Справа № 947/12358/21

Провадження № 1-кс/947/8010/21

У Х В А Л А

Іменем України

30.06.2021 року                         м. Одеса

       Слідча суддя Київського районного суду міста Одеси Бальжик О.І., за участю секретаря судових засідань Цільмак А.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого дізнавача СД Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області Воротили Микити Вікторовича від 01.06.2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12020160480001363 від 13.05.2020 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

І. Суть скарги

1.1. 16.06.2021 року ОСОБА_1 звернувся до слідчої судді зі скаргою, в якій просить:

(І) скасувати постанову дізнавача СД Одеського районного управління (надалі – ОРУП) №1 ГУНП в Одеській області Воротили М.В. від 01.06.2021 року про відмову у визнанні потерпілим;

(ІІ) зобов`язати дізнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Воротилу М.В. повторно розглянути заяву про визнання потерпілим.

       1.2. Скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова є неправомірною та такою, що суперечить приписам КПК України. Відсутність будь-яких документів, які б підтверджували заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров`я чи втрату працездатності, не є підставою для відмови у визнанні останнього потерпілим. Достатнім та необхідним фактором для визнання особи потерпілою є заподіяння будь-якої (майнової, фізичної або моральної) шкоди, а не тільки шкоди здоров`ю або заподіяння тілесних ушкоджень, як помилково вважає дізнавач. У даному кримінальному провадженні дружина ОСОБА_2 визнана потерпілою з тих підстав, що їй було спричинено шкоду як власнику будинку АДРЕСА_1 . Оскільки ОСОБА_1 також є співвласником цього будинку, то логічно допустити, що йому також спричинена шкода. Проте, дізнавач не проаналізував наведені в заяві доводи та в порушення вимог ч.5 ст.110 КПК України не навів в своїй постанові мотиви, з яких він не знайшов підстав визнати ОСОБА_1 потерпілим. Крім того, оскаржувана постанова повністю дублює обидві попередні постанови, якими з тих самих підстав йому було відмовлено у визнані потерпілим, та які були скасовані ухвалами слідчих суддів. Розглядаючи повторно заяву про визнання ОСОБА_1 потерпілим, дізнавач не звернув увагу на вказівки, надані слідчими суддями у вказаних ухвалах.

ІІ. Процедура та позиції учасників

2.1. Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 16.06.2021 року, справа №947/12358/21 передана на розгляд судді Бальжик О.І. (а.с.5).

2.2. Ухвалою слідчої судді від 16.06.2021 року відкрито провадження за скаргою (а.с.6).

2.3. Учасники кримінального провадження, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з`явилися. Заявник та його адвокат звернулись із заявою про розгляд скарги у їх відсутність. Дізнавач причини неявки не повідомив.

2.4. Під час розгляду скарги повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до вимог ч.4 ст.107 КПК України.

ІІІ. Релевантне законодавство

3.1. Кримінальний процесуальний кодекс України (надалі – КПК України)

Стаття 2. Завдання кримінального провадження

Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Стаття 9. Законність

1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Стаття 55. Потерпілий

1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

2. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам`ятка про процесуальні права та обов`язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

3. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

4. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

5. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Стаття 110. Процесуальні рішення

3. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.

5. Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про:

місце і час прийняття постанови;

прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про:

зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови;

мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу;

3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про:

зміст прийнятого процесуального рішення;

місце та час (строки) його виконання;

особу, якій належить виконати постанову;

можливість та порядок оскарження постанови.

Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

[…] 3) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим – особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою

Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

[…] 2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;

2) зобов`язання вчинити певну дію […];

4) відмову у задоволенні скарги.

       3.2. Кримінальний кодекс України (надалі – КК України)

       Стаття 356. Самоправство

Самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника, -

карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

ІV. Оцінка та висновки слідчої судді

4.1. Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження №12020160480001363, слідча суддя дійшла такого висновку.

4.2. В ході розгляду скарги встановлено, що СВ Одеського районного управління №1 (надалі – ОРУП №1) ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі – ЄРДР) 13.05.2020 року за №12020160480001363, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

4.3. 12.10.2020 року ОСОБА_1 звернувся до СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області із заявою про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні.

4.4. 01.06.2021 року постановою старшого дізнавача СД Одеського районного управління (надалі – ОРУП) №1 ГУНП в Одеській області Воротили М.В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні №12020160480001363 відмовлено.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови, жодній особі, зокрема ОСОБА_1 , не було заподіяно шкоди здоров`ю та не надано будь-яких документів, які підтверджували заподіяння тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоров`я та втрату працездатності. Також розкрито склад кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України.

