Справа № 344/3831/15-ц

Провадження № 4-с/344/7/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року                                                                                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді                                                        Пастернак І.А.,

секретаря                                                                     Кріцак Г.В.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Івано-Франківський міський відділ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Івано-Франківськ),-

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

ОСОБА_1 звернулася в суд із скаргою, згідно якої просила визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) стосовно ним ініційованих судових ухвал - від 18 березня 2019 року в справі № 344/2717/19, провадження № 6/344/118/19, якою Подання державного виконавця Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку задоволено та звернено стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 - на земельну ділянку площею 0,091 га, яка розташована у АДРЕСА_1 (державний акт на право приватної власності на землю загальною площею 0,091 га, серія ІІІФ № 004528 за № 19 від 02.06.1995 року), в користь стягувачів по зведеному виконавчому провадженню № 48622768: ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 ; від 29 грудня 2018 року в справі № 344/21020/18, провадження № 6/344/366/18, якою подання Івано-Франківського MB ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстроване в установленому законом порядку боржником ОСОБА_2 , заінтересована особи ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 задоволено частково та звернено стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , а саме на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке за ніким не зареєстровано, що прийняті судом у зведеному виконавчому провадженню № 48622768, яке здійснюється в користь ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 з боржника ОСОБА_2 ; зобов`язати державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) здійснити невідкладно заходи примусового виконання рішення, що виконуються у зведеному виконавчому провадженню № 48622768, яке здійснюється в користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з боржника ОСОБА_2 у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження», а також, які випливають із судових ухвал від 18 березня 2019 року в справі № 344/2717/19, провадження № 6/344/118/19 та від 29 грудня 2018 року в справі № 344/21020/18, провадження № 6/344/366/18, не застосовуючи при цьому положення ЗУ «Про виконавче провадження», що визнане неконституційними та ті положення, які грунтуються на положенні, що визнане неконституційним, а саме: залучити у зведене виконавче провадження № 48622768, яке здійснюється в користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з боржника ОСОБА_2 , суб`єкта, який уповноважений на складення технічної документації на майно, та суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, з якими міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України, що відповідає за закупівлю товарів і послуг, укладено договори про закупівлю товарів і послуг щодо розмірів витрат виконавчого провадження на послуги, про що протягом п`яти робочих днів з дати укладання таких договорів проінформовані відділи державної виконавчої служби, та, виходячи з принципу «держава має позитивний обов`язок забезпечувати виконання судового рішення», проінформувати таких суб`єктів вимогами державного виконавця про те, що суб`єкт, який уповноважений на складення технічної документації на майно та суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, з якими укладені договори міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України, що відповідає за закупівлю товарів і послуг на ці види робіт, що за рахунок держави вони повинні в межах максимум двомісячного строку з дня їх залучення у зведене виконавче провадження № 48622768, яке здійснюється в користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з боржника ОСОБА_2 , виготовити технічну документацію на майно та зробити звіт про його грошову оцінку, які надати державному виконавцю, а також залучити в назване виконавче провадження орган Держгеокадастру для з`ясування чому земельна ділянка з кадастровим номером 2610196601:13:001:0209, площею 0,091 га, на Публічній кадастровій карті України є площею 0.0611 га, а також для отримання нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2610196601:13:001:0209.

Представник скаржника в судовому засіданні вимоги скаргу підтримав, просив задоволити.

Представник Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області  в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Стаття 451 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що на виконанні у Івано-Франківському МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області перебуває зведене виконавче провадження № 48622768 про стягнення з боржника ОСОБА_2 грошових коштів по виконавчому листу № 2-575 від 06.10.1997 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 39 539,73 грн. заборгованості по аліментних платежах; по виконавчому листу № 344/3831/2015 від 24.06.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 378630,73 грн. пені за прострочення сплати аліментів; по виконавчому листу № 344/6582/2015 від 15.09.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 50 000,00 грн. пені за несплату аліментів; по виконавчому листу № 2-106 від 02.02.2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 107 475,24 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду 28.12.2018 року подання Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке не зареєстроване в установленому законом порядку боржника  ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - задоволено частково. Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 , а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , прави власності на яке ніким не зареєстровано (а.с.53-56).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду 18.03.2019 року Подання державного виконавця Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Івасишин П.В., про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку задоволено. Звернуто стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 0,091 га, яка розташована у АДРЕСА_1 (державний акт на право приватної власності на землю загальною площею 0,091 га, серія ІІІФ № 004528 з-а № 19 від 02.06.1995 року), в користь стягувачів по зведеному виконавчому провадженню № 48622768: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (а.с.49-52).

22.07.2019 року державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Івасишин П.В. направлено до ОКП Івано-Франківське ОБТІ вимогу про виготовлення технічної документації на домоволодіння, яке знаходиться у АДРЕСА_1 (а.с.43-44).

З відповіді ОКП Івано-Франківського ОБТІ від 24.07.2019 року вбачається, що у відповідності до пункту 26 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 №127, технічну інвентаризацію здійснюють за ініціативою замовника або його довіреної особи на підставі оформленого договору із суб`єктом господарювання, в якому, за домовленістю сторін визначається строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт із технічної інвентаризації (а.с.42).

18.09.2019 року державний виконавець звернувся до ГТУЮ в Івано-Франківській області з проханням проавансувати виготовлення технічної документації на домоволодіння за адресою:  АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстровано, та на земельну ділянку площею 0,091 га, яка розташована в АДРЕСА_1 (а.с.40-41).

15.06.2020 року  державним виконавцем Івано-Франківського МВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області Івасишин П.В. направлено до ОКП Івано-Франківське ОБТІ вимогу щодо зазначення суми виготовлення технічної документації на домоволодіння яке знаходиться у АДРЕСА_1 , для подальшого авансування Південно-Західним міжрегіональним Управлінням Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (а.с.36-37).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинення таких дій державним виконавцем є фактичною перевіркою дотримання положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Відповідно до ст. ст.1,2 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених ЗУ «Провиконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.

Як передбачено ч. 1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження»  у разі якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат.

Згідно ч. 5 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII у разі відсутності технічної документації на майно, у зв`язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувана. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов`язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Необхідною умовою для застосування державним виконавцем вказаної норми матеріального права є встановлення ним факту отримання стягувачем листа з пропозицією здійснити авансування витрат, і не виконання цієї пропозиції у визначений державним виконавцем строк, а також попередження про повернення виконавчого документа державним виконавцем у разі відмови у авансуванні таких витрат у визначений строк.

Заявник не надав підтвердження порушення процедури, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», при вчиненні оскаржуваних дій виконавцем.

Також суд звертає увагу, що одним із основних принципів цивільного судочинства та засад виконавчого провадження є обов`язковість виконання рішень, яке полягає у тому, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Ст.129 Конституції України зазначає серед основних засад судочинства обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За таких обставин, суд дійшов висновоку про те, що державний виконавець здійснив виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні № 48622768 відповідно до закону та в межах повноважень, у зв`язку з чим вимоги скарги у частині визнання протиправної бездіяльності державного виконавця не підлягають задоволенню.

Однак, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку спеціалістів, які в силу ст. 14 Закону також є учасниками цього виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону виконавець має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Згідно з п.1 р.ІІ Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5) (далі - Інструкція), реалізація учасниками виконавчого провадження своїх повноважень, а також залучення інших осіб до участі у проведенні виконавчих дій та реалізації ними своїх повноважень здійснюються відповідно до розділу ІІІ Закону.

Згідно зі статтею 20 Закону для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання. Експертом або спеціалістом може бути будь-яка дієздатна особа, яка має необхідні знання, кваліфікацію та досвід роботи у відповідній галузі. Експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. 

У відповідності до пункту 1 розділу 2 Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Отже, враховуючи вищенаведені норми закону, суд приходить до висновку про зобов`язання державного виконавця залучити у зведене виконавче провадження № 48622768, суб`єкта, який уповноважений на складення технічної документації на майно та суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, для виготовлення технічної документації та виготовлення звіту про грошову оцінку майна боржника ОСОБА_2 , а саме, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстровано та на земельну ділянку площею 0,091 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Що стосується вимоги скаржника щодо залучення у зведене виконавче провадження № 48622768, орган Держгеокадастру для з`ясування чому земельна ділянка з кадастровим номером 2610196601:13:001:0209, площею 0,091 га, на Публічній кадастровій карті України є площею 0,0611 га, а також для отримання нормативної грошової оцінци земельної ділянки з кадастровим номером 2610196601:13:001:0209, то така вимога до задоволення не підлягає, оскільки, як вбачається з відповіді Держгеокадастру, відомості про земельну ділянку, яка розташована в АДРЕСА_1 , не було внесено в Державний земельний кадастр відповідно до вимог чинного законодавства, тому під час державної реєстрації земельної ділянки іншого землекористувача, в національній кадастровій системі державним кадастровим реєстратором Відділу було присвоєно вибраний системою автоматично вільний кадастровий номер 2610196601:13:001:0209, в зв`язку з чим виникло дублювання кадастрового номера.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Так, відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 і 3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На основі всебічно з`ясованих обставин, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

Щодо стягнення судових витрат, то суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2021 р. між ОСОБА_1 та адвокатом Малетин А.Я. укладено угоду про надання професійної правничої допомоги. Згідно  квитанції прибуткового касового ордера від 17.06.2021 ОСОБА_4 згідно угоди про надання правової допомоги оплатила адвокату ОСОБА_5 - 4 000 грн.

При визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг (надання консультацій, правничої допомоги при підготовці скарги), затрачений ним час на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, факт часткового задоволення вимог викладених у скарзі, суд вважає за доцільне стягнути на користь заявника за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4 000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.137, 260, 447-453 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 , заінтересовані особи: Івано-Франківський міський відділ ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Івано-Франківськ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Івано-Франківськ) — задоволити частково.

Зобов`язати державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) вжити вичерпних заходів примусового виконання рішення, що виконуються у зведеному виконавчому провадженні № 48622768, яке здійснюється в користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з боржника ОСОБА_2 , а саме: залучити у зведене виконавче провадження № 48622768, суб`єкта, який уповноважений на складення технічної документації на майно та суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання, для виготовлення технічної документації та виготовлення звіту про грошову оцінку майна боржника ОСОБА_2 , а саме, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке не зареєстровано та на земельну ділянку площею 0,091 га, яка розташована в АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер — НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 - судові витрати на правову допомогу у сумі 4 000 гривень.

В задоволенні решти вимог скарги — відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: Повний текст ухвали виготовлено 29.06.2021 року.

Суддя                                                                                                                        Пастернак І.А.