ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.06.2021Справа № 910/17743/18

За позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича

до Приватного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний"

про зобов`язання виконати дії

в межах справи №910/17743/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар інвестмент ван" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Авант-банк")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У"

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

секретар судового засідання Судак С.С.

Представники сторін:

від позивача - Різник О.Ю.,

від відповідача - Святецький Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/17743/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар інвестмент ван" (правонаступник Публічного акціонерного товариства "Авант-банк") про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У".

28.12.2019 ліквідатор боржника арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" про зобов`язання виконати дії, а саме передати за актом приймання-передачі товар.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" обґрунтовані неналежним виконанням ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" взятих на себе зобов`язань за Договором зберігання від 10.11.2014 № 4-280 щодо повернення боржнику переданого ним на зберігання товару, який попередньо придбано в ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" за Договором постачання продукції від 09.11.2014 № 11/2014ТБ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/17743/18 (суддя Пасько М.В.) позов ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" Демчана О. І. задоволено повністю. Зобов`язано ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" передати за актом приймання-передачі ліквідатору ТзОВ "Аврора-У" Демчану О. І. наступний товар: елемент огорожі: плита П-6 Ви (2.5х3.85) у кількості 1 000,00 шт., вартістю 1 750 000,00 грн, елемент огорожі: плита паркану ПО-2 (2.5x2.5) у кількості 1 000,00 шт, вартістю 1 250 000,00 грн; асфальтобетонну суміш: ЩЧР-10. Щебінь чорний, фр.5-10 у кількості 1 500,00 тонн вартістю 1 171 500,00 грн; асфальтобетонну суміш: ЩЧР-20. Щебінь чорний, фр. 10-20 у кількості 1 500,00 тонн, вартістю 1 162 500,00 грн; асфальтобетонну суміш: ЩЧР-40. Щебінь чорний, фр.20-40 у кількості 1 500,00 тонн, вартістю 1 119 000,00 грн; мінеральний порошок у кількості 1 000,00 тонн, вартістю 600 000,00 грн; гарячий пісок у кількості 1 000,00 тонн, вартістю 446 000,00 грн; вироби та конструкції: плита опорна КЦО-2-И у кількості 4 000,00 шт., вартістю 4 620 000,00 грн; вироби та конструкції: плита кільце опорне КО-6 у кількості 1 000,00 шт., вартістю 90 000,00 грн. Стягнуто з ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" на користь ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" Демчана О. І. судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/17743/18 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" Демчана О. І. відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 28.01.2021 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/17743/18 скасовано повністю. Справу № 910/17743/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/17743/18 передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 справу № 910/17743/18 за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича до Приватного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" про зобов`язання виконати дії, а саме передати за актом приймання-передачі товар прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 07.04.2021.

02.04.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

07.04.2021 до Господарського суд міста Києва надійшло клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.04.2021 відкладено підготовче засідання на 26.04.2021.

22.04.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву.

26.04.2021 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення позивача на клопотання ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" про призначення судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2021 відкладено підготовче засідання, розгляд клопотання відповідача про призначення судово-економічної експертизи на 26.05.2021.

25.05.2021 до суду надійшли заперечення Приватного акціонерного товариства "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" щодо відповіді на відзив ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Аврора-У".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.05.2021 відмовлено Приватному акціонерному товариству «Асфальтобетонний завод «АБ Столичний» у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи. Відкладено підготовче засідання у справі № 910/17743/18 на 16.06.21. Встановлено позивачу строк до 14.06.2021 для надання суду пояснень та доказів щодо здійснення оплати за Договором зберігання від 10.11.2014 № 4-280. Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві надати суду у строк до 14.06.2021 (включно) всю податкову документацію (податкові декларації, бухгалтерські звіти тощо) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аврора-У» (код ЄДРПОУ 38831569) подану за період 2014 - 2015 років.

15.06.2021 до Господарського суду міста Києва від арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича надійшли пояснення щодо оплати за договором зберігання.

