ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

У Х В А Л А

24 червня 2021 р.                                   м. Чернівці                            справа № 824/338/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд колегією суддів у складі головуючого судді Левицького В.К., суддів Брезіної Т.М., Дембіцького П.Д., розглянув у порядку письмового провадження заяву про роз`яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС України у Чернівецькій області  про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду із заявою, в якій просить  роз`яснити судове рішення - ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019 в частині, з кого саме має бути стягнуто штраф в розмірі 55590,00 грн: з                 ОСОБА_3 , який станом на 24.04.2019 був виконуючим обов`язки голови Державної фіскальної служби України; чи безпосередньо з Державної фіскальної служби України.

У судове засідання, призначене на 16.06.2021, представник заявника не з`явився, водночас подав до суду заяву про проведення судового розгляду за відсутності заявника та його представника.

Державна фіскальна служба України та Головне управління ДФС України у Чернівецькій області у судове засідання, призначене на 16.06.2021, не з`явилися, явку представників не забезпечили, причини неприбуття не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.

Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Положенням ч. 3 ст. 254 КАС України встановлено, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути заяву про роз`яснення судового рішення  в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 у справі № 824/338/16-а, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017, за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 13.05.2016 №1939-о про звільнення                  ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області 13.05.2016. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області з 14.05.2016. Стягнуто з Головного управління ДФС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з  14.05.2016 по 24.03.2017 у сумі 38945,70 грн.

Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в межах стягнення суми за один місяць допущено до негайного виконання  (Т. 2 а.с. 48-61, 121-123).

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі № 824/338/16-а, яка залишена без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.06.2018, позовну заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо невиконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 в адміністративній справі                № 824/338/16-а. Зобов`язано Державну фіскальну службу України подати безпосередньо до Чернівецького окружного адміністративного суду у двадцятиденний строк з дати набрання постановою законної сили звіт про виконання судового рішення. Попереджено Державну фіскальну службу України про можливість застосування заходів, передбачених ч. 2 ст. 267 КАС України. В іншій частині заяви відмовлено (Т. 2 а.с. 188-195, Т. 3 а.с. 53-56).

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019, яка набрала законної сили, клопотання заявника задоволено частково. Накладено на керівника Державної фіскальної служби України Власова О.С. (виконуючого обов`язки голови Державної фіскальної служби України) штраф у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 55590,00 грн. Половину штрафу в розмірі 27795,00 грн стягнуто на користь ОСОБА_1 іншу половину штрафу в розмірі 27795,00 грн стягнуто на користь Державного бюджету України. Попереджено керівника Державної фіскальної служби України Власова О.С. (виконуючого обов`язки голови Державної фіскальної служби України) про те, що за правилами ч. 6 ст. 382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Попереджено керівника Державної фіскальної служби України Власова О.С. (виконуючого обов`язки голови Державної фіскальної служби України) про те, що відповідно до ч. 7 ст. 382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання (Т. 4 а.с. 37-41).

Як зазначав представник заявника та підтверджується матеріалами справи, у 2020 році заявник звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно стягнення на його користь штрафу з керівника Державної фіскальної служби України та до Державного бюджету України.

13.11.2020 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомив заявника, що за ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019  боржником є Державна фіскальна служба України, яка є державним органом  (установою).  В силу приписів  Закону України «Про виконавче провадження» та постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», питання щодо виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019 належить до компетенції органів Казначейства.

У грудні 2020 року заявник звернувся з відповідною заявою до Головного управління  Державної казначейської служби у м. Києві стосовно прийняття до виконання  ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019.

23.12.2020 Головне управління  Державної казначейської служби у м. Києві направило на адресу заявника лист, в якому повідомило про те, що в силу приписів ст. 382 КАС України, ухвала суду в частині стягнення штрафу з керівника Державної фіскальної служби України, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, як органами примусового виконання.

Враховуючи наведене, заявник вважає, що  виникла необхідність у роз`ясненні ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019.

Порядок та підстави роз`яснення судового рішення врегульовано ст. 254 КАС України.  

Так, відповідно до ч. 1 наведеної статті Кодексу за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону видно, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Стаття 254 КАС України визначає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Суд зазначає, що роз`ясненню підлягають рішення, постанови чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз`яснення виникають труднощі їх виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення, постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Також роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб щодо яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.

Отже, за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Водночас, підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 № 7.

Суд наголошує, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.04.2019, яка набрала законної сили, накладено на керівника Державної фіскальної служби України Власова О.С. (виконуючого обов`язки голови Державної фіскальної служби України) штраф у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 55590,00 грн. Половину штрафу в розмірі 27795,00 грн стягнуто на користь ОСОБА_1 , іншу половину штрафу в розмірі 27795,00 грн стягнуто на користь Державного бюджету України.

Із змісту ухвали суду від 24.04.2019 видно, що вказаним судовим рішенням штраф накладено безпосередньо на керівника Державної фіскальної служби України Власова О.С. (виконуючого обов`язки голови Державної фіскальної служби України) у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 55590,00 грн за невиконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24.03.2017 у справі № 824/338/16 на підставі ст. 382 КАС України.

Отже, за даним виконавчим документом (ухвала суду від 24.04.2019) боржником є керівник Державної фіскальної служби України Власов О.С. (виконуючий обов`язки голови Державної фіскальної служби України).

При цьому, в мотивувальній частині ухвали суду від 24.04.2019 чітко зазначено, з посиланням на приписи ст. 382 КАС України, що ухвала суду про накладення штрафу направляється для виконання до державної виконавчої служби.

Таким чином, в ухвалі суду від 24.04.2019 чітко викладена правова позиція суду та наведено докладне обґрунтування мотивів прийняття такого рішення з посилання на норми чинного законодавства, якими керувався суд. При цьому, рішення двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чітким та додаткового роз`яснення не потребує.

Зазначення в резолютивній частині ухвали суду від 24.04.2019 місцезнаходження та код ЄДРПОУ установи, в якій на час винесення судового рішення працював керівник Державної фіскальної служби України Власов О.С. (виконуючий обов`язки голови Державної фіскальної служби України) (Львівська площа, будинок 8, місто Київ, код ЄДРПОУ 39292197), жодним чином не свідчить про нечіткість судового рішення за змістом.

З огляду на наведене, доводи заявника щодо повернення без виконання виконавчого документу  (ухвали суду від 24.04.2019) без виконання Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Головним управлінням  Державної казначейської служби у м. Києві, на думку суду, не свідчить про незрозумілість судового рішення.

В той же час, заявник не надав до суду докази оскарження в судовому порядку рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про повернення без виконання виконавчого документу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про роз`яснення судового рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 241, 248 та 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення, - відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвали суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Головуючий           суддя                                                                                                       В.К. Левицький

Судді                                                                                                                       Т.М. Брезіна                                                                                                  

                                                                                                                                П. Д. Дембіцький