Справа № 1-12 2007 року

ВИРОК

Іменем України

23 березня 2007 року Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ковалюх В.М.

при секретарях Калюжній М.П, Назаренко Т.Г., Либань О.Г. з участю прокурорів Лисуна СІ., Сусліна Є.В., Дорошенко Н.В. адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4 потерпілої ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_1

розглянув   у  відкритому  судовому  засіданні   в  місті   Бахмачі   кримінальну  справу  по обвинуваченню

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, утриманців не має, працюючого столяром у приватного підприємця Сипливого , раніше не судимого в силу статті 89 КК України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст;286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2006 року близько 20 години 30 хвилин в м.Бахмач Чернігівської області на вулиці Петровського, ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ-110247 д\н НОМЕР_1, в якому знаходилися два пасажири, і рухаючись в напрямку с.Курінь Бахмацького району із швидкістю 40 км\год., прийняв рішення про обгон велосипедистів ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які рухалися в попутному напрямку, при цьому в порушення п.п.12.3., 13.1., 13.3. Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2. В результаті наїзду ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості у вигляді компресійного перелому тіла 12-го грудного хребця.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе у пред'явленому обвинуваченні за ч.І ст.286 КК України не визнав, заявлені до нього цивільні позови також не визнав і пояснив, що 16.01.2006 року близько 20 годин він на власному автомобілі їхав з м.Бахмача в напрямку с.Курінь Бахмацького району. В салоні автомобіля були також два пасажири ОСОБА_6 та ОСОБА_7. На вул.Петровського він побачив двох велосипедистів, які рухалися в попутному напрямку, і почав здійснювати їх обгін. З невідомих йому причин велосипедист ОСОБА_5 впав на лобове скло його автомобіля зі сторони пасажира. Коли ОСОБА_5 впав, то він переїхав його велосипед і напевно зачепив велосипед ОСОБА_2 Проїхавши 25-30 метрів він зупинився, висадив пасажирів та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Під час досудового слідства ОСОБА_1 повністю визнавав себе винним у скоєнні злочину та відмовився давати покази. При розгляді кримінальної справи в судовому засіданні під головуванням судді ОСОБА_8 (а.с.148) підсудний свою вину визнавав частково та пояснював, що 16.01.2006 року близько 20 годин вечора він їхав в с.Курінь і, обганяючи двох велосипедистів, які рухалися по узбіччю дороги один за одним, він не врахував умови дорожньої обстановки і через ожеледицю скоїв ДТП.

Хоча підсудний не визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, його вина у вчиненні цього злочину підтверджується сукупністю інших, зібраних по справі та послідовно досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 16.01.2006 року близько 20 годин вона разом із ОСОБА_5 їхали на велосипедах по

2

вул.Петровського в м.Бахмачі в напрямку с.Курінь Бахмацького району. їхали вони один за одним по правому краю дороги. Потім вона відчула біль та впала з велосипеда. Коли піднялася, то побачила, що ОСОБА_5 лежав непритомний, голова в нього була в крові. Автомобіля, а також водія ОСОБА_1 вона в той вечір не бачила.

Показання потерпілої підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_5.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснили, що вони 16.01.2006 року близько 20 годин їхали в автомобілі ОСОБА_1 в напрямку с.Курінь Бахмацького району. Коли їхали по вул.Петровського в м.Бахмачі, то відчули удар в автомобіль. Після того як водій зупинився, вони вийшли з автомобіля та побачили, що на землі лежав ОСОБА_5, а ОСОБА_2 стояла біля нього.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснили, що ввечері 16.01.2006 року вони почули удар на вулиці, а коли вийшли з будинку, то побачили ОСОБА_2, та ОСОБА_5, які лежали 'на землі. Трохи дальше стояв якийсь автомобіль, але люди, що вийшли з нього, сказали, що непричетні до дорожньо-транспортної пригоди.

Даними, які містяться в протоколі огляду місця ДТП від 16.01.2006 року підтверджується, АДРЕСА_2 були виявлено два велосипеди, два шматки фарби червоного кольору, слід тертя об асфальт довжиною 10 м.

Згідно протоколу огляду і перевірки технічного стану транспорту від 17.01.2006 року у автомобілі ЗАЗ 110247 д\н НОМЕР_1 виявлено такі пошкодження : деформована криша, передній капот, передня декоративна решітка; розбито лобове скло правої сторони.

За протоколом від 17.01.2006 року виявлено такі пошкодження велосипеда марки «Мінськ», який належить ОСОБА_2,: деформована рама велосипеда, заднє колесо, задній щиток, сидіння, багажник, передній щиток.

