СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2021 р.                                                                    Справа №922/3928/20  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя  Склярук О.І.,

при секретарі судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача – Квартенко О.Р., адвокат, посвідчення №3247 від 14.01.2020, ордер серія ВІ №1045301 від 08.06.2021,

від відповідача – Санін А.О., адвокат, посвідчення №1491 від 08.01.2014, ордер серія АХ №1051633 від 17.05.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (вх.№1577Х від 21.05.2021) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/3928/20 (м. Харків, суддя Аюпова Р.М., повний текст рішення складено 29.04.2021),

за позовом Адвокатського бюро «Юрій Мица», м. Харків,

до Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», м. Харків,

про стягнення коштів в розмірі 2990000,00 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Адвокатське бюро «Юрій Мица», м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», м. Харків, про стягнення 2990000,00 грн. збитків. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» на користь Адвокатського бюро «Юрій Мица» 2990000,00 грн. збитків; 44850,00 грн. судового збору.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 повністю і ухвалити нове рішення, яким в повному обсязі відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач посилається на наступне:

- суд першої інстанції, зазначаючи про наявність об`єктивної сторони цивільного правопорушення – протиправної поведінки відповідача не врахував можливість відміни торгів на будь-якій стадії процедури закупівлі з урахуванням положень Закону України «Про публічні закупівлі» та не досягнення згоди щодо істотних умов договору закупівлі;

- у разі незгоди із відміною процедури закупівлі позивач не був позбавлений можливості звернутись із відповідною скаргою до Антимонопольного комітету України або його територіальних підрозділів в порядку, визначеному спеціальним законом, що є належним способом захисту його порушених прав. Отже, позивач не вжив усіх достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх;

- позивач не довів та не обґрунтував розмір заявлених збитків, а здійснив розрахунок упущеної вигоди виключно на підставі тендерної пропозиції про ціну предмету закупівлі та мав очікування щодо сплати за надані послуги у вигляді абонентської плати;

- позивач та треті особи діяли недобросовісно стосовно прийняття рішення про проведення торгів, прийняття тендерних пропозицій та визначення переможця, чим порушили принципи справедливості, добросовісності та розумності.

- відповідач вказує на те, що позивач не є платником ПДВ, через що розрахована з урахуванням ПДВ сума пропозиції має бути у всякому разі зменшена на суму ПДВ.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу №922/3928/20 до розгляду на 08.06.2021. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

Від Адвокатського бюро «Юрій Мица» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6571 від 07.06.2021), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю, рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/3928/20 залишити без змін.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач посилається на наступне:

- з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» процедуру закупівлі відмінити неможливо (п.29 мотивувальної частини постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №910/5798/17);

- саме протиправні дії відповідача призвели до того, що договір за результатами торгів укладений не був, а позивач позбавився можливості отримати оплату за послугу, яку б він отримав за таким договором за звичайних умов його виконання сторонами і тим самим зазнав збитків у формі упущеної вигоди;

- доводи відповідача про обов`язковість попереднього оскарження рішення відповідача про відміну торгів до Антимонопольного комітету України є безпідставним, оскільки чинним законодавством України не обмежується право позивача на звернення до суду в розумінні ст.4 ГПК України;

- умовами закупівлі було передбачено, що плата за договором мала характер абонентської плати й підлягала виплаті незалежно від звернення за наданням конкретного обсягу послуг у конкретному місяці строку дії договору й незалежно від обсягу таких звернень;

- відповідач заздалегідь передбачав можливість участі в оголошених ним торгах як суб`єктів господарювання, що є платникам ПДВ, так і тих, що платниками ПДВ не є, і тому передбачив можливість включення у прогнозовану ціну закупівлі як ПДВ, так і інших податків, якщо переможець не буде платником ПДВ;

- посилання на наявність корупційної складової під час проведення торгів та ймовірна протиправність дій попереднього керівництва не є предметом спору та не стосується питання відміни торгів з підстав відсутності подальшої потреби у закупівлі товарів, робіт чи послуг та порушення відповідачем процедури закупівлі.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.06.2021 оголошено протокольну перерву до 17.06.2021 (у відповідності до статті 216 ГПК України).

Від відповідача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№7001 від 17.06.2021), які суд апеляційної інстанції не враховує, з огляду на порушення позивачем встановленого частиною 1 статті 266 ГПК України порядку зміни та доповнення апеляційної скарги. Крім того, викладені у додаткових поясненнях обставини спору у справі №922/2239/20 не стосуються предмету спору у даній справі. Також, додаткові пояснення до апеляційної скарги не містять належних та допустимих доказів їх направлення позивачу в розумінні положень ГПК України.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 17.06.2021 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» (відповідач) проводилась закупівля послуг з юридичного консультування та юридичного представництва. Відповідне оголошення про проведення відкритих торгів було розміщено відповідачем 03.08.2020 в електронній системі закупівель «Рrozorro» за посиланням:://prozorro.gov/ua/tender/UА-2020-08-03-00587-с.

Як вбачається з тексту оголошення та тендерної документації, предметом закупівлі є послуги з юридичного консультування та юридичного представництва. Загальна очікувана вартість предмету закупівлі відповідно до оголошення та тендерної документації становила 3200000, 00 грн. з ПДВ. Кінцевим строком подання тендерних пропозицій було визначено 19.08.2020. Критерієм вибору переможця відповідач визначив - 100% найкраща запропонована ціна.

Відповідач скористався електронною системою «Рrozorro» для закупівлі послуг з юридичного консультування та представництва в порядку, визначеному   Законом України «Про публічні закупівлі».

Позивач   - Адвокатське бюро «Юрій Мица»,    взяв участь у відкритих торгах, що проводились відповідачем, підготував та розмістив на сторінці закупівлі тендерну пропозицію разом із передбаченими тендерною документацією на закупівлю послуг з юридичного консультування та юридичного представництва.

19.08.2020 було проведено електронний аукціон, за результатом якого та відповідно до наступної процедури кваліфікації переможцем торгів оголошено позивача - Адвокатське бюро «Юрій Мица».

Згідно з протоколом від 02.09.2020 №1/02/09 відповідачем прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з переможцем процедури відкритих торгів «№UА-2020-08-03-005587-с» - Адвокатським бюро «Юрій Мица» та оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у порядку, передбаченими ст. ст. 10 та 33 Закону України «Про публічні закупівлі».

11.09.2020 позивачем було подано через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації підписаний позивачем проект договору про закупівлю послуг, довідку про відсутність судимості керівника та інші документи переможця.

16.09.2020 позивачем направлено відповідачу два примірники договору, проект якого містився у Додатку 5 до тендерної документації. 18.09.2020, відповідно до наявних матеріалів справи, відповідачу вручено примірник договору.

Згідно з протоколом від 21.09.2020 №3/21/09 відповідачем прийнято рішення про відміну процедури відкритих торгів про предмету закупівлі: Послуги з юридичного консультування та юридичного представництва з підстави, що передбачено згідно п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг, а також про оприлюднення повідомлення про відміну закупівлі в електронній системі закупівель у встановлені Законом строки. При цьому між змістом протоколу від 21.09.2020 №3/21/09 та змістом інформації про причину відміни торгів в електронній формі в електронній системі закупівель «Рrozorro» (посилання https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-08-03-005587-c) мають місце істотні розбіжності: протокол від 21.09.2020 №3/21/09 вказує на відміну тендеру з причини відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг, тоді як в електронній формі в електронній системі закупівель «Рrozorro» вказані інша причина – скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем укладено договори від 14.09.2020 та  від 24.09.2020 із адвокатом Саніним Арсенієм Олександровичем про надання правової допомоги.

Позивач зазначає, що своїми діями відповідач завдав позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок відмови від виконання своїх обов`язків за результатами відкритих торгів №UА-2020-08-03-005587-с, а саме неправомірною відміною тендера, що свідчить про наявність протиправної поведінки відповідача. Позивач, взявши участь у процедурі закупівлі, ставши переможцем торгів, та підписавши за свого боку проект договору про закупівлю, мав намір надавати юридичні послуги відповідачу з метою отримання прибутку. Але внаслідок ухилення відповідача від виконання обов`язків за результатами відкритих торгів позивач, як переможець торгів, був протиправно позбавлений того, на що він правомірно розраховував, а саме - отримання доходу від діяльності з надання послуг у розмірі 2990000, 00 грн.

За результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 2990000,00 грн збитків.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч.1 ст. 623 ЦК України).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення:

- протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

- наявність збитків;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками;

- вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Досліджуючи відносини, що склались між сторонами, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у відповідній редакції) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до приписів ст.32 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник відміняє тендер у разі: відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг; неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути. Про відміну тендеру з підстав, визначених у частинах першій та другій цієї статті, має бути чітко зазначено в тендерній документації.

Частиною 5 ст.32 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що замовник має право визнати тендер таким, що не відбувся, у разі: 1) якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили; 2) скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Тобто, колегія суддів враховує, що відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг є підставою для відміни тендеру; скорочення же видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг не може бути підставою для відміни тендеру, а є підставою для визнання тендеру таким, що не відбувся, що не є тотожнім відміні тендеру. Отже, колегія суддів, зважаючи на встановлені обставини, досліджує прийняте відповідачем рішення про відміну торгів через відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.

Згідно з ч.7 ст.32 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення. У разі відміни тендеру з підстав, визначених частиною другою цієї статті, електронною системою закупівель автоматично оприлюднюється інформація про відміну тендеру.

Колегія суддів зазначає, що законодавством України передбачено підстави для відміни торгів саме на стадії проведення торгів, а не після встановлення відповідності пропозиції учасника вимогам тендерної документації. З правової позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 03.04.2018 у справі №910/5798/17 випливає, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», неможливо відмінити процедуру закупівлі. Відповідний висновок мотивовано, зокрема, тим, що визначення відповідачем переможця процедури закупівлі - позивача, та направлення позивачу повідомлення про намір укласти договір, свідчить про прийняття (акцепт) пропозиції позивача, викладеній в тендерній пропозиції.

Приписами статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено вимоги до тендерної документації, яка по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проекту договору.

Зокрема, згідно з частиною 2 вказаної статті Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація повинна містити в т.ч. проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Тобто, тендерна пропозиція є зустрічною пропозицією учасника укласти договір на умовах, зазначених в тендерній пропозиції.

Частиною 15 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю згідно з цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Протягом одного дня з дати ухвалення такого рішення замовник оприлюднює в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Таким чином, визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору.

Такі дії сторін свідчать про визначення сторонами умов договору про закупівлю та обов`язок укласти відповідний договір. Отже, відповідні доводи позивача знайшли своє підтвердження при перевірці вказаних обставин.

При цьому, доводи відповідача про обов`язковість попереднього оскарження рішення відповідача про відміну торгів до Антимонопольного комітету України є безпідставним, оскільки чинним законодавством України не обмежується право позивача на звернення до суду в розумінні ст.4 ГПК України.

Разом з тим, як вже було визначено вище для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення. На думку позивача збитки полягають у наявності упущеної вигоди через не укладення сторонами договору за наслідками проведеного тендеру.

Колегія суддів вказує, що неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов`язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. При цьому, наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Звертаючись із позовом про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які б безспірно підтверджували їх розмір. Дослідження і перевірка розміру та складу заявленої до стягнення суми неодержаних доходів (упущеної вигоди) з огляду на реальність їх характеру має суттєве значення для правильного вирішення спору, виходячи із предмета і підстав цього позову.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані (за вирахуванням затрат). Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2020 у справі № 910/15883/14 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення з боржника. Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2018 по справі №906/824/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суд зазначає, що при обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових сум, або інших цінностей, якби права позивача не були порушені. Нічим не підтверджені розрахунки про можливі доходи до уваги братися не можуть. Суд позбавлений можливості самостійно визначити розмір упущеної вигоди позивача з урахуванням зазначених вище положень законодавства.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про недоведеність розміру неодержаного позивачем доходу (прибутку), що в свою чергу за змістом приписів ст.22 ЦК України та ст.224 ГК України є самодостатньою підставою для відмови у позові про відшкодування збитків. Вищезазначеному суд першої інстанції оцінки не надав, що призвело до прийняття помилкового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Стосовно інших доводів сторін, колегія суддів зауважує, що посилання апелянта про недобросовісність дій позивача та третіх осіб під час проведення торгів, прийняття тендерних пропозицій та визначення переможця по-перше не входять у предмет доказування у даній справі. По-друге, відповідні доводи ґрунтуються виключно на припущеннях заявника, самі лише посилання скаржника на вчинення певних недобросовісних дії без підтвердження зазначених обставин відповідними доказами, є тільки його припущеннями.

Аналізуючи питання обсягу дослідження інших доводів скаржника та їх відображення в оскаржуваному рішення, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі учасникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційних вимог, скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів.

Керуючись ст.ст.269, 270, п.2 ст.275, п.п.2,4 ч.1 ст.277, ст.282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/3928/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29.06.2021.

Головуючий суддя                                                                    Р.А. Гетьман

Суддя                                                                                           Н.М. Дучал  

Суддя                                                                                           О.І. Склярук