Справа № 2а-9911/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.
суддів - Аблова Є В., Аракелян М.М.
при секретарі судового засідання - Череватому М.Ю.
за участю сторін:
від позивачів представник - ОСОБА_2 (по довіреності)ї
від відповідача представник - не з’явився
від третьої особи представник - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія – В»до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України про визнання частково не чинним, в частині відмови в реєстрації заявляємого позна чення відносно товарів 30 класу МКТП: «борошняні вироби, борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здібні; вафлі; галетне печиво; мигдальне печиво; печиво; пироги; пироги (кондитерські вироби); пироги з м'ясом; пироги з різною начинкою; піца; харчові прикраси для тортів; тісточек; пряники; пудинги; сухе печиво; тістечка; тістечка маленькі; тісто мигдальне; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти з фруктами; хліб»рішення Державного департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України за заявкою № 20041112645 від 18.10.2006 року, зобов’язання здійснити повторну експертизу за заявкою № 20041112645 від 18.10.2006 у відношенні товарів 30 класу МКТП «борошняні вироби, борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здібні; вафлі; галетне печиво; мигдальне печиво; печиво; пироги; пироги (кондитерські вироби); пироги з м'ясом; пироги з різною начинкою; піца; харчові прикраси для тортів; тісточек; пряники; пудинги; сухе печиво; тістечка; тістечка маленькі; тісто мигдальне; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти з фруктами; хліб», -
ВСТАНОВИВ:
До суду з позовом звернулися ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю «Таврія –В»до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України про визнання частково не чинним, в частині відмови в реєстрації заявляємого позна чення відносно товарів 30 класу МКТП: «борошняні вироби, борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здібні; вафлі; галетне печиво; мигдальне печиво; печиво; пироги; пироги (кондитерські вироби); пироги з м'ясом; пироги з різною начинкою; піца; харчові прикраси для тортів; тісточек; пряники; пудинги; сухе печиво; тістечка; тістечка маленькі; тісто мигдальне; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти з фруктами; хліб»рішення Державного департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України за заявкою № 20041112645 від 18.10.2006 року, зобов’язання здійснити повторну експертизу за заявкою № 20041112645 від 18.10.2006 у відношенні товарів 30 класу МКТП «борошняні вироби, борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здібні; вафлі; галетне печиво; мигдальне печиво; печиво; пироги; пироги (кондитерські вироби); пироги з м'ясом; пироги з різною начинкою; піца; харчові прикраси для тортів; тісточек; пряники; пудинги; сухе печиво; тістечка; тістечка маленькі; тісто мигдальне; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти з фруктами; хліб».
В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив, що у відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», який зазначено в рішенні, експертиза заявки має статус науково - технічної, та здійснюється на у відповідності до Закону та правил, встановлених на його основі Установою. Зазначеними Правилами, а саме п. 4.3.2.8. встановлено, що комбіновані позначення, тобто позначення, яке реєструється як знак за заявкою № 20041112645, порівнюється із комбінованими знаками, та знаками, яки містять окремі елементи заявленого позначення. Однак, в супереч Правил, не здійснено порівняння зображувальної частини заявляємого позначення та протиставленого знаку, а рішення прийнято на підставі тільки наявності схожого словесного елементу, який входить до складу заявляє мого позначення. Однак словесне позначення, що входить до заявляємого знаку не є тотожним з словесним позначенням, що входить до складу протиставленого знаку, так як відрізняється від нього графічно, так як літери в заявляємо позначенні виконано прямими штрихами нормальної ширини та мають однаковий розмір, а словесна частина протиставленого знаку виконана художнім шрифтом, літери якого утворено штрихами неправильної форми, а початкові літери слів «Н»і »виконано заголовними. Крім того, словесна частина заявляємого позначення виконана літерами російської абетки, а словесна частина протиставленого знаку виконана українською абеткою. Правилами, на підставі яких здійснюється експертиза, і які обмежують дії експертизи, в п. 4.3.2.6. встановлено, заявлені знаки порівнюються з словесними та комбінованими знаками, до складу яких вини входять, фонетично, графічно та семантично. Однак Правила не встановлюють, чи повинне словесна частина заявляємого знаку відрізнятись від словесної частини протиставленого знаку по всім порівнювальним покажчикам, або досить тільки співпадіння тільки по одному покажчику, щоб вважати що знаки є схожими. Словесна частина заявляємого позначення збігається тільки по одному покажчику - має однаковий семантичний зміст, і то при умові його перекладу на українську мову.