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи від 12.01.2007 року у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді компресійного перелому тіла 12-го грудного хребця, котрий виник від дії тупих предметів, міг утворитися 16.01.2006 року і відноситься до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я на строк понад 21 день. Тілесні ушкодження у вигляді синців лівого стегна та гомілок відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я як кожний окремо, так і в своїй сукупності, а тілесні ушкодження у вигляді садна в області лівого ліктьового суглобу відносяться до легких тілесних ушкоджень. Весь комплекс виявлених тілесних ушкоджень міг утворитись при зіткненні велосипедиста ОСОБА_2 з автомобілем, котрий рухався в попутному напрямку з наступним падінням потерпілої. Компресійний перелом тіла 12-го грудного хребця знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, тобто з наїздом автомобіля на велосипедиста ОСОБА_2

Висновком комплексної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи підтверджується, що в даній дорожньо-транспортній ситуації водійОСОБА_1 рухаючись із швидкістю 40 км\год, що є допустимою в даних дорожніх умовах, враховуючи відстань видимості дороги 52,1 м, мав технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста ОСОБА_2 як шляхом своєчасного зниження швидкості руху керованого транспортного засобу, так і шляхом її безпечного об'їзду зліва з моменту настання видимості велосипедистів. Дії водія автомобіля ОСОБА_1 з технічної точки зору не відповідали вимогам п.12.3., п.13.1., п.13.3. Правил дорожнього руху. З технічної точки зору невиконання водієм автомобіля ЗАЗ-110247 д\н НОМЕР_1 ОСОБА_1 вимог п.12.3. ПДР знаходиться в причинному зв'язку з виникненням ДТП.

Вина підсудного підтверджується також речовими доказами (а.с. 55-57).

Аналізуючи докази по справі і даючи їм оцінку, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 за ч.І ст.286 КК України органами досудового слідства кваліфіковані вірно, оскільки він, керуючи автомобілем, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

3

Суд виключає із обвинувачення ОСОБА_1 таку кваліфікуючу ознаку як порушення правил експлуатації транспортного засобу, оскільки автомобіль, яким керував підсудний в момент ДТП був технічно справний. Також суд виключає із обвинувачення ОСОБА_1 такі наслідки як заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді синців лівого стегна та гомілок, садна в області лівого ліктьового суглобу. За висновком експертів ці тілесні ушкодження відносяться до легких, а відповідальність за ч.І ст.286 КК України настає за спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесного ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує громадську небезпеку скоєного злочину, його характер, особу підсудного, який за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання підсудного, судом не встановлено.

Враховуючи те, що підсудний працює, суд вважає за можливе призначити йому покарання у вигляді виправних робіт.

По справі прокурором заявлено цивільний позов в інтересах держави про стягнення із ОСОБА_1 на користь Бахмацької центральної районної лікарні 1275 грн. 81 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілої. Позов прокурора підлягає задоволенню, оскільки стягнення таких витрат передбачено ст.93-1 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_2 також заявила цивільний позов про стягнення із підсудного на її користь матеріальної шкоди в сумі 773 грн. 93 коп., моральної шкоди в сумі 5,000 грн. та втраченого заробітку в сумі 2331 грн. 85 коп. Позов в частині стягнення втраченого заробітку не підлягає задоволенню, оскільки згідно ч.І ст.1195 ЦК України фізична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності. ОСОБА_2 не надала суду доказів про втрату нею професійної чи загальної працездатності. Позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає повному задоволенню. Зокрема, необхідно стягнути вартість пошкодженого велосипеда в сумі 330 грн. та витрати на придбання ліків, продуктів харчування та проїзд до Чернігівської обласної лікарні - всього на суму 773 грн. 93 коп. З урахуванням страждань, які зазнала потерпіла внаслідок отримання тілесних ушкоджень середньої тяжкості, суд визначає розмір моральної шкоди в сумі 3000 грн. Також необхідно стягнути із підсудного на користь потерпілої 100 грн. в рахунок відшкодування витрат на юридичну допомогу. Отже всього підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3873,93 грн.

З підсудного підлягають стягненню також витрати за проведення судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи в сумі 926 грн. 16 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.І ст.286 КК України і призначити йому покарання - 1 (один) рік виправних робіт з відрахуванням в доход держави 10 (десяти) відсотків його заробітку без позбавлення права керування транспортними засобами.

Початок строку відбуття покарання слід рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Бахмацької центральної районної лікарні 1275 (одну тисячу двісті сімдесят п'ять) гривень 81 коп. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_2

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 773 грн. 93 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 100 грн. в рахунок відшкодування витрат на

4

юридичну допомогу, а всього стягнути 3873 (три тисячі вісімсот сімдесят три) гривні 93 копійки.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за виконання експертизи 926 (дев'ятсот двадцять шість) гривень 16 копійок.

Речові докази по справі : автомобіль ЗАЗ-110247 д\н НОМЕР_1, на який накладено арешт, - зберігати при Бахмацькому РВ УМВС до виконання вироку в частині майнових стягнень ; велосипед марки «Україна», який зберігається в Бахмацькому РВ УМВС -повернути ОСОБА_5, велосипед марки «Мінськ», який зберігається в Бахмацькому РВ УМВС - повернути потерпілійОСОБА_2 два шматочки фарби червоного кольору - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15

діб з моменту його проголошення.