Під час судового засідання 16.06.2021 представники сторін підписали спільну заяву про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Відповідно статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2014 між ТзОВ "Аврора-У" (покупець) та ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" (постачальник) укладено договір на постачання продукції № 11/2014ТБ (далі - Договір поставки від 09.11.2014 № 11/2014ТБ) відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується виготовляти й передавати у власність покупця бетонні суміші та розчини (продукція, товар), а покупець зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати оплату замовленої ним продукції та фактичних транспортних витрат на її поставку на умовах договору.

Згідно з пунктом 1.3 Договору поставки від 09.11.2014 № 11/2014ТБ загальна сума договору складається з суми вартості обсягів поставок, відповідно до видаткових накладних. Сума договору складає 127 307 400,00 грн.

Також 09.11.2014 сторонами підписано специфікацію (Додаток № 1) до Договору поставки від 09.11.2014 № 11/2014ТБ, в якій погоджено кількість, ціну та суму товару.

Відповідно до цього Договору, як стверджує ТзОВ "Аврора-У", ним було отримано у власність бетонні суміші та розчини згідно специфікації на загальну вартість 127 307 700,00 грн.

10.11.2014 між ТзОВ "Аврора-У" (поклажодавець) та ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" (зберігач) укладено договір зберігання № 4-280 (далі - Договір зберігання від 10.11.2014 № 4-280) відповідно до пункту 1.1 якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання товар, зазначений в відповідних актах приймання-передачі товару, які підписуються сторонами відповідно до пункту 2.2 даного договору.

Згідно з пунктом 1.4 Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280 товар який передається поклажодавцем на відповідальне зберігання протягом дії договору є власністю поклажодавця. Зберігач не має права користуватися товаром, який передано йому на відповідальне зберігання.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280 товар передається поклажодавцем на зберігання на складі за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 60. Факт передачі товару на зберігання із зазначенням кількісно-якісних характеристик фіксується актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 2.4 Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280 передбачено, що товар передається зберігачем з відповідального зберігання поклажожавцю зі складу за адресою м. Київ, вул. Новопирогівська, 60.

Згідно із пунктом 3.3 Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280 зберігач зобов`язаний повернути товар поклажодавцю на протязі 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення від поклажодавця про вивіз свого товару або його відчуження третім особам.

Як стверджує боржник, згідно Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280 ним було передано на відповідальне зберігання ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" товар за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 60.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 відкрито провадження у справі № 910/17743/18 про банкрутство ТзОВ "Аврора-У", розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Котика Р. О.

Постановою Господарського суду міста Києва від 06.08.2019 у справі № 910/17743/18 ТзОВ "Аврора-У" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Демчана О. І., яким 28.12.2019 до суду подано позовну заяву вимоги якої є предметом цього судового розгляду.

В якості доказів набуття ТзОВ "Аврора-У" права власності на товар та передачі його на відповідальне зберігання ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" ліквідатором боржника Демчаном О. І., окрім наведеного вище Договору поставки від 09.11.2014 № 11/2014ТБ з специфікацією (Додаток № 1) та Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280, до матеріалів позовної заяви долучено договір застави від 22.09.2015 № 3-Ю/15/067 з Додатком № 1, укладений між АТ "Авант-Банк" (заставодержатель) та ТзОВ "Аврора-У" (заставодавець) за яким перелічене майно передано в заставу банку для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № К-Ю/15/036 від 22.09.2015.

Також до матеріалів позову додано акти перевірки товару від 22.09.2015 та 20.11.2015 відповідно до яких представниками АТ "Авант-Банк" та ТзОВ "Аврора-У" була здійснена перевірка наявності майна ТзОВ "Аврора-У" на зберіганні ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 60.

