Справа № 617/392/21

Провадження № 2/617/361/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       30 червня 2021 року м. Вовчанськ Харківська область

Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Сербіненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання – Пінчук К.К.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вовчанську Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

 Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб з відповідачем який був зареєстрований 23.06.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 49 та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітніх дітей.

В обгрунтування позову зазначила, що 23.06.2012 року між сторонами укладений шлюбу, який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 49. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ». Від спільного шлюбу мають двох синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалось у зв`язку з різним поглядом на життя та обов`язки. На підставі чого в сім`ї відбувалися сварки. Можливості збереження сім`ї не має. Подружні відносини припинені з 2017 року з цього часу спільне господарство не ведеться, спору про поділ майна не має, за таких обставин вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам дітей.

Ухвалою від 22.03.2021 року позовну заяву було залишено без руху, надано час позивачу на усунення вказаних недоліків, вказані недоліки були усунуті.

07.04.2021 року від позивача надійшла заява в якій вона просить розгляд справи проводити у Вовчанському районному суді Харківської області за її місцем реєстрації у зв`язку з тим, що на її утриманні перебувають малолітні діти.

Ухвалою від 07.04.2021 року відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження за повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином. У позовній заяві зазначила, що просить розглядати справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою яка вказана у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , судова повістка була вручена за довіреністю.

Відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, ОСОБА_2 зареєстрованим в Харківській області не значиться.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 УПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Після оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову, суд дійшов наступних висновків.

Сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 23.06.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 49, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 23.06.2012 року.

Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Статтею 24 СК України також передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, сімейне життя позивача та відповідача не склалось, шлюбно-сімейні відносини сторін припинено, розірвання шлюбу відповідає інтересам позивача та відповідача.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією

шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

У наданій суду телефонограмі позивач просила залишити їй шлюбне прізвище, тому після розірвання шлюбу суд залишає позивачу прізвище « ОСОБА_3 ».

Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач зазначає у позовних вимогах про стягнення аліментів на утримання дітей.

Сторони є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно даних копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 15.11.2012 року  та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 07.05.2014 року, у яких батьком зазначений ОСОБА_2 , матір`ю – ОСОБА_1 .

Відповідно даних довідки від 25.03.2021 року, виданої депутатом Васильківської міської ради VІІІ скликання ОСОБА_6 , ОСОБА_1 разом з дітьми   ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають з 01.02.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 , але не зареєстровані, в зв`язку з чим, суд приходить до висновку, що неповнолітні діти перебувають на утриманні позивача по справі.

           Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Так, відповідно до ч. 2 , ч. 3 ст. 183 Сімейного кодексу України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розмірі аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

За таких обставин, у разі стягнення аліментів на двох і більше дітей суд зобов`язаний визначити єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Такої позиції дотримується Верховний Суд України у своїй правовій позиції в справі № 6-1798цс16 від 19 жовтня 2016 року, яка з точки зору ч. 4 ст. 263 ЦПК України, повинна враховуватись судами при ухваленні рішень.

           Відповідно ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

           Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ІІІ з відповідними змінами та доповненнями  кожна дитина має право на рівень

життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення.

Також суд враховує, що при стягненні з відповідача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, буде цілком узгоджуватися з вимогами ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, а тому вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей, у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу звернення із позовом до суду і до досягнення старшою дитиною повноліття. Далі стягувати аліменти на утримання меншої дитини у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму щомісячно для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття.

         Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому у порядку ст. 141 ЦПК України суму судового збору необхідно стягнути із відповідача у дохід держави у розмірі 908 грн.

Враховуючи наведене, на підставі керуючись ст. 4, 7, 12, 89, 141, 247, 263-265, 280-283, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 23.06.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, актовий запис № 49 - розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але на кожну дитину не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття ОСОБА_4 , після чого в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення повноліття ОСОБА_5 , починаючи з 18.03.2021 року.

Рішення в частині платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.у дохід Держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за  ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача:  Казначейство України (ЕАП),  рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001,  код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер – НОМЕР_5 .

Суддя