01.07.2021 Справа № 756/9412/21

Унікальний № 756/9412/21

Провадження № 2/756/5029/21

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

01 липня 2021 року

Суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О. розглянувши заяву ОСОБА_1 подану через представника - адвоката Хобта Сергія Григоровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 16.06.2021 року звернувся до Оболонського районного суду м.Києва через уповноваженого представника - адвоката Хобта С.Г.з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди (різниці між страховим відшкодуванням та фактичними витратами) в розмірі 94 522 грн. 65 коп., моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. та понесених судових витрат.

Одночасно з поданням позовної заяви, представника позивача - адвокат Хобта С.Г.звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у справі, в якій просить суд, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, в межах суми позовних вимог, що належить ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви вказує, що обставини справи свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої фінансової шкоди позивачу, тобто відповідач, своїми недобросовісними діями, які вона неодноразово демонструвала, наприклад відмовившись від добровільного компенсування витрат на відновлювальний ремонт, може продати своє майно або відчужити іншими способами, тож, може істотно ускладнити або взагалі унеможливити ефективний захист прав ОСОБА_1 .

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позовних вимог, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом досліджений зміст та вимоги позовної заяви, з якої встановлено, що предметом спору в даній справі є стягнення матеріальної шкоди (різниці між страховим відшкодуванням та фактичними витратами) в розмірі 94 522 грн. 65 коп. та моральної шкоди в розмірі 30 000 грн.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності із положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявлені представником позивача Хобта С.Г. заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту на все нерухоме та рухоме майно, які належать ОСОБА_2 є неспівмірними заявленим ОСОБА_1 позовним вимогам. Окрім того представником позивача не конкретизовано на яке саме майно слід накласти арешт.

Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що відсутні підстави для обґрунтованого сумніву, що в разі ухвалення судового рішення щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 буде неможливим або утруднить його виконання, окрім того на даний час відсутні підстави припускати, що вжиття заходів забезпечення позову є необхідним та виправданим для ефективного забезпечення захисту порушених прав, оскільки заявник не обґрунтував, у чому полягають об`єктивні ризики невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду, а тому суд доходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149 - 153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 подану через представника - адвоката Хобта Сергія Григоровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01 липня 2021 року.

Суддя Н.О. Яценко