Копія

Справа № 2-а-3578/10/2270

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

18 травня 2010 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши матеріали справи за позовом < в особі > < в чиїх інтересах >  Військового прокурора Чернівецького гарнізону  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1  до  Кам'янець-Подільського ОМВК   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >  про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И ЛА:

в поданій до суду позовній заяві позивач просить визнати протиправним рішення військового комісара Кам’янець-Подільського ОМВК про відмову у задоволенні припису заступника військового прокурора Чернівецького гарнізону від 19 січня 2010 року №14 та зобов’язати відповідача виконати припис шляхом надання громадянину ОСОБА_1 відомостей щодо придатності до військової служби.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції – переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції.

          За змістом ст.104 КАС України суб’єкт владних повноважень має право звернутись до суду у випадках, встановлених законом.

          Прокуратура як орган держави зі спеціальним статусом відповідно до частини другої статті 19 Конституції України повинна діяти виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

          Статтею 121 Конституції України та статтею 5 Закону України "Про прокуратуру" на органи прокуратури, які становлять єдину систему, зокрема, покладаються: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

          Виконання функцій, не передбачених Конституцією України і Законом України "Про прокуратуру", відповідно до частини другої статті 5 зазначеного закону покладатися на прокуратуру не може.

          Обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправним рішення відповідача про відмову у задоволенні припису від 19 січня 2010 року №114 та зобов’язання виконати припис, позивач посилається на ст. ст.22 і 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

          За змістом ст. 22 Закону України «Про прокуратуру» письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення, у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто.

          Статтею 36 – 1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами.

Таким чином, ні вказаними позивачем правовими нормами, ні іншими нормами Закону України «Про прокуратуру», ні іншими законами України не встановлено право прокуратури на пред’явлення позовів про зобов’язання суб’єкта владних повноважень  вчинити дії щодо виконання припису та визнання протиправним рішення про відмову у задоволенні припису.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом оскарження є не рішення відповідача про відмову у задоволенні припису військового прокурора Чернівецького гарнізону (оскільки таке рішення не приймалось), а відповідь військового комісара Кам’янець-Подільського ОМВК №1988Є2 від 04.11.2009 року на звернення громадянина ОСОБА_1

Судом також враховується, що наслідком залишення посадовою особою без розгляду припису прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на припис є притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності відповідно до ст.185-6 Кодекс України про адміністративні правопорушення, а не звернення до суду з вимогою про його виконання.

          Таким чином, спір, з приводу якого позивач звернувся до суду, не містить ознак публічно - правового спору, а відтак не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

          Згідно з п.9 ч.1 ст.109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.3,17, 109, 160 та 254 КАС України, суддя     

У Х В А Л И ЛА:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом  < в особі > < в чиїх інтересах >  Військового прокурора Чернівецького гарнізону  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1   до  Кам'янець-Подільський ОМВК   третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >  про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали, за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя/підпис/О.К. Ковальчук

"Згідно з оригіналом" СуддяО.К. Ковальчук