Головуючий суду 1 інстанції - Кордюкова Ж.І.  

Доповідач -Луганська В.М.

Справа № 428/436/21

Провадження № 22-ц/810/448/21

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року                                        м. Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Луганської В.М.

суддів: Карташова О.Ю., Стахової Н.В.,

за участю секретаря: Вовчанської С.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідач – Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-7-1»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 квітня 2021 року за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-7-1» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року позивачка звернулася до суду з зазначеними вимогами в обґрунтування яких вказала, що вона є власником квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до квартири підведені усі комунікації, в тому числі система централізованого опалення.

06 серпня 2020 року загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-7-1» прийнято рішення про відключення під`їзду, в якому знаходиться квартира позивача, від мережі централізованого опалення та не відкривання задвижки подання теплопостачання, не попередивши при цьому позивача. Зазначене рішення, призвело до залишення квартири позивача без теплопостачання у зимовий період 2020-2021 роки. Через відсутність фінансової можливості, позивач не може встановити систему індивідуального опалення, що робить проживання в квартирі неможливим.

11 серпня 2020 року позивач уклала договір оренди квартири строком на один рік з орендною платою 15 000 грн. на місяць. Проте через відсутність опалення, договір оренди було розірвано та позивачка недоотримала 150 000 грн за період з листопада 2020 року по серпень 2021 року.

Відповідач своїми діями створив неможливі умови для проживання в квартирі, що порушує права позивача як власника квартири та через неналежний температурний режим в квартирі, порушено право позивача користування квартирою. Крім того, діями відповідача порушують права позивача по мирному володінню своїм майном у зв`язку з тим, що роблять неможливим проживання у квартирі позивача та інших осіб. Про надання згоди та дозволу Сєвєродонецькою міською радою на відключення будинку від системи центрального опалення, позивачу невідомо.

Вважає, що діями відповідача позивачці спричинено матеріальну шкоду у розмірі 150000, 00 грн та моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 65000 грн.

Просила суд стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 150 000 грн та моральну шкоду в сумі 65000 грн.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 квітня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-7-1» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишені без задоволення.

       Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилається на його необґрунтованість та незаконність, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 квітня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач своїми діями створює неможливими для проживання її в належній їй квартирі. Переобладнання житлового будинку проводиться з дозволу виконкому відповідної ради. Про наявність таких дозволів Сєвєродонецької міської ради про відключення будинку від системи централізованого опалення позивачці не відомо.

11 серпня 2020 року позивач уклала договір оренди квартири строком на один рік з орендною платою 15 000 грн. на місяць. Проте через відсутність опалення, договір оренди було розірвано та позивач недоотримала 150 000 грн за період з листопада 2020 року по серпень 2021 року. Діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона не може користуватись своїм майном, порушено її право власності на квартиру.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що права позивачки як власника квартири, відповідачем не порушено. Доказів того, що дії відповідача були неправомірними та що ці дії призвели до спричинення позивачці шкоди у розмірі 150000 грн у виді упущеної вигоди, а також, що між вчиненою відповідачем дією і спричиненою шкодою є безпосередній причинний зв`язок, позивачем не надано. 06 серпня 2020 року загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-7-1» було прийнято рішення не відкривати задвижку подання теплопостачання до під`їзду, яке позивачем у судовому порядку не оскаржувалося. Рішення про відключення від централізованого опалення прийнято не було, тому твердження позивача про порушення встановленого законом порядку такого відключення є безпідставним. Договором оренди № 11/08/2020 від 11 серпня 2020 року, наданого позивачем, передбачена можливість його дострокового розірвання однією зі сторін, в будь-якому випадку, шляхом письмового повідомлення іншої сторони за 45 календарних днів до такого розірвання. До договору оренди додано акт прийому-передачі приміщення в оренду, проте акт повернення житла від орендаря орендаторові до матеріалів справи не надано. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області залишити без змін.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася.

Апеляційним судом на адресу позивачки, яка зазначена в позовній заяві та в апеляційній скарзі направлялася судова повістка-повідомлення, яка повернулася із зазначенням, що адресат відсутній за вказаною адресою.

       Представник ОСОБА_1  -  ОСОБА_2 не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, що  підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення  поштового відправлення. Відповідно до ч.5 ст.130 ЦПК України  вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Від представника скаржника на адресу Луганського апеляційного суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі.

У судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 не з`явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи положення ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі учасників справи, які повідомлені про дату, час та місце судового засідання належним чином.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою не було надано суду доказів того, що дії відповідача були неправомірними і, що ці дії призвели до спричинення матеріальної шкоди в розмірі 150000, 00 грн у вигляді упущеної вимоги, що між вчиненою відповідачем дією і спричиненою шкодою є безпосередній причинний зв`язок так само не надано доказів спричинення моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодження речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві матеріальної шкоди, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1166, 1167, ЦК України  доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії технічного паспорту на квартиру, зазначена квартира обладнана центральним опаленням.

27липня 2017 року ОСОБА_1 отримала технічні умови №3436-5 на проектування та монтаж вузла обліку теплової енергії у належній їй квартирі.

06 серпня 2020 року загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-7-1» прийнято рішення про відкриття засуву подачі тепла.

Позивачка у листопаді 2020 року звернулася до відповідача із заявою про надання інформації стосовно відсутності у її квартирі тепла та підключити квартиру до опалення.

Відповідач листом від 04 грудня 2020 року повідомив позивачку про рішення зборів об`єднання співлвсників багатоквартирного будинку «Мрія -7-1» від 06 серпня 2020 року.

11 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та Місією Міжнародного Комітета Червоного Хреста в Україні був укладений договір оренди квартири АДРЕСА_2 , строком з 11 серпня 2020 року по 10 серпня 2021 року, з орендною платою 15000 грн на місяць та цього ж дня передано квартиру орендарю, що підтверджується копією акту від 11 серпня 2020 року.

16 листопада 2020 року позивачка на свою електронну адресу отримала від орендаря квартири лист про відсутність опалення в квартирі та те, що співробітники орендаря будуть переселені в іншу квартиру до підключення в квартирі опалення.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, шоста статті 81 ЦПК України).

Позивачкою не надано ні суду першої інстанції ні суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів того, що її квартиру, після звернення до відповідача у листопаді 2020 року, не було підключено до опалення. Не надано суду доказів того, що рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія-7-1» від 06 серпня 2020 року в частині не відкриття засуву подачі теплоносія на під`їзд будинку, в якому розташована квартира позивачки, скасовано та визнано неправомірним, не надано доказів того, що договір оренди квартири позивачки від 11 серпня 2020 року №11/08/2020 було достроково розірвано.

Постановляючи рішення,  суд першої інстанції виходячи з встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, які  регулюють спірні правовідносини сторін, правильно виходив, що позивачем не надано доказів завдання матеріальної  та моральної шкоди  діями чи бездіяльністю відповідача, не доведено завдання моральних страждань або втрат немайнового характеру діями чи бездіяльністю відповідача, позивачем не надано доказів наявності матеріальної та моральної шкоди, протиправності діяння чи бездіяльності відповідача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини відповідача в її заподіянні.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов  висновку щодо  відсутності підстав для  задоволення  позову.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування  не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом  повно  з`ясовано  обставини  справи, дана належна оцінка доказам.

Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги  висновків суду не спростовують.  

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст.375, 384 ЦПК України, Луганський апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16 квітня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Дата складання повного тексту постанови 29 червня 2021 року.

Головуючий                                                         В.М. Луганська

Судді                                                                 О.Ю. Карташов

Н.В. Стахова