1Справа № 335/4259/21 1-кп/335/544/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року                                                                м. Запоріжжя        

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря Фоміної Л.О., прокурора Шевченка А.О., захисника Ставного Г.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинувальним актом № 120121080050000027 від 06.01.2021 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинувальним актом № 120121080050000027 від 06.01.2021 року відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 12.03.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 було змінено раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» терміном на 60 діб, тобто з 11 березня 2021 року (часу затримання) до 09 травня 2021 року включно; визначено заставу у розмірі 150 000 гривень, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками по справі. Строк дії запобіжного заходу судом було продовжено до 03.07.2021 року, на умовах, визначених ухвалою слідчого судді від 12.03.2021 року.

Судом на вирішення учасників кримінального провадження поставлено питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Прокурор у судовому засіданні, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважала за доцільне та просила продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки судовий розгляд не закінчено, а підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків.

Обвинувачений у судовому підтримав позицію захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та його тяжкості.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1 , у сукупності із даними про його особу, з огляду на вірогідність переховуватися від суду; впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, дає підстави вважати, що зміна відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м`який є неможливою та не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду, в тому числі, з тих підстав, що умови застосованого на досудовому розслідування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 порушено.

Відповідно до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

На переконання суду, застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід забезпечить можливість перешкоджання обвинуваченим інтересам правосуддя та ухиленню від суду, у зв`язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження. Підстави для зміни запобіжного заходу судом не встановлено.

Доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для продовження строку дії запобіжного заходу суд вважає необгрунтованим.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду, у зв`язку з чим вважає за необхідне продовжити строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою на 60 днів, строком до 27.08.2021 року.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 376, 395 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно  ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на 60 днів, строком до 27.08.2021 року включно, на умовах, визначених ухвалою слідчого судді від 12.03.2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення

Суддя:                                         В.В. Калюжна