Судове рішення #949854
13/277-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"07" серпня 2007 р.                                                                Справа № 13/277-07  


Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Пушай В.І.,

при секретарі Соколовій Ю.О.


за участю представників сторін:

позивача - Шостака О.В. (дов. № б/н від 20.06.2007 р.)

відповідача - не з'явився


розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вирівське хлібоприймальне підприємство" (с. Білани, Білопільського району, Сумської області) (вх. № 2393 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 21.06.07 р. по справі № 13/277-07


за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фієста" (м. Київ)

до Відкритого акціонерного товариства "Вирівське хлібоприймальне підприємство"      (с. Білани, Білопільського району, Сумської області)

про стягнення 95 063,75 грн., -


встановила:

У червні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фієста" (м. Київ) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Вирівське хлібоприймальне підприємство" (с. Білани, Білопільського району, Сумської області) про стягнення 95063,75 грн. заборгованості, в тому числі: 74 701,63 грн. боргу, 20 362,12 грн. штрафних санкцій за невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг з постачання природного газу.

Рішенням господарського суду Сумської області від 21 червня 2007 року по справі № 13/277-07 (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь  позивача 72 701,63 грн. боргу, 20 362,12 грн. пені, 930,64 грн. державного мита та 115,51 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 2 000,00 грн. провадження у справі припинено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 21.06.2007 р. скасувати в частині стягнення пені в розмірі 20 362,12 грн. та зменшити її розмір.

Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

7 серпня 2007 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від ВАТ "Вирівське хлібоприймальне підприємство" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника відповідача.

Представник ТОВ "Фієста" в судовому засіданні 07.08.2007 р. надав письмове заперечення з приводу заявленого відповідачем клопотання.

Колегія суддів, приймаючи до уваги заперечення позивача з приводу заявленого клопотання, його відхилила, оскільки доказів в обґрунтування заявленого клопотання останній не представив, а в матеріалах справи є всі наявні документи, необхідні для розгляду справи у встановленому законом порядку.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника ТОВ "Фієста" Шостака О.В., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 21.06.2007 р. - без змін, виходячи з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, 27 липня 2004 року між ТОВ "Фієста" (постачальник) та ВАТ "Вирівське хлібоприймальне товариство" (покупець) був укладений договір № 013-ПГ/04 на постачання природного газу (надалі –Договір), зокрема, 1 листопада 2006 року сторони уклали договір № 003-1/11-06 про надання послуг з постачання природного газу.    

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області виходив з того, що 31 жовтня 2006 року сторони уклали додаткову угоду № 4/06, а 30 листопада 2006 року - додаткову угоду № 5/06 до Договору, на підставі яких позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ: у листопаді 2006 року на суму 91106,63 грн., у грудні 2006 року на суму 36 049,00 грн., що підтверджується актами передачі-прийому обсягів природного газу та актами прийому-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до актів звірки розрахунків від 24.07.2004 р., 01.11.2006 р., підписаних сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем становить 74701,63 грн. (а. с. 28, 29).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до уточнень позивача, заборгованість відповідача становить 72701,63 грн.

Оскільки відповідач не надав доказів перерахування позивачеві 72 701,63 грн., позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми боргу, суд першої інстанції визнав правомірними, обґрунтованими і задовольнив їх. В частині стягнення 2 000,00 грн. суд провадження у справі припинив на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 7.2. договору № 013-ПГ/04 від 27.07.2004 р. за внесення платежів з порушенням термінів, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 19 614,99 грн., стягнення якої на думку господарського суду Сумської області відповідає вимогам чинного законодавства і вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з п. 5.3. договору № 003-1/11-06 про надання послуг з постачання природного газу від 01.11.2006 р. в разі прострочення платежів за виконану роботу, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що на думку позивача дорівнює 286,07 грн. та відповідно до п. 5.4. зазначеного договору - штраф в розмірі 15 % від несплаченої суми, що дорівнює 561,06 грн.

Таким чином, загальна сума штрафних санкцій за договором № 003-1/11-06 від 01.11.2006 р. становить 847,13 грн., яка на думку суду першої інстанції також ґрунтується на умовах договору, заявлена в межах строку позовної давності та відповідно підлягає задоволенню.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення і прийнятого по справі рішення –без змін, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав докази того, що він поставив відповідачу природний газ, а господарський суд Сумської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасної і в повному обсязі його оплати.

Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень.

Слід зазначити, що в апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення господарського суду Сумської області від 21.06.2007 р. в частині стягнення пені в розмірі 20 362,12 грн., посилаючись на те, що її розмір суттєво більше розміру збитків, нанесених позивачу.

Колегія суддів вважає ці твердження відповідача необґрунтованими та безпідставними, оскільки факт порушення ВАТ "Вирівське хлібоприймальне товариство" умов договору № 013-ПГ/04 від 27.07.2004 р. та додаткових угод до нього № 4/06 від 31.10.2006 р., № 5/06 від 30.11.2006 р. щодо несвоєчасної оплати вартості поставленого природного газу, останнє не заперечує.

Зокрема, відповідно до загальних засад відповідальності учасників господарських відносин, сторони у п. 7.2. договору № 013-ПГ/04 від 27.07.2004 р., п. п. 5.3., 5.4. договору № 003-1/11-06 від 01.11.2006 р. передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов’язань, шляхом застосування до правопорушника санкцій у вигляді сплати штрафу та пені, що відповідає вимогам розділу V Господарського кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив їх у розмірі 20 362,12 грн.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ВАТ "Вирівське хлібоприймальне товариство" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 21 червня 2007 року по справі № 13/277-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -


постановила:


Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Вирівське хлібоприймальне підприємство" (с. Білани, Білопільського району, Сумської області) залишити без задоволення.  

Рішення господарського суду Сумської області від 21 червня 2007 року по справі № 13/277-07 залишити без змін.




Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  


Суддя                                                                               Такмаков Ю.В.  


Суддя                                                                               Пушай В.І.  




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація