Справа № 303/8014/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

       29 червня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Куштана Б.П., Бисаги Т.Ю.

імена (найменування) сторін:

позивач – Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач –  ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 лютого 2021 року у складі судді Гутій О.В., у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив :

У грудні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 09.12.2017 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які розміщені на офіційному сайті позивача, «Тарифами Банку» складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Договір, укладений з відповідачем є договором приєднання, порядок укладення якого передбачений ст. 634 ЦК України. Позивач зазначає, що позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. У зв`язку із невиконанням відповідачем умов договору станом на 05.11.2020 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 247628,87 грн., яка складається з 186 516,69 грн. – заборгованість за кредитом, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 186516,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 61112,18 грн. – заборгованість за простроченими відсотками. Позивач зазначає, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 09.12.2017 року у розмірі 186 516,69 грн. та судові витрати у розмірі 2797,75 грн.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким позов банку задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводиться до того, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Апелянт звертає увагу на те, що в даному випадку, відповідач підписуючи анкету-заяву, висловив свою згоду з формою договору та його умовами. Крім того, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено, що відповідач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані з обраних умов кредитування. Зокрема зазначено: тип кредиту, спосіб надання кредиту, кількість та розмір платежів та відсоткову ставку.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та надано учасникам справи пятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для надання відзиву на апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зроблено висновок, що «без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору».

Матеріалами встановлено, що 09.12.2017 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву № б/н від 09.12.2017 року.

При цьому, у анкеті-заяві відповідача від 09.12.2017 року не зазначено суму кредитних коштів, яку він отримує, відсоткову ставку і строку повернення кредиту (користування ним).

Згідно з наданого банком розрахунку за ОСОБА_1 рахується заборгованість станом на 05.11.2020 року в сумі 247628,87 грн., яка складається з 186 516,69 грн. – заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 186516,69 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 61112,18 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач зазначав, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості,а тому просив стягнути частину заборгованості, зокрема, заборгованість за прострочений тілом кредиту у розмірі 186516,69 грн.

До позовної заяви додані Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток «Platinum», «World Black Еdition», «MC World Elite», «Infinite», «VISA Signature» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять підтверджень, що надані позивачем Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Відтак, позивач не довів факту прийняття відповідачем ОСОБА_1 запропонованих йому умов щодо розміру відсотків, які позивач просить стягнути з відповідача.

Отже, відсутні підстави вважати, що кредитор і боржник обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

При цьому, посилання банку на підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту, не можна вважати підтвердженням того, що сторони обумовили відсоткову ставку за користування кредитними коштами.

Як зазначалось вище, в Анкеті-заяві відповідача не містить домовленості сторін про сплату відсотків, інформації щодо банківського продукту, який надається позичальнику, яку саму банківську картку отримує ОСОБА_1 та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.

В той час як Паспорт споживчого кредиту містить умови щодо кредитування кредитних карт: "Platinum", "МС World Elite","VISA Infinite", "МС World Black Еdition".

Зі змісту даного паспорту вбачається, що інформація зазначена у ньому зберігає чинність та є актуальною лише в період з 03.12.2018 року по 18.12.2018 року (а.с.24).

Більш того, зі змісту цього паспорту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо.

У 3 розділі паспорту визначено максимальну суму ліміту на кредитній картці «Platinum» до 100 000 грн., на картці «МС World Elite» - до 400 000 грн., на картці «VISA Infinite» до 800 000 грн., на картці «МС World Black Еdition» – до 200 000 грн., однак відсутні дані щодо фактичного ліміту, встановленого на конкретній кредитній картці.

У розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту за чотирма кредитними картками та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду першої інстанції не спростовує.

При цьому, апеляційний суд також звертає увагу на те, що анкета-заява підписана відповідачем 09.12.2017 року, в той час як паспорт споживчого кредиту 03.12.2018 року.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, Банк має право на стягнення у примусовому порядку з ОСОБА_1 фактично отримані суми кредитних коштів, тобто заборгованість за поточним тілом кредиту.

Однак, відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 станом на 05.11.2020 року заборгованість за поточним тілом кредиту (фактично отриманих коштів) у відповідача відсутня.

Щодо позовної вимоги про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 186 516,69 грн., то слід зазначити наступне.

За змістом ч.1 ст.1054 ЦК України до обов`язків позичальника за кредитним договором входить повернення одержаних коштів та сплата платежів, встановлених як винагорода кредитора за надання цих коштів, зокрема, відсотків за користування кредитом.

З системного аналізу вищенаведеної норми слідує, що за своєю суттю прострочене тіло кредиту, на яке вказує позивач у своїй позовній заяві, є завуальованими відсотками за користування кредитними коштами, адже до нього входить плата за користування кредитом, а не, власне, надані позичальнику в користування кошти.

Враховуючи, що стягненню з відповідача підлягає виключно сума фактично отриманих коштів, а також те, що в підписаних відповідачем документах відсутня регламентація складових частин поняття «прострочене тіло кредиту», апеляційний суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що прострочене тіло кредиту є складовою частиною саме фактично отриманих відповідачем кредитних коштів, а тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що заборгованість за простроченим тілом кредиту до стягнення не підлягає.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту, оскільки позивач не довів наявність підстав для задоволення вказаних вимог.

Доводи апелянта про те, що відповідач, підписуючи анкету-заяву від 09.12.2017 року, висловив свою згоду з формою договору та його умовами, а у підписаному паспорті споживчого кредиту обумовлено відсоткову ставку не беруться до уваги, оскільки у вказаній анкеті-заяві від 09.12.2017 року зазначено лише загальну назву Умов та Правил, без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні. При цьому, анкета-заява, підписана ОСОБА_1 не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.

Посилання апелянта на підписаний відповідачем паспорт споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду першої інстанції не спростовує. Вказаний паспорт споживчого кредиту не містить інформації щодо банківського продукту, який надається позичальнику ОСОБА_1 , а містить лише узагальнену інформацію щодо кредитних карт: "Platinum", "МС World Elite","VISA Infinite", "МС World Black Еdition".

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути взяті до уваги.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст 374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 29 червня 2021 року.

Головуючий:

Судді: