У Х В А Л А

Справа № 609/266/21

2-з/609/1/2021

29 червня 2021 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючої судді                        Катерняк О.М.

при секретарі судового засідання            Аніпчук В.Р.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та встановлення права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

12 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Тетяни Віталіївни про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та встановлення права власності на спадкове майно.

18 червня 2021 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить винести ухвалу, якою з метою забезпечення позову накласти арешт та заборону відчуження ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,75 га, яка розташована на території Суразької сільської ради Тернопільської області, кадастровий номер – 6125887800:01:001:0170.

В обґрунтування необхідності вчинення таких дій посилається на те, що позовною вимогою є визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та встановлення права власності на спадкове майно, тобто фактично предметом спору є право на майно - земельні ділянки площею 0,15 га та 1,75 га.

Також позивач зазначає, що приватним нотаріусом Шумського районного нотаріального округ Хаблюк Т.В. ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті батька позивача та відповідача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , було заведено спадкову справу 189/2018 та 19 листопада 2018 року видано свідоцтві про право на спадщину за законом на ім`я відповідача ОСОБА_2 , а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,75 га, яка розташована на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

Як стверджує позивач в своїй заяві, видачею даного свідоцтва було порушено його право, як спадкоємця на оформлення спадщини після смерті батька, так як на день смерті від постійно проживав та був зареєстрований разом з померлим і тому у встановленому законом порядку прийняв спадщину. Верховна Рада на засіданні 28.04.2021 р. у другому читанні та в цілому ухвалила закон № 2194 щодо проведення земельної децентралізації. Оскільки відповідач ОСОБА_2 з метою заволодіння всім спадковим майном після смерті батька ОСОБА_4 при оформленні спадщини приховав від приватного нотаріуса наявність інших спадкоємців, то в позивача є всі підстави вважати, що після відкриття ринку землі 01 липня 2021 року він відчужить земельну ділянку, що унеможливить в подальшому реальне виконання судового рішення, а тому є підстави для забезпечення позову у вигляді накладення арешту та заборони відчуження земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,75 га, яка розташована на території Суразької сільської ради Тернопільської області, кадастровий номер - 6125887800:01:001:0170.

Суд, дослідивши подану заяву, прийшов до наступного висновку.

Згідно частини першої статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням частини першої статті 153 ЦПК України, сторони та інші учасники справи в судове засідання не викликались.

Приписами статті 151 ЦПК України визначений зміст і форма заяви про забезпечення позову, які заявником дотримані.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Предметом даного спору є правовідносини, що виникли між сторонами з приводу спадкування майна, що залишилось після смерті їх батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 і яке складається із земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 0,15 га кадастровий номер 6125887800:01:001:0835 та площею 1,75 га кадастровий номер 6125887800:01:001:0170, які розташовані на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області.

З матеріалів спадкової справи № 189/2018 вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 22 жовтня 2018 року приватному нотаріусу Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. було подано заяву про прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і яка складається із земельної ділянки, площею 1,7495 га, що розташована на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області, яка належала померлому особисто. В заяві зазначено, що крім відповідача інших спадкоємців передбачених законом немає.

Також в матеріалах спадкової справи є довідка № 625 від 21.06.2017р., видана Шумською міською радою Тернопільської області про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті постійно мешкав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті проживав та був зареєстрований відповідач ОСОБА_2 .

Разом з тим до матеріалів позовної заяви позивач ОСОБА_1 долучив аналогічну довідку № 02-13/1570 від 24.12.2020р., видану Шумською міською радою Тернопільської області про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті проживали та були зареєстровані відповідач ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_5 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що приватним нотаріусом Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. посвідчено, що спадкоємцем зазначеного в свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (земельної ділянки розміром 1,7495 га, кадастровий номер 6125887800:01:001:0170) є його син ОСОБА_2 .

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, відчужити його тощо.

Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 вищезазначеної постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі за для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

З урахуванням того, що на момент розгляду справи в суді право на спадкове майно вже набуте відповідачем і може бути реалізоване ним, однак предметом спору є саме свідоцтво про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , законність якого ставиться під сумнів позивачем, даний захід забезпечення позову є достатнім та співмірним позовним вимогам.

Також суд враховує, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відповідач ОСОБА_2 є власником спірного нерухомого майна, має об`єктивну можливість вільно розпорядитися ним на власний розсуд у будь-який час, зокрема в будь-який час укласти правочин та відчужити спірне майно третім особам, суд приходить до висновку, що забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування, продажу, застави тощо) щодо спірного об`єкта є достатнім та співмірним видом забезпечення позову у цій справі, оскільки не застосування вказаного заходу може призвести до ускладнення виконання рішення суду у даній справі.

Разом із тим суд не знаходить достатніх підстав для застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно, оскільки даний захід може мати наслідком порушення конституційних прав користувача майна, протиправність якого не встановлена.

Доводи позивача з приводу того, що після відкриття ринку землі 01 липня 2021 року відповідач може скористатися своїм правом на відчуження земельної ділянки, право на яке є предметом спору і що унеможливить в подальшому реальне виконання судового рішення, не береться до уваги судом, оскільки вимога заявлена позивачем про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину є вимогою немайнового характеру, право на майно відповідачем набуте у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене та те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог заявника про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборону відчуження відповідачем земельної ділянки кадастровий номер 6125887800:01:001:0170, яка належить ОСОБА_2 .

Задовольняючи заяву про забезпечення позову шляхом заборони у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії (відчуження, дарування, продажу, застави тощо) щодо спірного об`єкта, суд виходить з того, що між сторонами виник спір, забезпечення позову у спосіб, про якій просить позивач, буде відповідати меті застосування заходів забезпечення.

Крім того, суд зазначає, що застосований захід забезпечення позову є тимчасовим заходом.

При цьому, суд керувався приписами статті 5 ЦПК України, у відповідності до якої здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, а також принципом верховенства права, визначеного статтею 10 ЦПК України.

Підстав щодо обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст. ст. 5,10,149-154,157,258-261,353,354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі № 609/266/21 за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Шумського районного нотаріального округу Хаблюк Т.В. про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та встановлення права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Накласти заборону ОСОБА_2 на відчуження земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,75 га, яка розташована на території Суразької сільської ради Шумського району Тернопільської області, кадастровий номер земельної ділянки – 6125887800:01:001:0170.

В іншій частині у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду складена та підписана 29 червня 2021 року.

Суддя: О. М. Катерняк