відповідно до ч. 2 ст. 238 КПК одночасно з ним, проте, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 238 КПК.

Колегія суддів вважає, що відсутні передбачені законом підстави для визнання недопустимими доказами протоколу огляду місця події від 08.09.2018 року та протоколу огляду трупа від 08.09.2018 року, оскільки вони зібрані у встановленому законом порядку і відповідають вимогам ст.ст. 85-86 КПК України.

Щодо доводів сторони захисту про призначення експертиз, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що ухвали слідчого судді Петриківського районного суду Дніпропетровської області Говорухи В.О. про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу стороною захисту не оскаржувались і компетентність слідчого судді не була приводом скарг обвинуваченого чи його захисника як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду в суді першої інстанції, а тому колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги захисника в цій частині.

Колегія суддів також не приймає доводи апеляційної скарги захисника щодо необхідності визнання недопустимими доказами слідчих експериментів, проведених в житлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 240 КПК України, слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Законом не встановлено обов`язкову письмову форму дозволу особи, яка є володільцем житла чи іншого володіння особи. Під час досудового розслідування та судового розгляду в суді першої інстанції потерпіла ОСОБА_11 не зазначала про те, що слідчі експерименти проводились без її згоди та будь-яких скарг чи заяв з цього приводу у відповідні органи не надавала.

Крім того, в матеріалах провадження міститься заява ОСОБА_11  про надання дозволу працівникам Петриківського відділення поліції на проведення огляду території домоволодіння та інших приміщень, розташованих за адресою:  АДРЕСА_2 .

Колегія суддів також не приймає доводи сторони захисту про не встановлення часу настання смерті ОСОБА_3 , оскільки вони спростовуються даними судово-медичних експертиз трупа ОСОБА_3 № 136-118-Е від 27.10.2018 року та № 136-120-Е від 27.10.2018 року, відповідно до яких смерть ОСОБА_3 могла настати за 5-7 годин до часу огляду трупу на місці події (09 годин 50 хвилин).

Щодо апеляційної скарги прокурора щодо того, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що встановивши сукупність обставин, що належать до предмета доказування у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України, суд першої інстанції дійшов вмотивованого висновку про вчинення ОСОБА_1 умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть ОСОБА_3 , і відповідно до цих обставин обґрунтовано кваліфікував умисні дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України.

Щодо посилання прокурора та захисника на зазначення у вироку суду першої інстанції невірного номеру кримінального провадження № 12015040520000184 замість правильного № 12018040520000474, колегія суддів їх не приймає, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції своєю ухвалою від 16 серпня 2019 року виправив допущену описку та постановив вважати вірним номер кримінального провадження № 12018040520000474.

Колегія суддів не приймає також доводи прокурора щодо того, що суд першої інстанції безпідставно послався у вироку на витяг з ЄРДР № 12018040520000474 від 08.09.2018 року, як на доказ у кримінальному провадженні, оскільки витяг з ЄРДР виступає лише складовою із усіх прийнятих судом першої інстанції до уваги допустимих доказів та свідчить про вчинення кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3 , при цьому вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується іншими доказами в своїй сукупності.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, тому вважає, що у задоволенні апеляційних скарг прокурора та захисника необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст .407, 409 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурора та захисника Редька С.М., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 , на вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року у кримінальному провадженні №12015040520000184 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України — залишити без задоволення.

Вирок Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2019 року у кримінальному провадженні №12015040520000184 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України— залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, що тримається під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Судді:

    Н.М. Онушко О.Є. Джерелейко О.П. Піскун