Також на підтвердження обставин перебування належного йому товару на зберіганні у ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" позивачем долучено звіти з незалежної оцінки від 22.09.2015 та від 20.11.2015 згідно яких ринкова вартість товару ТзОВ "Аврора-У", що знаходиться на зберіганні у ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" становить 12 209 000,00 грн; складську розписку про наявність товару на складах станом на 21.09.2015; балансову довідку про наявність товарів на складах станом на 16.08.2016 за підписом керівника ТзОВ "Аврора-У", фінансовий звіт ТзОВ "Аврора-У" на 30.09.2015, договір добровільного страхування майна від 22.09.2015 № 227/15-Из/Ц1, витяги від 25.11.2015 № 48410656 та від 22.09.2015 № 47916202 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна тощо.

04.11.2019 ліквідатор ТзОВ "Аврора-У" Демчан О. І. звернувся до ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" з запитом від 04.11.2019 № 02-68/33 про повернення товару та надання інформації, відповіді на який не отримав, що згодом стало підставою його звернення з цим позовом до суду.Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Предметом судового розгляду у цій справі є позов ліквідатора боржника Демчана О. І. про зобов`язання ПрАТ "Асфальтобетонний завод" АБ Столичний" передати за актом приймання-передачі товар, переданий за Договором зберігання від 10.11.2014 № 4-280, який попередньо придбано у відповідача за Договором поставки від 09.11.2014 № 11/2014ТБ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 у справі № 910/17743/18 позов ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" Демчана О. І. задоволено повністю. Зобов`язано ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" передати за актом приймання-передачі ліквідатору ТзОВ "Аврора-У" Демчану О. І. наступний товар: елемент огорожі: плита П-6 Ви (2.5х3.85) у кількості 1 000,00 шт., вартістю 1 750 000,00 грн, елемент огорожі: плита паркану ПО-2 (2.5x2.5) у кількості 1 000,00 шт, вартістю 1 250 000,00 грн; асфальтобетонну суміш: ЩЧР-10. Щебінь чорний, фр.5-10 у кількості 1 500,00 тонн вартістю 1 171 500,00 грн; асфальтобетонну суміш: ЩЧР-20. Щебінь чорний, фр. 10-20 у кількості 1 500,00 тонн, вартістю 1 162 500,00 грн; асфальтобетонну суміш: ЩЧР-40. Щебінь чорний, фр.20-40 у кількості 1 500,00 тонн, вартістю 1 119 000,00 грн; мінеральний порошок у кількості 1 000,00 тонн, вартістю 600 000,00 грн; гарячий пісок у кількості 1 000,00 тонн, вартістю 446 000,00 грн; вироби та конструкції: плита опорна КЦО-2-И у кількості 4 000,00 шт., вартістю 4 620 000,00 грн; вироби та конструкції: плита кільце опорне КО-6 у кількості 1 000,00 шт., вартістю 90 000,00 грн. Стягнуто з ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" на користь ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" Демчана О. І. судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.08.2020 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/17743/18 скасував та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" Демчана О. І. відмовив у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 28.01.2021 № 910/17743/18 постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2020 у справі № 910/17743/18 скасовано повністю. Справу № 910/17743/18 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Абзацом 125 постанови Верховного Суду від 28.01.2021 № 910/17743/18 зазначено, що під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій поставі, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін. Зокрема, надати оцінку змісту заявлених вимог ТОВ "Аврора-У" здійснивши дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема: 1) дослідити факт набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" прав власності на товар за Договором поставки від 09.11.2014 № 11/2014ТБ з урахуванням змісту пунктів 1.4, 4.1, 4.2 Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280 та факт оплати вартості товару Договором поставки від 09.11.2014 № 11/2014ТБ та оплати послуг за Договором зберігання від 10.11.2014 № 4-280; 2) з`ясувати можливість застосування у світлі обставин цієї справи приписів частини четвертої статті 74 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування доказів (бухгалтерських документів, балансових відомостей, фінансових звітів, податкової звітності, декларації з ПДВ, додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ, довідок банківських установ щодо руху коштів між сторонами щодо договору поставки та договору зберігання тощо) на підтвердження придбання товару ТОВ "Аврора-У" та зберігання товару ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" тощо.