Відповідач при прийнятті рішення за заявкою взагалі не враховував що заявляєме
позначення та протиставлений знак є комбінацією позначень - містять словене позначення та
зображувальне позначення, наявність яких, всупереч Правилам та Закону, взагалі не
враховувалась. Зображувальна частина заявляємого позначення та зображувальне позначення протиставленого знаку не мають нічого спільного та відрізняються за жанром: заявлене позначення відтворює виробничу сцену, протиставлений знак містить зображувальну частину, яка подана портретним зображенням хлопчика. Таким чином, зображувальні частини не мають нічого спільного, завдяки чому їх неможливо сплутати. Зазначене підтверджується і фактичними даними, яки є рішеннями відповідача, і яки наведено в матеріалах справи як письмові докази.
Ще одне порушення відповідача при прийнятті рішення пов'язано з тим, що не
здійснювалось дослідження словесного позначення, яке входить до знаку в заявляємо
позначенні та протиставленому знаку на відповідність вимогам п. 2 ст.6 Закону «Про охорону
прав на знаки для товарів та послуг», у відповідності з якою не можуть одержати правову
охорону позначення, яки звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої
внаслідок використання. Такі позначення, у відповідності до абз.8 п. 2 ст. 6 можуть входити
до знаку як елемент, що не охороняється, та при умові, що він не займає домінуючого
положення.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку. В своїх письмових запереченнях на позов, відповідач позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, мотивуючи це тим, що 23.11.2004р. довірена особа позивачів ОСОБА_2 подав заяву про реєстрацію комбінованого знака для товарів і послуг «НАШ ХЛЕБ»відносні товарів 30, 35 і 43 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі -МКТП), про що зазначено на аркуші 2 копії матеріалів заявки. 17.07.2006р. ОСОБА_2 надіслано повідомлення про можливу відмову в реєстрації знака відносно частини товарів і послуг, а саме відносно 30 класу МКТП, у зв'язку з тим, що заявлене позначення «НАШ ХЛЕБ»є схожим настільки, що його можна сплутати з комбінованим знаком «Наш Хліб», раніше зареєстрованим в Україні на ім'я ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат». Це повідомлення надавало можливість подати протягом двох місяців мотивовану відповідь на користь реєстрації знака від дати одержання повідомлення, яка враховується при прийнятті остаточного рішення (п.4.5.3. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг від 28.07.1995р. № 116, затверджених в Міністерстві юстиції України 02.08.1995р. за № 276/812 (далі - Правила), але ОСОБА_2А не подав у зазначений термін мотивовану відповідь на користь реєстрації знака, тобто не заперечував проти реєстрації знака відносно частини товарів і послуг, перелічених у 35 і 43 класах МКТП. 18.10.2006р. Держдепартамент затвердив висновок, про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи лише для 35 і 43 класів МКТП. Висновок набув статусу рішення про реєстрацію знака. ОСОБА_2А отримав висновок 23.10.2006р., про що розписався на поштовому повідомленні про вручення і не заперечував проти цього повідомлення. Таким чином Держдепартамент законно прийняв рішення про відмову у реєстрації позначення «НАШ ХЛЕБ»для частини товарів 30 класу, бо ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат»раніше позивачів зареєструвало в Україні на своє ім'я комбінований знак «Наш Хліб»для товарів 30 класу, а також не порушив законодавство у сфері інтелектуальної власності при розгляді матеріалів заявки №2004111264 на позначення «НАШ ХЛЕБ». Його посадові особи діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені статтею 19 Конституції України і законами України. Причинами визнання заявки відкликаною стали систематичні порушення ОСОБА_2А вимог Закону, а не бездіяльність Держдепартаменту.
Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачів, а також дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об’єктом знаку може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.
Статтею 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»передбачено, що особа, яка бажає одержати свідоцтво, подає до Установи заявку. За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.
Судом встановлено, що 23.11.2004 року позивач подав до Державного підприємства «Український інститут промислової власності»заявку про реєстрацію знаку для товарів і послуг (аркуш справи 34, том І), по якій 23.11.2004 року встановлено дату подання та присвоєно номер № 20041112645, що підтверджується копією розписки про отримання заявки (аркуш справи 33, том І).
