Справа № 643/11413/21

Провадження № 2-з/643/147/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2021 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Афанасьєв В.О., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бакумова Алла Валентинівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кошель Тетяна Владиславівна, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, поновлення іпотеки та обтяження, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , в якому просить: скасувати в Державному реєстрі іпотек державну реєстрацію припинення іпотеки – вилучення обтяження та скасувати у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію припинення обтяження – вилучення обтяження здійснених на підставі листа № 63/9 від 12.02.2010, видавник ВАТ КБ «Надра» щодо квартири АДРЕСА_1 РНМ 20893829; поновити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі Договору іпотеки № 6/4/2008/980-1/327 від 04.04.2008, Реєстровий № 1000, виданий Приватним нотаріусом ХМНО Бакумовою А.В. та поновити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження підстава обтяження Договору іпотеки № 6/4/2008/980/1/327 від 04.04.2008, Реєстровий № 1000, виданий Приватним нотаріусом ХМНО Бакумовою А.В. щодо квартири АДРЕСА_1 РНМ 20893829; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 17.02.2010 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Бакумовою А.В., зареєстрований в реєстрі за № 157 та скасувати в Реєстрі права власності на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 РНМ 20893829, внесений запис про проведену державну реєстрацію 19.02.2010, припинивши право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 РНМ 20893829; визнати недійсним Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 28.05.2010 між ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Кошель Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 2500 та скасувати в Реєстрі права власності на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 РНМ 20893829, внесений запис про проведену державну реєстрацію 11.06.2010, припинивши право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 РНМ 20893829.

Разом із позовом від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 РНМ 20893829, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 та заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 РНМ 20893829.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що 30 липня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» був укладений Договір №GL48N718070_I_6 про відступлення прав вимоги. За умовами даного Договору ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за Кредитним Договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № 288/П/99/2008-840 від 04 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра» та договорами забезпечення, у тому числі за Договором іпотеки №6/4/2008/980-1/327 від 04.04.2008 року, укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра». Відповідно до умов Договору іпотеки №№6/4/2008/980-1/327 від 04.04.2008 року ОСОБА_3 було передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки було придбано за рахунок кредитних коштів. Так з інформаційної довідки стало відомо, що запис про іпотеку припинено та припинено запис про обтяження на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 на підставі листа №63/9 від 12.02.2010 року, виданого ПАТ КБ «Надра». Жодних листів ПАТ КБ «Надра» щодо виконання кредитних зобов`язань та припинення іпотеки ніколи не видавалось. Одразу після припинення іпотеки неодноразово було здійснено відчуження домоволодіння на інших осіб. Отже в ході протиправних дій групи осіб шахрайським способом та на підставі підробленого повідомлення Банку було виведено квартиру з під іпотеки, а право власності перереєстровано на інших осіб без згоди іпотекодержателя та діючи на шкоду кредитору. А отже є всі підстави вважати, що до закінчення розгляду даної справи, предмет іпотеки знову ж таки може бути відчужений, що зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовної заяви.

Дослідивши отримані матеріали, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види заходів забезпечення позову визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 ч. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Верховного Суду від 25.09.2019 року по справі № 20/3560/18, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 22.02.2005 року у справі «Новоселецький проти України» зазначив, що стаття 1 Протоколу N 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення "Броньовський проти Польщі" [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004-...). У кожній справі, в якій іде мова про порушення вищезгаданого права, Суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. рішення "Спорронг та Лонрот проти Швеції" ( 980_098 ), від 23 вересня 1982 року, серія А, N 52, стор. 26, п.69).

В рішенні від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що втручання у право особи, захищене статтею 1 Першого протоколу, має бути виправданим. У цьому зв`язку Суд знову наголошує на необхідності підтримання "справедливої рівноваги" між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи. Необхідну рівновагу не буде забезпечено, якщо відповідна особа несе "особистий і надмірний тягар" (див. рішення у справі Брумареску, п. 78).

З постанови Верховного суду від 03.10.2019 року у справі № 405/137/19 вбачається, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо правомірності вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач в даній цивільній справі. Також у вказаній постанові Верховним Судом зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем пред`явлено вимоги про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, поновлення іпотеки та обтяження.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 262581908 від 22.06.2021 вбачається, що в якості підстави виникнення у відповідача ОСОБА_1 права власності на Квартиру, зазначено в тому числі оспорюваний договір купівлі-продажу.

Виходячи із змісту позовних вимог, суд вважає доведеним, що між сторонами дійсно виник спір з приводу дійсності правочину, на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на Квартиру, та невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в даній цивільній справі в разі можливого задоволення позовних вимог.

За таких обставин, накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборона іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири, є необхідним, обґрунтованим та достатнім засобом забезпечення позову, який гарантуватиме ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача в разі задоволення позову та є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Суд роз`яснює учасникам справи, що вони не позбавлені права в порядку, визначеному ст. 156, 158 ЦПК України, звернутись до суду з заявою про заміну одного заходу забезпечення позову іншим або з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 149-153, 258-261, 353-354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи – приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Бакумова Алла Валентинівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кошель Тетяна Владиславівна, про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, поновлення іпотеки та обтяження - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 РНМ 20893829, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 (ін.н. НОМЕР_1 ).

3аборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям акредитованим суб`єктам, нотаріусам (державним/приватним), іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1 РНМ 20893829

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.О. Афанасьєв