Відповідно до частини 1 статті 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

За змістом частин 1, 2 статті 937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (частини 1, 2 статті 938 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 949 цього Кодексу зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (стаття 953 ЦК України).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 15.12.2015 №21-4266а15, договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Із аналізу укладеного між сторонами умов договору зберігання, єдиним документом, який може підтверджувати передачу відповідачеві майна на відповідальне зберігання, є акт приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін.

У такому акті має бути наведено перелік майна, його кількість, вартість та комплектність для належної ідентифікації переданого на зберігання майна.

Суд наголошує, що складання акта приймання-передачі майна на відповідальне зберігання із зазначенням усіх необхідних відомостей про майно насамперед спрямовано на захист інтересів позивача як власника майна, оскільки повернення майна зі зберігання здійснюється відповідно до переліку майна, зазначеного у такому акті.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів вчинення сторонами дій на виконання умов договору зберігання, який з огляду на його правову природу, є реальним.

Отже, для виникнення за таким договором прав і обов`язків недостатньо підписання лише самого договору, а необхідна фактична передача товару на зберігання.

У той же час, договір зберігання №4-280 від 10.11.2018 не містить відомостей про кількість, якість та ціну товару, що мала бути передана на зберігання відповідачу, що взагалі унеможливлює встановлення обставин того, який саме товар мав бути переданий на зберігання відповідачу.

Відтак, ураховуючи відсутність відомостей щодо вартості товару, який мав передаватися на зберігання за Договором зберігання від 10.11.2014 № 4-280, суд вважає недостатньо вірогідним доказом в якості передачі товару на зберігання наявність кредиторської заборгованості в фінансовій звітності ТзОВ "Аврора-У" за 2014-2016 роки в розмірі 97 079 тис. грн. за товари, роботи, послуги, яка згідно розшифровки статей фінансової звітності рахується перед АЗ АБ Столичний, дата виникнення заборгованості - 31.12.2014.

За змістом пункту 1.4 Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280 товар, який передається поклажодавцем на відповідальне зберігання протягом дії договору, є власністю поклажодавця.

Пунктам 4.1, 4.2 Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280 сторони визначили, що вартість зберігання товару, переданого поклажодавцем визначається в протоколі погодження договірної ціни, який є додатком № 1 до договору. Плата за зберігання товару нараховується з моменту підписання сторонами акт приймання-передачі товару відповідно до пункту 2.2 договору, і до моменту підписання сторонами акту приймання-передачі товару й зберігання. Розрахунки за даним договором проводяться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок зберігача щоквартально до 15 числа місяця, наступного за кварталом, що минув.

Однак, матеріали справи не містять доказів здійснення оплати за зберігання товару, що мала бути нарахована з моменту підписання сторонами акт приймання-передачі товару.

На підтвердження належності переданого на зберігання за Договором зберігання від 10.11.2014 № 4-280 майна на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Аврора-У", позивач посилався на придбання такого майна за договором на постачання продукції № 11/2014ТБ від 09.11.2014.

Разом із цим, за умови відсутності жодного документу до Договору зберігання від 10.11.2014 № 4-280, з якого можливо встановити перелік майна, його кількість, вартість та комплектність, який передається на зберігання, суд позбавлений можливості встановити взаємозв`язок та ідентичність придбаного за договором на постачання продукції № 11/2014ТБ від 09.11.2014 товару та товару, який мав бути переданий за Договором зберігання від 10.11.2014 № 4-280.

Суд зауважує, що хоча додаток № 1 до договору застави від 22.09.2015 № 3-Ю/15/067 містить ідентичне найменування товару, що й придбаний Товариством з обмеженою відповідальністю "Аврора-У" товар за договором на постачання продукції № 11/2014ТБ від 09.11.2014, однак наведене жодним чином не підтверджує передачу саме цього майна за наведеною кількістю, вартістю та комплектністю на зберігання за Договором зберігання від 10.11.2014 № 4-280. Тобто, відповідні обставини можуть підтверджувати передачу придбаного товару в заставу, однак не підтверджуються його передачу у відповідному обсязі на зберігання.

