Справа №2-о-160/06 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга В.О.

Номер провадження 22-ц/816/1069/21 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І.

Категорія - 106

УХВАЛА

01 липня 2021 року                                                                м.Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),        Собини О. І. ,  Левченко Т. А.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 грудня 2006 року

в цивільній справі за заявою лікаря-психіатра Першої обласної спеціалізованої лікарні Розової Наталії Володимирівни про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1 в примусовому порядку,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 грудня 2006 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця с. Побиванка Липоводолинського району, госпіталізовано до психіатричного закладу в примусовому порядку для проходження лікування.

08 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на вказане рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було тричі відмовлено Апеляційним судом Сумської області в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 грудня 2006 року.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких підстав.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно з частиною першою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи,  ОСОБА_1  повторно звертається до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на рішенняРоменського міськрайонного суду Сумської області від 13 грудня 2006 року, тобто оскаржує рішення у справі, в якій вже є ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 358 ЦПК України є безумовною, оскільки положення процесуального Кодексу не містить винятків та обставин, за наявності яких суд апеляційної інстанції наділений правом на відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка попередньо зверталася із такою скаргою на це саме рішення.

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що апеляційна скарга подана повторно особою на таке саме судове рішення, не вправі враховувати зазначені заявником обставини повторного апеляційного оскарження, навіть якщо такі обставини є дійсними та об`єктивними, оскільки таке не має правового значення.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У висновках, викладених у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі № 816/1310/16 (провадження № К/9901/52721/18), зазначено, що положення процесуального права щодо відмови судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення, є чіткими, які не викликають множинного розуміння, такі норми не підлягають обмеженню в застосуванні.

Отже, встановивши, що ОСОБА_1 повторно звернувся із апеляційною скаргою на те саме рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 358 ЦПК України.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В АЛ И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 грудня 2006 року в цивільній справі за заявою лікаря-психіатра Першої обласної спеціалізованої лікарні Розової Наталії Володимирівни про примусову госпіталізацію до психіатричного закладу ОСОБА_1 в примусовому порядку.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання суддями.

Головуючий -                                                                В.І. Криворотенко

Судді:                                                                        О.І. Собина

                                                                               Т.А. Левченко