За зазначеною заявкою здійснювалась реєстрація комбінація позначень, до складу якого входить словесне позначення «НАШ ХЛЕБ»та зображувальне позначення. Реєстрація позначення здійснюється в відношенні товарів 30 класу та послуг 35 та 43 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі -МКТП).
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Експертиза заявки має статус науково-технічної експертизи, складається з формальної експертизи та кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі Установою.
Згідно з п. 4 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України 28.07.95 р., експертиза заявки на реєстрацію знака для товарів і послуг складається з таких етапів: встановлення дати подання заявки; експертиза заявки за формальними ознаками; експертиза заявки по суті позначення, що заявлено на реєстрацію як знак.
Пунктом 4.2. Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України 28.07.95 р. передбачено, що задачею експертизи заявки за формальними ознаками є встановлення відповідності заявки вимогам статті 7 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” та обсягу прав, що заявляються заявником.
За результатами формальної експертизи, встановлено що заявка відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», що підтверджується висновком формальної експертизи заявки на знак для товарів і послуг від 26 вересня 2005 року, зробленого державним підприємством «Український інститут промислової власності».
Відповідно до п. 4. 3 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України 28.07.95 р., задачею експертизи заявки по суті позначення, заявленого на реєстрацію як знак, відповідно до пункту 7 статті 10 Закону, є перевірка позначення на відповідність умовам надання правової охорони. Експертиза заявки по суті складається з: - перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони відповідно до пункту 1 статті 5 та пунктів 1, 2 статті 6 Закону; - перевірки позначення щодо наявності підстав для відмови у наданні правової охорони, зазначених у пунктах 3, 4 статті 6 Закону.
Пунктом 4.5.1 Правил складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України 28.07.95 р. передбачено, що якщо встановлено невідповідність заявленого на реєстрацію знака умовам надання правової охорони, викладеним в статті 6 Закону „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг”, для усього переліку товарів і/або послуг або його частини, то заявнику надсилається повідомлення з наведенням обгрунтованих доводів, що можуть стати підставою для відмови в реєстрації знака повністю або відносно частини товарів і/або послуг.
Судом встановлено, що 18 жовтня 2006 року Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України, який у відповідності до п. 1 Указу Президента України від 07.06.2000 р. № 773/2000 є центральним органом виконавчої влади в галузі інтелектуальної власності, затверджено обґрунтований висновок про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи (аркуш справи 37, том І) відносно частини товарів 30 класу, а саме, з переліку товарів вилучено наступні товари: «борошняні вироби, борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здібні; вафлі; галетне печиво; мигдальне печиво; печиво; пироги; пироги (кондитерські вироби); пироги з м'ясом; пироги з різною начинкою; піца; харчові прикраси для тортів; тісточек; пряники; пудинги; сухе печиво; тістечка; тістечка маленькі; тісто мигдальне; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти з фруктами; хліб».
У відповідності до вимог Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», після затвердження висновку, він набуває статусу рішення за заявкою, і таким чином є нормативним актом індивідуальної дії.
Підставою для винесення висновку про відповідність надання правової охорони відносно частини товарів та послуг, а саме частини товарів 30 класу МКТП, є: для частини товарів 30 класу, а саме: «борошняні вироби, борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здібні; вафлі; галетне печиво; мигдальне печиво; печиво; пироги; пироги (кондитерські вироби); пироги з м'ясом; пироги з різною начинкою; піца; харчові прикраси для т ортів; тісточек; пряники; пудинги; сухе печиво; тістечка; тістечка маленькі; тісто мигдальне; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти з фруктами; хліб», зазначених у наведеному у матеріалах заявки переліку товарів і послуг, заявлене позначення є схожим настільки, що його можна сплутати з комбінованим знаком «НАШ ХЛІБ», раніш зареєстрованим в Україні на ім'я відкритого акціонерного товариства «Тульчинський хлібокомбінат», м. Тульчин, Вінницька обл. (заявка № 2002108902 від 21.10.2002 р., свідоцтво № 44138 від 15.10.2004 р. щодо споріднених товарів). Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»(розділ. II, ст. 6 п.3).
