Справа № 391/267/20

Провадження № 1-кп/390/133/21

УХВАЛА

"17" квітня 2021 р. Колегія суддів Кіровоградського районного суду Кіровоградської області

у складі: головуючої - судді Бойко І.А.,

суддів - Пасічника Д.І., Гершкула І.М.,

при секретарі - Шматоковій А.І.,

за участю прокурора - Бабенка Д.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Гольфіндер Т.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Гольфіндер С.К.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький кримінальне провадження №12019120180000240 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вербівка, Новоукраїнського району, Кіровоградської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 05.12.2017 року Новоукраїнським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Гузун, Ниспоренського району, республіка Молдова, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, немаючого утриманців, без постійного місця реєстрації та проживання, раніше судимого:

- 27.08.2018 року Солом`янським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор подав письмові клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 днів, яке обґрунтував наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 у вирішенні зазначеного клопотання поклався на розсуду суду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Гольфіндер Т.О. підтримала свого підзахисного, просила змінити її підзахисному запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та вказав, що до затримання він проживав у АДРЕСА_3 разом з цивільною дружиною, на даний час у нього є дитини, якій 3 місяці.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Гольфіндер С.К. підтримав свого підзахисного, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, матеріали кримінального провадження, в частині заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що під час досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався судом, останній раз ухвалою суду від 28.12.2020 року строк тримання під вартою кожному обвинуваченому продовжено до 25.02.2021 року.

Колегія суддів вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке є умисним, насильницьким, корисливим, вчиненим групою осіб. Покарання за вчинення даного кримінального правопорушення передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі, характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який, слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

Крім того, колегія судів вважає, що на даний час не зменшився ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик можливого незаконного впливу обвинувачених на свідків в рамках даного кримінального провадження, в цілях викривлення їх показів, та продовжує існувати, оскільки свідки судом не допитані, а інформація, яку свідки можуть повідомити суду може мати суттєве значення для доведення або спростування вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм злочину.

Також колегію суддів прийнято до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин проти власності, а обвинувачений ОСОБА_2 двічі притягувався до кримінальної відповідальності, в тому числі за злочини проти власності, та обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення в період відбування кожним з них іспитового строку, що свідчить про підвищений рівень їх суспільної небезпеки та наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_2 , що він проживає в цивільному шлюбі та має малолітню дитину колегія суддів не приймає до уваги, відповідних доказів суду не надано.

Матеріали кримінального провадження свідчать, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мають стійких соціальних зв`язків, не працюють, не одружені, ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а обвинувачений ОСОБА_2 не має постійного місця реєстрації та проживання. Зазначені обставини свідчать про асоційованість осіб обвинувачених, небажання стати на шлях виправлення, що становить підвищену небезпеку для суспільства та окремих осіб.

Вищенаведене свідчить, що ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які враховувались при застосуванні і продовженні обвинуваченим дії даного виду запобіжного заходу судом, на даний час не знизились та не відпали, а тому підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м`який, відсутні, отже дію обраного відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити на 60 днів.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне не визначати обвинуваченим можливість внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 199, 315, 372 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з 10.00 год. 17 лютого 2021 року по 10.00 год. 17 квітня 2021 року.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з 10.00 год. 17 лютого 2021 року по 10.00 год. 17 квітня 2021 року.

Строк дії ухвали визначити до 10.00 год. 17.04.2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Судді: Бойко І.А. Пасічник Д.І. Гершкул І.М