ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2010 рокуСправа № 2а-770/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
в складі головуючого-судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Кузику Р.В.,
з участю прокурора Рибалко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Військового прокурора Луцького гарнізону в інтересах особи ОСОБА_1 до військової частини А3767 про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги,
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор Луцького гарнізону в інтересах особи ОСОБА_1 звернувся з позовом до військової частини А3767 про стягнення заборгованості по виплаті матеріальної допомоги.
Вказаний позов мотивовано тим, що у військову прокуратуру звернувся ОСОБА_1 з проханням вжити заходів щодо стягнення з військової частини А 3767, в якій військова частина А 4308 перебуває на фінансовому забезпеченні, належної йому заборгованості по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в сумі 1381,73 грн.
Згідно повідомлення військової частини А 4308 станом на 05.02.2010 року заборгованість перед військовослужбовцем ОСОБА_1 по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік складає 1381,73 грн.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон) ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах та свободах, визначених законодавством України. Статтями 9 даного Закону визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення військових кадрів.
Відповідно до вимог п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, надано право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
В порушення вимог вищезазначених нормативно-правових актів, за час проходження військової служби військова частина А 3767 не виплатила та заборгувала ОСОБА_1 нараховану йому матеріальну допомогу за 2008 рік в сумі 1381,73 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача. Просить позов задовольнити.
Представник прокуратури Рибалко О.М. в судовому засіданні позов підтримав із підстав у ньому викладених та просить його задовольнити. Суду пояснив, що військова частина А4308 є структурним підрозділом військової частини А3767 та перебуває на її фінансовому забезпеченні. У військовій частині А3767 в 2008 році по КПКВ 2101020 КЕКВ 1112 (грошове забезпечення військовослужбовцям, вихідна допомога при звільненні, індексація, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань) були передбачені асигнування на виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових проблем. Також вказана матеріальна допомога нарахована та внесена у кредиторську заборгованість. Сума невиплаченої матеріальної допомоги становить за 2008 рік 1381,73 гривень.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному об’ємі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Не заперечує факту наявності заборгованості перед військовослужбовцями по виплаті матеріальної допомоги на вирішення соціально – побутових проблем за 2008 рік.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що вказаний позов підлягає до задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 ч. 1 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
Згідно ст. 17 ч. 1 п. 1 КАС України компетенція адміністративних судів поширюються на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень, щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності. Пункт 2 ч. 1 даної статті визначає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення із публічної служби.
Як вбачається із статті 2. Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі – Закон), що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Частинами 1, 2 ст. 9 даного Закону визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 5 п.п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» ( в редакції на день виникнення спірних правовідносин) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Як встановлено п.п. 33.1, 33.2, 33.3 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого Наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 року особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Матеріальна допомога надається військовослужбовцям за їх заявою за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Розмір матеріальної допомоги установлюється за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
В судовому засіданні встановлено, що військова частина А 4308 є структурним підрозділом військової частини А 3767 та перебуває на її фінансовому забезпечення, що підтверджується довідкою № 1486 від 28.04.2010 року.
Позивач ОСОБА_1 01.08.2008 року подавав рапорт командиру військової частини А4308 з проханням надати йому матеріальну допомогу за 2008 рік для вирішення соціально-побутових питань.
04.08.2008 року командиром військової частини А4308 було видано наказ № 158, згідно якого йому була нарахована матеріальна допомога за 2008 рік для вирішення соціально-побутових питань, однак не була виплачена у зв’язку з обмеженим фінансуванням.
Начальником фінансово - економічного управління 29.02.2008 року було затверджено кошторис на 2008 рік до якого вносились зміни 02.10.2008 року, 09.10.2008 року, 25.12.2008 року, 12.12.2008 року та 20.12.2008 року. Вказаним кошторисом передбачені асигнування на виплату матеріальної допомоги на вирішення соціально побутових проблем військовослужбовцям на 2008 рік.
Згідно списку заборгованості по особовому складу військової частини А4308 заборгованість по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік ОСОБА_1 за 2008 рік становить 1381,73 гривню.
Як вбачається із листів командира військової частини А 4308 № 42, 45 від 08.02.2010 року та 10.02.2010 року із відповідними списками особового складу у частині існує заборгованість по виплатам з матеріальної допомоги за 2008 рік, допомоги на оздоровлення за 2009 рік та виплатам за відрядження станом на 05.02.2010 року.
Відповідно до листа № 1487 від 28.04.2010 року вбачається, що у військовій частині А3767 існує заборгованість по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік військовослужбовцям військової частини А 4308 в сумі 81625,94 гривень.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у в/ч А4308, фінансування якої здійснюється в/ч А 3767.
У 2008 році позивачем був поданий відповідний рапорт на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових потреб та начальником військової частини видано відповідний наказ про це № 158 від 04.08.2008 року.
Асигнування на виплату даної матеріальної допомоги були передбачені в кошторисі військової частини А 3767 на 2008 рік, та наказ начальника військової частини про виплату такої допомоги видавався в межах наданих йому повноважень.
Дана допомога військовослужбовцю нарахована та віднесена у кредиторську заборгованість перед військовослужбовцями по військовій частині А 4308.
Вказана допомога позивачу на час розгляду справи не виплачена, що не заперечується і відповідачем, та підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Тому сума заборгованості в розмірі 1381,73 гривень по виплаті матеріальної допомоги ОСОБА_1 за 2008 рік підлягає стягненню із відповідача, а позов в цій частині до повного задоволення.
Відсутність коштів на виплату допомоги не може бути підставою для неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань по виплаті грошового утримання військовослужбовцю.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути із військової частини А 3767 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті матеріальної допомоги за 2008 рік в сумі 1381 (одну тисячу триста вісімдесят одну) гривню 73 копійки.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається прокурором протягом десяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі – тобто з 11 травня 2010 року, а позивачем, представником відповідача протягом десяти днів з дня отримання ними копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С.Денисюк