Суд вважає, що рішення відповідача за зазначеною заявкою є незаконним та необґрунтованим виходячи із наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», експертиза заявки має статус науково - технічної, та здійснюється на у відповідності до Закону та правил, встановлених на його основі Установою.
Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг, затверджених наказом Держпатенту України від 28 липня 1995 р. N 116, саме п. 4.3.2.8. встановлено, що комбіновані позначення, заявлені як знаки, порівнюються з комбінованими позначеннями та з тими видами позначень, які входять до складу комбінованого позначення, що перевіряється, як елементи, тобто позначення, яке реєструється як знак за заявкою № 20041112645, порівнюється з із комбінованими знаками, та знаками, яки містять окремі елементи заявленого позначення.
Проте судом встановлено, що в супереч зазначених Правил, не здійснено порівняння зображувальної частини заявляємого позначення та протиставленого знаку, а рішення прийнято на підставі тільки наявності схожого словесного елементу, який входить до складу заявляємого позначення.
Також судом встановлено, що словесне позначення, що входить до заявляємого знаку не є тотожним з словесним позначенням, що входить до складу протиставленого знаку, так як відрізняється від нього графічно, так як літери в заявляємому позначенні виконано прямими штрихами нормальної ширини та мають однаковий розмір, а словесна частина протиставленого знаку виконана художнім шрифтом, літери якого утворено штрихами неправильної форми, а початкові літери слів «Н»і »виконано заголовними. Крім того, словесна частина заявляємого позначення виконана літерами російської абетки, а словесна частина протиставленого знаку виконана українською абеткою.
Суд вважає також необхідним зазначити, що зазначеними Правилами, на підставі яких здійснюється експертиза, і які обмежують дії експертизи, в п. 4.3.2.6. встановлено, заявлені знаки порівнюються з словесними та комбінованими знаками, до складу яких вини входять, фонетично, графічно та семантично.
Однак Правила не встановлюють, чи повинна словесна частина заявляємого знаку відрізнятись від словесної частини протиставленого знаку по всім порівнювальним покажчикам, або досить тільки співпадіння тільки по одному покажчику, щоб вважати що знаки є схожими.
Судом встановлено, що словесна частина заявляємого позначення збігається тільки по одному покажчику - має однаковий семантичний зміст, і то при умові його перекладу на українську мову.
В матеріалах справи наявні письмові докази, які підтверджують, що зазначені відміни словесного позначення, що входить до складу заявляємого знаку та словесного позначення, що входить до складу протиставленого знаку, є такими, завдяки яким вони не є схожими.
Так, судом встановлено, що за свідоцтвом № 9020 на ім'я ВКК «Алко»зареєстровано словесне позначення, яке виконано художнім шрифтом «КРИШТАЛЕВА», в відношенні товарів 33 класу (аркуш справи 41, том І). За свідоцтвом № 25727 на ім’я ТОВ «Нова інтернаціональна корпорація»зареєстровано словесне позначення, яке виконано друкарським шрифтом «КРИШТАЛЕВА», в відношенні товарів 33 класу (аркуш справи 42, том І).
Таким чином, сам відповідач, прийнявши рішенні про реєстрацію знаку по свідоцтву № 25727 визнає, що графічні відмінності словесного позначення є такими, завдяки чому знаки не є схожими.
Також судом встановлено, що за свідоцтвом № 27451 на ім'я КП «Старокозацький винзавод»зареєстровано як знак словесне позначення «ТІРА»в відношенні товарів 33 класу (аркуш справи 45, том І). За свідоцтвом № 44134 на ім'я ОСОБА_6 зареєстровано словесне позначення «ТИРАС»в відношенні товарів 33 класу (аркуш справи 43, том І).
Таким чином, сам відповідач, прийнявши рішенні про реєстрацію знаку по свідоцтву № 44134 визнає, що відмінності в абетці словесного позначення є такими, завдяки чому знаки не є схожими.
Про несхожість знаків свідчать також наступні реєстрації знаків: свідоцтво № 40402, власник - ТОВ фірма «ЛОГАС»зареєстровано позначення «Легенды Крыма»в відношенні товарів кл. 33 (аркуш справи 47, том І), за свідоцтвом № 42105 зареєстровано знак «Легенда Крыма»в відношенні товарів, в тому разі 33 класу (аркуш справи 48, том І).
