ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи 766/15213/18 Головуючий у І інстанції Майдан С.І.

Номер провадження 22-ц/819/889/21 Доповідач Семиженко Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Вейтас І.В.,

Радченка С.В.,

секретар Плохотніченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу адвоката Проніної Ольги Олександрівни від імені ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області, ухваленого 18 лютого 2021 року під головуванням судді Майдан С.І. та складенням повного тексту 01 березня 2021 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Дергільової Олени Григорівни, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (місто Одеса), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позову

У позові від 07 серпня 2018 року адвокат Проніна О.О. від імені ОСОБА_1 просила:

-визнати незаконною та скасувати постанову приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Дергільової О.Г. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 червня 2018 року, а саме у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на житловий будинок АДРЕСА_1 ;

-стягнути з відповідачки на користь позивачки всі судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Підстави позову та обґрунтування позову

Посилалася на те, що 09 жовтня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, під час якого подружжям за спільні кошти було збудовано житловий будинок АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, 12 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Дергільової О.Г. із заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, на заяву відповідачка у листі № 01-16/1230 від 31 липня 2017 року повідомила, що згідно п. 1, 2 глави 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 підстави для видачі свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя відсутні, з огляду на те, що лист приватного нотаріуса по своїй суті не є нотаріальною дією, 11 червня 2018 року позивачка звернулася із заявою, у якій просила видати свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя на 1/2 частку вище вказаного будинку, а у разі неможливості видати свідоцтво надати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, 14 червня 2018 року відповідачкою було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії з підстави, що відповідно до декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 14 липня 2015 року житловий будинок закінчений будівництвом у травні 2005 року і ОСОБА_1 не було надано документа, який би підтверджував належність будинку до спільної сумісної власності подружжя.

Вважаючи вказану постанову незаконною, оскільки вказаний будинок був закінчений будівництвом 14 липня 2015 року під час шлюбу позивачки та ОСОБА_4 , право власності на нього зареєстровано 28 липня 2015 року, декларація ж не є абсолютним підтвердженням року побудови житлового будинку, право власності на спірний будинок у спадкодавця виникло тільки після реєстрації цього права у липні 2015 року, відповідно до ст. 331 ЦК України спадкодавець та його дружина були власниками матеріалів, використаних у будівництві будинку ще з часу реєстрації шлюбу з 2012 року, право власності на земельну ділянку, на якій збудовано будинок, зареєстровано 27 грудня 2012 року, обов`язок спростувати презумпцію спільності майна у даному спорі лежить на спадкоємцях спадкодавця, які жодних достовірних та допустимих доказів щодо наявності інших обставин відповідно до ст. 57 СК України не надали, нотаріальна справа їх також не містить, з визначенням житлового будинку як особистої приватної власності спадкодавця відповідачка взяла на себе функції суду, правовстановлюючим документом на будинок є оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане Реєстраційною службою Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області № 41310717 від 28 липня 2015 року.

Рішення суду першої інстанції у справі

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2021 року з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від цього ж дня у задоволенні позову відмовлено.

Мотиви суду першої інстанції

Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, визнав відмову відповідачки у вчиненні вказаної нотаріальної дії правомірною, як додаткову підставу для відмови у вчиненні такої нотаріальної дії зазначив факт видачі відповідачем свідоцтв про право на спадщину донькам померлого третім особам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , також вказав на обрання позивачкою неправильного способу захисту.

Вимоги апеляційної скарги

Адвокат Проніна О.О. від імені ОСОБА_1 просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав, які у ньому зазначені, та відшкодувати судові витрати.

Відзиви на апеляційну скаргу

У відзивах на апеляційну скаргу представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) Шаповал Ю.Є. та адвокат Білецький О.В. від імені ОСОБА_2 вважали її такою, що задоволенню не підлягає.

Процесуальні позиції учасників при апеляційному розгляді справи

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Проніна О.О. наполягали на задоволенні скарги.

Представник відповідача приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Дергільової О.Г. адвокат Гетьман А.А. та представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Білецький О.В. вважали скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Представник Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Одеса) Шаповал Ю.Є. покладалася на розсуд суду.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Позиція апеляційного суду

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви суду апеляційної інстанції