4.5. Аналіз положень ст. 55 КПК України дозволяє зробити висновок, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути:

1) фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної шкоди (душевні страждання через застосування насильства до неї, протиправну поведінку щодо близьких їй осіб, у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, приниженням честі, гідності, репутації тощо); фізичної шкоди (загроза життю чи шкода здоров`ю особи); або майнової шкоди (заподіяння збитків – зменшення або знищення майнових благ, яке можна виразити у грошах;

юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завданомайнової шкоди (ч.1 ст.55 КПК України);

2) яка звернулася із заявою про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, що підлягає внесенню до ЄРДР та служить передумовою для початку досудового розслідування (ч.2 ст.55 КПК України);

3) яка звернулася із заявою про залучення її до провадження як потерпілого, яка підлягає обов`язковому прийняттю і реєстрації. Така заява має містити дані про потерпілого (фізичну чи юридичну особу), кримінальне провадження, до якого вона має бути залучена, зазначення і обґрунтування підстав для набуття статусу потерпілого, чітко висловлене клопотання про залучення її до кримінального провадження як потерпілого (ч.2 ст.55 КПК України);

4) яка звернулася із заявою про залучення її до провадження, як потерпілого без попереднього звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення (ч.3 ст.55 КПК України);

5) яка лише за її письмовою згодою визнана слідчим, прокурором, судом (за ініціативою будь-кого з цих суб`єктів) потерпілим (ч.7 ст.55 КПК України);

6) близький родич чи член сім`ї особи, якій кримінальним правопорушенням було завдано моральної, фізичної або майнової шкоди у таких випадках: якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви (наприклад, у комі, недієздатному стані тощо). Вказана особа (особи) має подати заяву про залучення її до провадження в якості потерпілого (ч.6 ст.55 КПК України).

4.6. Поняття видів шкоди, що можуть бути завдані потерпілому, визначається з урахуванням положень цивільного і кримінального права. При визначенні шкоди як підстави для визнання особипотерпілим необхідно виходити із того, що шкода має бути безпосередньо спричинена особі кримінальним правопорушенням.

4.7. Процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до ст.55 КПК є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.

«Очевидність та достатність» таких підстав є оціночним поняттям, яке визначається в кожному конкретному випадку, виходячи із обставин кримінального провадження і внутрішнього переконання особи, уповноваженої на визнання потерпілим, і може полягати, зокрема, у такому:

очевидна відсутність події або складу кримінального правопорушення;

відсутність шкоди з боку особи, яка подала відповідну заяву;

очевидна відсутність причинного зв`язку між кримінальним правопорушенням і заподіяною шкодою;

наявність завданої кримінальним правопорушенням шкоди іншого виду, ніж передбачено ч.1 ст.55 КПК України (наприклад, заподіяння особі моральної шкоди як представнику певної частини суспільства; заподіяння моральної шкоди юридичній особі);

неможливість визнання потерпілим конкретної особи, виходячи з кримінально-правової характеристики кримінального правопорушення.

4.8. Вирішуючи питання про визнання особи потерпілим, слідчий, дізнавач, прокурор має з`ясувати, яку конкретно шкоду заподіяно злочином (моральну, фізичну чи майнову).

4.9. ОСОБА_1 , звертаючись до дізнавача із заявою про визнання потерпілим у кримінальному провадженні, розпочатому за заявою його дружини ОСОБА_2 , зазначив про завдання йому шкоди внаслідок самоправного будівництва сусідом ОСОБА_3 без дозвільних документів, з порушенням передбаченої ДБН протипожежної відстані, житлового будинку (на відстані 2 метрів від вікон житлового будинку, який належить йому та його дружині на праві спільної сумісної власності подружжя).

На підтвердження наведених у заяві відомостей, ОСОБА_1 долучив до заяви:

копію витягу з Держаного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.04.2013 року, за змістом якого ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.02.2012 року належить житловий будинок АДРЕСА_1 ;

копію паспорту громадянина України, з якої вбачається, що 27.02.1993 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.

4.10. Таким чином, слідча суддя погоджується із доводами дізнавача про відсутність підстав для залучення ОСОБА_1 в якості потерпілої особи на підставі поданої ним заяви, оскільки останнім не зазначено, яку саме шкоду йому було завдано кримінальним правопорушенням (моральну, майнову або фізичну), а також не надано документів, які б підтверджували право спільної сумісної власності подружжя та завдання шкоди. Тобто, документи на підтвердження первинного ядра процесуального статусу, необхідні для перевірки дізнавачем викладених у заяві фактів.

4.11. Наданий на підтвердження доводів заяви витяг з Держаного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з якого вбачається, що дружині заявника на праві приватної власності на підставі судового рішення належить житловий будинок, слідча суддя до уваги не приймає, оскільки сам по собі факт набуття права власності на майно в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя (зокрема, майно, набуте за час шлюбу в порядку спадкування).

4.12. За таких обставин, слідча суддя дійшла висновку, що заявник не довів наявність встановлених статтею 55 КПК України підстав для його залучення до цього кримінального провадження як потерпілого, а отже правових підстав для скасування постанови дізнавача про відмову у визнанні останнього потерпілим на час розгляду скарги немає.

4.13. Постанова дізнавача від 01.06.2021 року складена з дотриманням вимог частини п`ятої статті 110 КПК України, тобто, містить вступну, мотивувальну та резолютивну частини, до яких включено всі, передбачені процесуальним законом відомості.

4.14. Разом з тим, слідча суддя звертає увагу на те, що таким чином права заявника не обмежуються, оскільки визнання потерпілим може відбутися на будь-якій стадії кримінального провадження, щойно буде встановлено (або належним чином доведено) вид і розмір шкоди, що була завдана кримінальним правопорушенням.

4.15. Відтак, слідча суддя дійшла висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 9, 10, 55, 94, 110, 303-307, 309 КПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову старшого дізнавача СД Одеського районного управління №1 ГУНП в Одеській області Воротили Микити Вікторовича від 01.06.2021 року про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні №12020160480001363 від 13.05.2020 року, - відмовити.

2. Копії ухвали вручити учасникам кримінального провадження.

       Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя                                         Бальжик О. І.