Таким чином, сам відповідач, прийнявши рішенні про реєстрацію знаків по зазначеним свідоцтвам визнає, що відмінності в абетці словесного позначення є такими, завдяки чому знаки не є схожими.
За свідоцтвом № 38499 на ім'я ДП «Джибі енд Ко Україна»Спільного Молдово -Британського Підприємства Компанія «ОВ & Со»зареєстровано як знак словесне позначення «ВИННЬІЙ ПОГРЕБОК»в відношенні товарів 33 класу (аркуш справи 52, том І). За свідоцтвом № 42137 зареєстровано словесне позначення «Винный погребок»в відношенні товарів, в тому разі 33 класу, причому заявка на зазначений знак подана раніше (06.03.2002 року) чим заявка за якою видано свідоцтво № 38499 (30.04.2002 року) (аркуш справи 53-54, том І) .
За свідоцтвом № 63966, на ім'я ДП «Джибі енд Ко Україна»Спільного Молдово -Британського Підприємства Компанія «ОВ & Со»зареєстровано комбіноване позначення, до складу якого входить словесне позначення «ВИННЬЇЙ ПОГРЕБОК»в відношенні товарів 33 класу (аркуші справи 60-61, том І).
Суд вважає, що зазначені фактичні дані, яки є письмовими доказами, свідчать про те, що відповідач визнає, що при наявності різниці тільки в розмірі літер, якими виконано словесне позначення та використання такого словесного позначення у сполученні з зображувальним позначення є таким, завдяки чому знаки не є несхожими.
Судом також встановлено, що відповідач при прийнятті рішення за заявкою взагалі не враховував що заявляєме позначення та протиставлений знак є комбінацією позначень - містять словене позначення та зображувальне позначення, наявність яких, всупереч Правилам складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг та Закону, взагалі не враховувалась.
Так судом встановлено, що зображувальна частина заявляємого позначення та зображувальне позначення протиставленого знаку не мають нічого спільного та відрізняються за жанром: заявлене позначення відтворює виробничу сцену, протиставлений знак містить зображувальну частину, яка подана портретним зображенням хлопчика.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зображувальні частини не мають нічого спільного, завдяки чому їх неможливо сплутати.
Зазначені обставини підтверджується і фактичними даними, які є рішеннями відповідача, і які наявні в матеріалах справи як письмові докази.
Так за свідоцтвом № 33673 зареєстровано словесне позначення «ТІТАN»у відношенні товарів 16 класу (аркуш справи 76, том І), а за свідоцтвом № 44463 на ім'я іншої особи зареєстровано комбіноване позначення до складу якого входить словесне позначення «ТІТАN»у відношенні товарів 16 класу (аркуш справи 77, том І) , причому словесне та зображувальне позначення не пов'язані між собою графічно.
Зазначені фактичні данні, яки є письмовими доказами, свідчать про те, що відповідач визнає, що використання словесного позначення, яке раніш зареєстровано як знак на ім'я іншої особи, у сполученні з зображувальним позначення є таким, завдяки чому знаки не є несхожими.
Також судом встановлено, що відповідачем при прийнятті рішення не
здійснювалось дослідження словесного позначення, яке входить до знаку в заявляємому
позначенні та протиставленому знаку на відповідність вимогам п. 2 ст.6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», у відповідності з якою не можуть одержати правову охорону позначення, які звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої
внаслідок використання. Такі позначення, у відповідності до абз.8 п. 2 ст. 6 зазначеного Закону не можуть входити до знаку як елемент, що не охороняється, та при умові, що він не займає домінуючого положення.
Зазначені дослідження передбачені і Правилами складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг.
У відповідності до вимог зазначених Правил, на підставі яких у відповідності до ч. ст. 10 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», здійснюється експертиза, п. 4.3.1.3 яких передбачено, що при перевірці позначення, заявленого на реєстрацію як знак, щодо наявності підстав для відмови в наданні правової охорони, відповідно до пункту 2 статті 6 зазначеного Закону, встановлюється, чи не являються позначення такими, що не мають розрізняльної здатності.
У відповідності до п. 4.3.1.4. зазначених Правил, до позначень, що не мають розрізняльної здатності, відносяться: позначення, які тривалий час використовувались в Україні кількома виробниками як знаки для товарів, що мають спільну якість або інші характеристики, і втратили розрізняльну здатність як індивідуальні знаки відносно таких товарів.