За матеріалами справи ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з 09 жовтня 2012 року уклали шлюб, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 27 грудня 2012 року ОСОБА_4 виступав власником земельної ділянки площею 0,0955 Га, кадастровий номер 6522384300:00:02:001:0224 по АДРЕСА_2 , на якій був побудований житловий будинок загальною площею 219,4 кв.м, житловою площею 116,7 кв.м, належний ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 28 липня 2015 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, за життя 23 травня 2016 року ним було складено заповіт на все майно на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах, вказаним особам 25 квітня 2017 року відповідачем було видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом по 1/2 частині на житловий будинок АДРЕСА_2 та на земельну ділянку площею 0,0955 Га, на якій він розташований, постановою відповідачки від 14 червня 2018 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності у спільному майні подружжя з померлим ОСОБА_4 з посиланням на дані декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 14 липня 2015 року, за якими вказаний житловий будинок був закінчений будівництвом у травні 2005 року, а ОСОБА_1 не було надано документа, який би підтверджував належність будинку до спільної сумісної власності подружжя, зазначена декларація зареєстрована в Управлінні державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області 14 липня 2015 року за № ХС18215191009, в ній початок будівництва вказаного житлового будинку зазначено у лютому 2002 року, закінчення у травні 2005 року.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», яка зазначена правовою підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для її вчинення, разом з тим ч. 3 приведеної норми права забороняє нотаріусу безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії, ст. 50 вказаного Закону надає право оскарження постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії особі, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Відповідно до ст. 71 Закону України «Про нотаріат» у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їхньому спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину, таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно, або за наявності державної реєстрації права власності на майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, при видачі свідоцтва нотаріус перевіряє факт належності майна подружжю на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до п.п. 1-1, 2-3 Глави 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року з наступними змінами, у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину, таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна, при видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя на житловий будинок та інше нерухоме майно нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього, п. 4 Глави 13 вказаного Порядку забороняє нотаріусу безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Чинним законодавством України такий документ, як декларація про готовність об`єкта до експлуатації, не віднесено до категорії правовстановлюючих, зазначена декларація передбачена ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», за якою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації, форма якої, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

За положеннями п. п. 1, 2, 11, 13, 16, 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 з наступними змінами, інформація у декларації зазначається замовником, за яку він несе відповідальність щодо її повноти та достовірності, датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації, зареєстрована декларація є підставою для оформлення права власності на нього.

Таким чином відомості у декларації про готовність об`єкта до експлуатації щодо дати закінчення будівництвом зазначеного вище житлового будинку вказані особисто замовником ОСОБА_4 під його особисту відповідальність, вони не виступали предметом перевірки при реєстрації декларації, нотаріус при вчиненні нотаріальних дій або при відмові у їх вчиненні не наділений законними повноваженнями оцінювати вказану інформацію на предмет її достовірності та яка у даному випадку суперечить належним правовстановлюючим документам, відмова у вчиненні спірної нотаріальної дії із зазначеної у постанові підстави є незаконною, відповідно є незаконним і рішення суду першої інстанції в цій частині щодо визнання відмови у вчиненні вказаної нотаріальної дії правомірною, таке посилання у мотивувальній частині рішення суду підлягає виключенню.

Підлягає виключенню також і посилання в мотивувальній частині рішення суду на наявність іншої додаткової підстави для відмови у вчиненні спірної нотаріальної дії, такої як видача свідоцтв про право на спадщину померлого ОСОБА_4 донькам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , оскільки така підстава не була зазначена відповідачем у постанові, вказані обставини виходять за межі спору у даній справі і суд не має повноважень їх оцінювати.

Ст. 4 ЦПК України надає право кожній особі в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, разом з тим за положеннями ст. ст. 5, 13 вказаного Кодексу позивач має обрати належний спосіб захисту, який повинен бути ефективним, тобто таким, який відповідав би змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення та спричиненим цими діяннями наслідкам. У даній справі позивачка посилається на порушення свого права власності у спільному майні подружжя, яке вона набула під час шлюбу з померлим ОСОБА_4 , проте із задоволенням вимог позову у даній справі бажаних для позивачки правових наслідків наступити не може, оскільки у позові не заявлено вимоги щодо визначення правового статусу позивачки та інших учасників спірних правовідносин до зазначеного у позові нерухомого майна, така обставина є самостійною підставою для відмови у задоволенні даного позову, рішення суду в цій частині належить залишити без змін.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження в апеляційному суді, скаргу у приведеній вище частині слід задовольнити, рішення суду в цих частинах змінити, в решті його залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 381 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Проніної Ольги Олександрівни від імені ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 18 лютого 2021 року у даній справі змінити, виключити з його мотивувальної частини висновок щодо правомірності постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Дергільовою Оленою Григорівною 14 червня 2018 року за заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя, а також посилання суду на наявність додаткової підстави для винесення такої постанови у вигляді видачі свідоцтв про право на спадщину донькам померлого ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, її повний текст буде складено 29 червня 2021 року і з цього дня протягом тридцяти днів на постанову може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Г.В. Семиженко

Судді:                           _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Вейтас

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ С.В. Радченко