У зв`язку з наведеним також не можуть слугувати доказом передачі відповідачу на зберігання товару наявні в матеріалах справи акти перевірки товару, що надається в заставу, від 22.09.2015 та від 20.11.2015.

Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що додана до матеріалів справи складська розписка про наявність товару на складах ТзОВ "Аврора-У" від 21.09.2015 складена та підписана лише зі сторони директора ТзОВ "Аврора-У". У той же час, за своїм змістом складська розписка є документом (квитанцією), що підтверджує прийняття товару на склад для зберігання, тобто має містити підписи також уповноваженої особи відповідного складу, до якого передається товар.

Також директором ТзОВ "Аврора-У" складено та підписано в односторонньому порядку балансову довідку про наявність товарів на складах ТзОВ "Аврора-У" від 16.08.2016. При цьому, в указаній довідці не зазначено найменування та адреса складу, щодо зберігання на якому товару складено відповідну довідку.

За даних обставин, подальше страхування на підставі договору страхування від 22.09.2015 № 227/15-Из/Ц1 переданого за договором застави від 22.09.2015 № 3-Ю/15/067 товару в заставу також жодним чином не підтверджує передачу його на зберігання відповідачу за договором зберігання від 10.11.2014 № 4-280.

Судом враховано, що розглядаючи позов в межах справи про банкрутство, суд в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника не повинен обмежуватися дослідженням доказів, наданих заявником та іншими учасниками провадження (матеріали позовного провадження), але має в силу наведених вище особливостей природи банкрутства надавати оцінку заявленим вимогам з урахуванням дослідження усієї сукупності доказів, в тому рахунку і тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.11.2019 у справі № 911/2548/18).

При цьому, в своїх поясненнях арбітражний керуючий зазначив, що докази оплати за договорами поставки від 09.11.2014 № 11/2014ТБ та зберігання від 10.11.2014 № 4-280 колишнім керівництвом не надавалися, та арбітражний керуючий надав всі наявні в нього наразі докази.

Разом із цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 у справі № 910/17743/18 повністю задоволено клопотання ліквідатора ТзОВ "Аврора-У" Демчана О. І. про зобов`язання колишнього керівника ТзОВ "Аврора-У" передати бухгалтерську та іншу документацію боржника, однак виконавче провадження з її виконання досі триває.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами за стандартом доказування «вірогідність доказів» передачу ТзОВ "Аврора-У" на зберігання ПрАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" за договором зберігання № 4-280 від 10.11.2014 товару, вимоги про повернення якого зі зберігання наразі є предметом даного спору, а саме: елемент огорожі: плита П-6 Ви (2.5х3.85) у кількості 1 000,00 шт., вартістю 1 750 000,00 грн, елемент огорожі: плита паркану ПО-2 (2.5x2.5) у кількості 1 000,00 шт, вартістю 1 250 000,00 грн; асфальтобетонну суміш: ЩЧР-10. Щебінь чорний, фр.5-10 у кількості 1 500,00 тонн вартістю 1 171 500,00 грн; асфальтобетонну суміш: ЩЧР-20. Щебінь чорний, фр. 10-20 у кількості 1 500,00 тонн, вартістю 1 162 500,00 грн; асфальтобетонну суміш: ЩЧР-40. Щебінь чорний, фр.20-40 у кількості 1 500,00 тонн, вартістю 1 119 000,00 грн; мінеральний порошок у кількості 1 000,00 тонн, вартістю 600 000,00 грн; гарячий пісок у кількості 1 000,00 тонн, вартістю 446 000,00 грн; вироби та конструкції: плита опорна КЦО-2-И у кількості 4 000,00 шт., вартістю 4 620 000,00 грн; вироби та конструкції: плита кільце опорне КО-6 у кількості 1 000,00 шт., вартістю 90 000,00 грн.

Таким чином, правові підстави для задоволення позову про передачу за актом приймання-передачі товар за договором зберігання № 4-280 від 10.11.2014 відсутні.

Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, беручи до уваги встановлені обставини, підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 30.06.2021

Суддя Мандичев Д.В.