Судом встановлено, що досліджень, у відповідності до вимог цього пункту Правил взагалі не здійснювалось, так як матеріали рішення не містять будь - яких відомостей по виконанню вимог п. 4.3.1.3. та 4.3.1.4. Правил.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те що, ОСОБА_2А не заперечив проти реєстрації знака відносно частини товарів і послуг для 35 і 43 класів МКТП і не звертався до Апеляційної палати, що знов таки свідчить про його згоду з рішенням, прийнятим Держдепартаментом, оскільки згідно з ст.15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», заявник може оскаржити рішення за заявкою про реєстрацію знака в судовому порядку, або до Апеляційної палати протягом двох місяців від дати одержання рішення.
Тобто Законом не встановлено, що позивач у разі незгоди з рішенням за заявкою про реєстрацію знака зобов’язаний його оскаржувати до Апеляційної палати, а надано право вибору щодо можливості оскарження рішення за заявкою про реєстрацію знака, а саме в судовому порядку, або до Апеляційної палати, яким позивач скористався та оскаржив зазначене рішення до Одеського окружного адміністративного суду, тобто в судовому порядку.
Крім того, суд також не бере до уваги твердження відповідача стосовно того, що на підставі зазначеного рішення про реєстрацію знака ОСОБА_2 зобов'язаний був сплатити протягом трьох місяців державне мито за видачу свідоцтва і збір за публікацію про видачу свідоцтва та надіслати документи про це до закладу експертизи, проте ОСОБА_2 не виконав цієї вимоги Закону та згідно з ч. 3 ст.12 Закону, заявка позивача вважається відкликаною виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», право оскаржити рішення Установи до Апеляційної палати втрачається у разі сплати державного мита за видачу свідоцтва.
Таким чином, застосовуючи аналогію Закону, суд приходить до висновку, що у разі сплати державного мита за видачу свідоцтва, позивач би також втратив право оскаржити рішення відповідача у судовому порядку.
Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України за заявкою № 20041112645 від 18.10.2006 року в частині відмови в реєстрації заявляємого позна чення відносно товарів 30 класу МКТП: «борошняні вироби, борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здібні; вафлі; галетне печиво; мигдальне печиво; печиво; пироги; пироги (кондитерські вироби); пироги з м'ясом; пироги з різною начинкою; піца; харчові прикраси для тортів; тісточек; пряники; пудинги; сухе печиво; тістечка; тістечка маленькі; тісто мигдальне; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти з фруктами; хліб»є протиправним, так як винесено з порушенням вимог Закону, тобто норм матеріального права, та необґрунтованим, оскільки винесено без повного та всебічного дослідження, яке передбачено Законом, у зв’язку з чим підлягає визнання нечинним.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія –В»обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись Законом України «Про планування та забудову територій», Водним кодексом України, ст.ст. 2, 4, 6, 71, 86, 118, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія –В»до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України - задовольнити у повному обсязі.
Визнати нечинним рішення Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України за заявкою № 20041112645 від 18.10.2006 року в частині відмови в реєстрації заявляємого позна чення відносно товарів ЗО класу МКТП: «борошняні вироби, борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здібні; вафлі; галетне печиво; мигдальне печиво; печиво; пироги; пироги (кондитерські вироби); пироги з м'ясом; пироги з різною начинкою; піца; харчові прикраси для тортів; тісточек; пряники; пудинги; сухе печиво; тістечка; тістечка маленькі; тісто мигдальне; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти з фруктами; хліб».
Зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки України здійснити повторну експертизу за заявкою № 20041112645 від 18.10.2006 року у відношенні товарів ЗО класу МКТП «борошняні вироби, борошняні кондитерські вироби; булочки; булочки здібні; вафлі; галетне печиво; мигдальне печиво; печиво; пироги; пироги (кондитерські вироби); пироги з м'ясом; пироги з різною начинкою; піца; харчові прикраси для тортів; тісточек; пряники; пудинги; сухе печиво; тістечка; тістечка маленькі; тісто мигдальне; тонке сухе печиво (крекер); торти; торти з фруктами; хліб».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 31 травня 2010 року.
Головуючий суддя:
Судді: