Справа № 302/128/21

П О С Т А Н О В А

Іменем України

       15 червня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів:Куштана Б.П., Бисаги Т.Ю.

з участю секретаря судового засідання: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2021 року у складі судді Кривки В.П. про забезпечення позову Приватного підприємства «Боржавська Ялина» до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, скасування реєстрації речового права та державної реєстрації земельної ділянки,-

встановив:

У лютому 2021 року Приватне підприємство «Боржавська Ялина» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 в якому просило визнати незаконним та скасування наказ ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 31.07.2017 за № 2472-СГ "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 без зміни цільового призначення; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 2122481600:02:004:0127 площею 0,6000 га, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту урочище " ІНФОРМАЦІЯ_1 " на території Ізківської с/ради Міжгірського району Закарпатської області у Державному земельному кадастрі, держателем якого є Держгеокадастр; скасувати запис про реєстрацію речового права, права власності на земельну ділянку площею 0,6000 га. кадастровий номер 2122481600:02:004:0127 для ведення особистого селянського господарства розташовану за межами населеного пункту урочище "Ялина" на території   Ізківської с/ради Міжгірського району, реєстраційний номер нерухомого майна 1335921221224, за ОСОБА_1 проведену державним реєстратором Міжгірської РДА Галай В.В. номер запису про право в державному реєстрі прав 22039500.

Одночасно з позовом подано заяву про забезпечення позову в якому позивач просив накласти арешт та заборонити відчуження у будь-який спосіб належну на праві власності відповідачу ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,60 га кадастровий номер 2122481600:02:004:0127, реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1335921221224 розташовану за межами населеного пункту урочище "Ялина" на території Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, з посиланням на те, що останній може відчужити земельну ділянку на користь третіх осіб з метою унеможливлення повернення сторін у попередній стан, що утруднить чи унеможливить виконання рішення суду.

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , ставить питання про скасування зазначеної ухвали, оскільки така постановлена всупереч вимогам статей 151-153 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що матеріали справи не містять об`єктивних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально – правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому заявник виходить з припущення про ймовірність таких дій і не зобов`язаний подавати суду докази.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права(інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Боржавська Ялина» звернулася до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, скасування реєстрації речового права та державної реєстрації земельної ділянки.

Зі змісту поданого позову вбачається, що позивач Приватне підприємство «Боржавська Ялина» оспорює правомірність передачі відповідачу ОСОБА_1 та набуття ним у власність земельної ділянку площею 0,60 га кадастровий номер 2122481600:02:004:0127, реєстраційний номер нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1335921221224 розташовану за межами населеного пункту урочище "Ялина" на території Ізківської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області.

Таким чином, предметом позову у даній справі є правомірність державної реєстрації права власності на вище вказане нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_1 та набуття ним у власність даного нерухомого майна.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, оскільки між сторонами дійсно виник спір щодо вказаного нерухомого майна та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Невжиття заходів забезпечення позову може взагалі утруднити чи зробити неможливим ефективний захист та поновлення порушених законних прав інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Вид забезпечення позову у вигляді арешту та заборони на відчуження даного нерухомого майна до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили у даній справі є співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, оскільки відповідає предмету позову, а заборона вчиняти певні дії стосуються предмета (об`єкта) щодо якого наявний спір.

Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не заслуговують на увагу.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається.

За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 25 червня 2021 року.

Головуючий:

Судді: