ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2010 рокуСправа № 2а-1114/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Головатій І.В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Куц С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_1 до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
ВСТАНОВИВ:
Підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулася з позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Володимир-Волинська ОДПІ), в якому просить скасувати рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04 лютого 2010 року №0000142303-1137/23-409 та №0000142303-1138/23-409.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що в ході проведеної відповідачем 27.01.2010 року перевірки за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій магазину, де здійснює господарську діяльність підприємець ОСОБА_1, було встановлено реалізацію позивачем розчинника «уайт-спірит». Однак позивач вказує, що реалізацію підакцизних пально-мастильних матеріалів не проводить, в магазині лише реалізуються розчинники та розріджувачі для фарб. Крім того, посилається на неправомірність проведення перевірки під час дії мораторію.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити. Додатково суду пояснив, що ті розріджувачі, які ним реалізуються, є замінниками уайт-спіриту і не відносяться до пально-мастильних матеріалів.
В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, зазначивши, що при проведенні 27.01.2010 року перевірки підприємця ОСОБА_1 за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій було встановлено, що позивач при розрахунках із споживачами використовує Книгу обліку доходів і витрат, оскільки перебуває на спрощеній системі оподаткування. Згідно товарного чека від 22.01.2010 року встановлено реалізацію за готівку розчинника «уайт-спірит» по ціні 4,80 грн., який згідно Закону України «Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі товари (продукцію)» відноситься до пально-мастильних матеріалів. Згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва не поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності, які реалізовують, зокрема, підакцизні пально-мастильні матеріали, в зв’язку з чим підприємець ОСОБА_1 при реалізації таких товарів за готівку повинен здійснювати розрахунки із споживачами через належним чином зареєстрований та опломбований реєстратор розрахункових операцій. Згідно висновку акта перевірки встановлено порушення підприємцем вимог п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.3 Закону України «Про патентування деяких вижів підприємницької діяльності». За наслідками перевірки було прийнято оскаржувані позивачем рішення та правомірно застосовано до підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції на суму 1763,50 грн. згідно рішення від 04.02.2010 року №0000142303-1138/23-409 за порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також в сумі 38,71 грн. за порушення ст.3 Закону України «Про патентування деяких вижів підприємницької діяльності» згідно рішення від 04.02.2010 року №0000142303-1137/23-409. Просить у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала подані суду заперечення та просила відмовити у задоволенні позовних вимог підприємця ОСОБА_1
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.
Судом встановлено, що підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Володимир-Волинської міської ради 16.01.1995 року та є платником єдиного податку, що відповідно підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 та Свідоцтвом про сплату єдиного податку НОМЕР_2 від 01.01.2010 року.
27.01.2010 року державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Волинській області було проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патенів і ліцензій господарської одиниці магазину «Будівельні матеріали» суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_1, в ході якої було встановлено факт реалізації підприємцем за готівку розчинника «уайт-спірит» згідно товарного чека від 22.01.2010 року, який відноситься до підакцизних пально-мастильних матеріалів, без застосування належним чином зареєстрованого та опломбованого РРО. Згідно висновку перевірки податковим органом встановлено порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято рішення від від 04.02.2010 року №0000142303-1138/23-409 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємця ОСОБА_1 в розмірі 1763,50 грн. та №0000142303-1137/23-409 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 38,71 грн.
Відповідно до вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 року №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва не поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, оптовим і роздрібним продажем підакцизних пально-мастильних матеріалів.
Належність товару до підакцизного встановлюється окремими законодавчими актами. Перелік таких матеріалів визначено Законом «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)». До нього включено, зокрема, спеціальні бензини (уайт-спірит та інші), гас (керосин), що відносяться до пально-мастильних матеріалів.
Статтею 1 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» установлено норму щодо застосування РРО фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Таким чином, при здійсненні торгівлі пально-мастильними матеріалами (уайт-спіритом, гасом, зрідженим газом) підприємець – платник єдиного податку зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування і здійснювати розрахунки із споживачами за готівку через належним чином зареєстрований РРО або за безготівковим розрахунком через установу банку.
З товарного чека від 22.01.2010 року, виданого підприємцем ОСОБА_1, вбачається факт здійснення реалізації товару, зокрема, «уайт-спіриту» в кількості 1 од. на суму 4,80 грн.
Пояснення позивача про те, що він реалізовував розріджувач для фарб, який не потребує ліцензування, судом до уваги не приймається, оскільки у своїх поясненнях від 27.01.2010 року, наданих в ході здійснення перевірки, останній підтвердив, що в магазині в продажу знаходився «уайт-спірит», так як він не знав, що даний товар відноситься до підакцизних.
Згідно п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів, підлягає патентуванню. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток в магазинах та інших торгових точках, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину.
Пунктом 4 частини 1 статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» передбачено, що за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів, суб’єкти підприємницької діяльності сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
З огляду на вказані норми законодавства, суд вважає, що при реалізації розчинника «уайт-спіриту» підприємець ОСОБА_1 зобов’язаний був використовувати належним чином зареєстрований та опломбований РРО, видавати покупцеві відповідний розрахунковий документ, попередньо придбавши торговий патент на право здійснення торгівельної діяльності по реалізації підакцизних пально-мастильних матеріалів, оскільки факт реалізації позивачем розчинника «уайт-спіриту» знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.
Суд вважає безпідставними посилання позивача на неправомірність проведеної перевірки під час введеного в дію мораторію, тобто на необхідність застосування до даних правовідносин вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №502 «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року», враховуючи наступне.
Вказаною Постановою були введені тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року, зокрема, зобов’язано органів і посадових осіб, уповноважених законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, до 31 грудня 2010 року тимчасово припинити проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, крім перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику, та планових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного і податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), відповідно до частини 2 статті 2 якого встановлено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Отже, положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року №502 не стосуються питань здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, з огляду на що її дія не може поширюватись на спірні правовідносини.
Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, а також вищенаведені норми законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підприємця ОСОБА_1 до Володимир-Волинської ОДПІ про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій безпідставні, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову підприємця ОСОБА_1 до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 02 червня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій