Судове рішення #94993107

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


справа №754/4361/21 головуючий у І інстанції: Бабко В.В.

провадження 22-ц/824/9168/2021 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., Сушко Л.П., Гаращенка Д.Р.

за участю секретаря: Пітенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс» на ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 24 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пономарьова Дар`я Володимирівна про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Крім того, позивачкою було подано заяву про забезпечення позову, яка обґрунтована тим, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс» (надалі ТОВ «2X2 ФІНАНС») наразі наявна можливість відчуження квартири, щодо якої виник спір.

Просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , заборониим будь-яким третім особам, у тому числі представникам ТОВ «2X2 ФІНАНС» вчиняти будь-які дії щодо проникнення до квартири, заборонити будь-яким третім особам, у тому числі представникам ТОВ «2X2 ФІНАНС» проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартиру, заборонити будь-яким третім особам, у тому числі представникам ТОВ «2X2 ФІНАНС» вселятися в квартиру, заборонити будь-яким третім особам реєструватися в квартирі, заборонити спеціально уповноваженому органу вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб в квартирі, заборонити спеціально уповноваженому органу вносити до реєстраційного обліку відомості про зняття зареєстрованих осіб з реєстрації місця проживання в спірній квартирі.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 19 лютого 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТОВ «2X2 ФІНАНС» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовано тим, що місцевий суд допустився порушення норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що обраний спосіб забезпечення позову є не спів мірний із предметом позову.

Вказує, що позов та відповідно заява про його забезпечення ґрунтується виключно на припущеннях позивача та не має підстав для задоволення, а спрямовані виключно на створення перешкод у праві розпоряджатись спірною квартирою.

Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом строк не надходив.

У судовому засіданні представник ТОВ «2X2 ФІНАНС» підтримав позицію викладену в апеляційній скарзі, інші належним чином повідомлені учасники справи не з`явились.

У відповідності до вимог ст.ст. 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Частково задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що неприйняття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, вказане є достатнім заходом щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

За змістом п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або)грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 2 грудня 2006 року, міститься роз`яснення, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як зазначено в п. 4 Рішення Конституційного Суду від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011, інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові від 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивач зазначав, що на даний час ТОВ «2X2 ФІНАНС» є власником квартири та у нього існує реальна можливість вільно розпорядитися нею на власний розсуд.

Колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для забезпечення позову відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України є наявність обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з огляду на те, що невжиття заходів по забезпеченню позову може зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог позивача.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, та враховуючи можливий негативний вплив і наслідки на відновлення порушеного права позивача в разі встановлення неправомірних дій відповідача, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийшов до вірного висновку про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

Посилання відповідача невідповідність та неспівмірність позовних вимог заходам забезпечення позову колегія суддів відхиляє, оскільки спір виник, щодо набуття ТОВ «2X2 ФІНАНС» права власності на спірну квартиру, а тому вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення на неї арешту є обґрунтованим та ефективним.

Доводи апеляційної скарги спрямовані на те, що позовні вимоги є необґрунтованими колегією суддів відхиляються, оскільки не впливають на вирішення питання, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову та будуть розглянуті під час вирішення справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «2Х2 Фінанс» залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду м.Києва від 24 березня 2021 року залишити без змін

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «22» червня 2021 року.

Головуючий

Судді:



  • Номер: 2/754/353/22
  • Опис: про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 754/4361/21
  • Суд: Деснянський районний суд міста Києва
  • Суддя: Сліпченко Олександр Іванович
  • Результати справи: скасовано рішення першої та апеляційної інстанцій
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.03.2021
  • Дата етапу: 08.11.2023
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація