Справа №22-3607
Категорія 67
Головуючий в 1 інстанції Артеменко Л.І.
Доповідач Бондаренко Л.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 травня 2009р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Пономарьової О.М.
суддів Бондаренко Л.І., Бабенко П.М.
при секретарі Богданові Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 5 березня 2009р.
по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2, зацікавлена особа Кіровська міська рада Донецької області.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, її представника ОСОБА_3, представника Кіровської міської ради Донецької області ОСОБА_4, перевіривши матеріали справи, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2008р. ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про оголошення померлим її сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Послалась на те, що в місці його постійного проживання - АДРЕСА_1, він був зареєстрований з 13 травня 1994 року по 28 травня 2008 року, виписаний за рішенням суду як безвісно відсутній.
3 10 січня 1995 року вона не має відомостей про його перебування.
В розшуку як безвісно відсутній та за вчинення будь-яких злочинів він не значиться, а тому вона припускає, що сина нема серед живих.
Оголошення сина померлим їй необхідно для оформлення спадкових прав 1/4 частку домоволодіння за зазначеною адресою та грошових вкладів після смерті її чоловіка та батька ОСОБА_2 - ОСОБА_5, померлого 3 липня 1995 року.
Рішенням Кіровського міського суду від 5 березня 2009р суду в задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено.
ОСОБА_1 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Кіровського міського суду від 5 березня 2009р.
Ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення її вимог, посилаючись на те, що у суду були законні підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим, оскільки понад 13 років в місті постійного проживання сина немає відомостей про місце його перебування.
У судовому засіданні апеляційної інстанції заявник підтримала вимоги та доводи апеляційної скарги.
Представник зацікавленої особи ОСОБА_4, в судовому засіданні просила апеляційну скаргу відхилити.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення-скасуванню з ухваленням у відповідності з ч.1 п. 3, п.4 ст. 309 ЦПК України нового рішення про задоволення заяви про оголошення померлим ОСОБА_2.
Суд, відмовляючи в задоволенні заяви, виходив з того, що у заявниці є правова зацікавленість в задоволенні її вимог, а саме, оформлення спадкових прав, як спадкоємиці першої черги, на належну ОСОБА_2 1/4 частку житлового будинку за адресою його останньої реєстрації. Обставини, що дають підставу припустити загибель особи від певного нещасного випадку, відсутні. Під час провадження справи в суді, незважаючи на численні запити та інші доручення, встановити місцезнаходження ОСОБА_2 виявилося неможливим.
Самою заявницею не вживались ніякі заходи щодо розшуку ОСОБА_2
Розглядаючи вимоги, суд дійшов до висновку про те, що заявниця не лише не намагалась, та не бажала встановити фактичне місце перебування сина, достовірно знаючи про постановлені щодо нього судових рішеннь. Надаючи пояснення в судовому засіданні щодо своєї необізнаності, навмисно вводила суд в оману, переслідуючи корисливі цілі.
Такий висновок є безпідставним, оскільки матеріалами справи, доказами не підтверджується.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ЦК України суд може оголосити фізичну особу померлою, якщо протягом трьох років в місці її постійного проживання нема відомостей про місце її перебування.
Із матеріалів справи вбачається, що заявниця є матір»ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Допитані судом свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що більше 10 років тому ОСОБА_2 пішов з дому та з того часу в м. Кіровське не з’являвся, відомостей від нього не отримували.
Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 24 липня 2006 року за заявою ОСОБА_1 ОСОБА_2 визнано безвісно відсутнім.
ОСОБА_2 за місцем народження у Запорізькій області зареєстрованим не значиться, відомості про притягнення його до кримінальної відповідальності відсутні.
Згідно довідки Кіровського МВ ГУМВС України в Донецькій області від 20 листопада 2008 року ОСОБА_2 перебував в розшуку як безвісно відсутній з 1995 по 1996 рік.
Кіровським міським судом Донецької області 14 грудня 1994 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 196-1 ч. 1 КК України до 1 року виправних робіт.
У зв’язку з прийнятим у 2001р. нового Кримінального Кодексу України стаття 196-1 КК, за якою був засуджений ОСОБА_2, була декриміналізована і відповідно до Прикінцевих та перехідних положень підлягає звільненню від покарання, в розшуку не знаходиться.
.По справі встановлено, що ОСОБА_2 з січня 1995р. в місті постійного проживання не знаходиться. Відсутні відомості про його місце перебування, або відомості, на підставі яких не можливо вирішити питання про оголошення його померлим.
Рішення суду не відповідає нормам матеріального, процесуального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 303,307,309,316 ЦПК України, -
ВИ РІШИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 5 березня 2009р. скасувати.
Оголосити ОСОБА_2, 16 грудня 1966р. народження померлим.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції - Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.