У Х В А Л А

30 червня 2021 року

м. Київ

справа № 642/5788/20

провадження № 61-10307ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Тищенком Романом Олександровичем, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2020 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС») звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 , сплачене страхове відшкодування у розмірі 26 000,00 грн судові витрати.

Позов обгрунтований тим, що 27 червня 2018 року у м. Харкові на перехресті вул. Каразіна та вул. Чернишевського сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , та автомобіля марки «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 . Постановою Київського районного суду м. Харкова від 30 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. На час ДТП між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_3 , пенсіонером, укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31 серпня 2017 року № АК/6921148, відповідно до якого позивач застрахував майнові інтереси, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 . На підставі повідомлення про настання страхової події від 04 липня 2018 року, заяви про виплату страхового відшкодування від 30 липня 2018 року, ремонтної калькуляції від 11 липня 2018 року № 09925_40, страхового акта від 03 вересня 2018 року № 23920В/40/2018, ПрАТ «СГ «ТАС» в межах ліміту полісу № АК/6921148, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 52 000,00 грн. Враховуючи пункт 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також те, що застрахований пільговиком автомобіль на момент ДТП був під керуванням не страхувальника, а ОСОБА_1 , останній порушив умови полісу обов`язкового страхування, тому має відшкодувати 50 % суми страхового відшкодування, а саме 26 000,00 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року, позов задоволений. Стягнено з ОСОБА_1 26 000,00 грн, сплаченого страхового відшкодування та 2 102,00 грн судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що цивільно-правова відповідальність автомобіля марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_1 , на час вчинення ДТП 27 червня 2018 року, застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК 6921148, укладеним між ПрАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_3 . Документом, що підтверджував особу ОСОБА_3 , на час підписання полісу № 6921148 було пенсійне посвідчення від 27 липня 2016 року № ААЇ 094306. Договір укладений із застосуванням пільги 50% страхового платежу відповідно до пункту 13.2 статті 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». За фактом ДТП 27 червня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_2 ПрАТ «СГ «ТАС» виплатило йому 52 000,00 грн страхового відшкодування. Оскільки станом на 27 червня 2018 року за кермом застрахованого ПрАТ «СГ «ТАС» автомобіля перебував не страхувальник, віднесений до пільгової категорії населення, а ОСОБА_1 , він на підставі статті 38-1.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зобов`язаний відшкодувати страховику 50% виплаченого страхового відшкодування.

У червні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Тищенка Р. О. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму дляпрацездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 2 270,00 грн.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення коштів у розмірі 26 000,00 грн. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн*100=227 000,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вимог закону і окремого визнання її такою не потребує.

У касаційній скарзі заявника немає посилання на зазначені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки, як і на докази на їх підтвердження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року та постанова Харківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року постановлені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Тищенком романом Олександровичем, на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 23 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодуваннявідмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко