Справа №22 -3491

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий у першій інстанції

Гримич М.К. Доповідач Шиманський В.Й.

21 травня 2009 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Шиманського В.Й.,

суддів: Корчевного Г.В, Лапчевської О.Ф.

при секретарі Димі О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м.Києва від 25 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

встановила:

Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 25 лютого 2009 року у позові ОСОБА_3, - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилається на те, що рішення суду незаконне та необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають дійсності, судом не повно досліджено обставини справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 04.02.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір добровільного страхування транспортних засобів, згідно з яким було застраховано автомобіль, що належить позивачу - Шевроле Лачетті НОМЕР_1.

28.05.2008 року застрахований автомобіль під керуванням г р. ОСОБА_3 потрапив в ДТП, яке, відповідно до Постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 26.06.2008 року сталося внаслідок порушення п.12.1, 12.3 ПДР України, оскільки водій не врахував дорожню обстановку, при виникненні небезпеки для руху та перешкоди, яку спроможний був виявити, не вжив достатніх заходів для зменшення швидкості, не впорався з керуванням автомобілем, в результаті чого здійснив наїзд на бордюрний камінь та дві електроопори. З пояснень ОСОБА_3,  які дані ним до страхової компанії та до органу досудового слідства, який проводив перевірку обставин ДТП, вбачається, що безпосередньо перед настанням пригоди він рухався зі швидкістю 70 км/ г. В результаті розслідування страхового випадку, яке проведено відповідачем, було встановлено, що на ділянці дороги, де трапилося ДТП встановлено обмеження швидкості руху - 40 км/г з встановленням відповідного дорожнього знаку.

Відповідно до висновку експерта-автотехніка Вінницького національного технічного університету від 28.08.2008 року, до якого від відповідача надійшов запит про проведення дослідження на предмет визначення швидкості автомобіля позивача під час ДТП з використанням даних щодо енергії деформації пошкоджених елементів конструкцій автомобіля, швидкість автомобіля позивача в момент перебувала в межах 90-106 км/ г.

Відповідно до ст. ч.2 ст. 8 Закону України "Про страхування." Страховий випадок це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов"язок страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику, або іншій третій особі.

Страхова сума, на яку був застрахований автомобіль позивача складає 83410.0 г згідно Договору № 5-100506-023/8, відповідно до висновку експерта-автотоварознавця від 30.05.2008 року вартість нанесених збитків власнику автомобіля складає 80907.70 гривень, що перевищує ринкову вартість автомобіля, франшиза при знищенні автомобіля складає 1 %.

Судом також вірно встановлено, що розглядаючи підставу для відмови в виплаті страхового відшкодування, яка викладена в повідомленні страховика від 01.10.2008 року, що отримав позивач, суд вважає, відповідає умовам п.6.6 Правил добровільного страхування транспортних засобів. ВАТ «СК «Гарантія», які, відповідно до п.19 укладеного між сторонами Договорує його невід»ємною частиною. З пояснень водія ОСОБА_3 до страхової компанії вбачається то швидкість руху складала 70 км/г, в той час, як відповідно до вищезазначених Правил страхування передбачається можливість віднесення такого випадку до ознак страхове при умові швидкості автомобіля 60 км/г (40*1,5). При цьому, відповідно до експертного висновку швидкість водія ОСОБА_3 значно перевищувала такі параметри, оскільки перебувала в межах 90-106 км/ г.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди є безпідставними і оскільки в судовому засіданні не встановлено порушення прав позивача відповідачем, позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди з цих підстав також задоволенню не підлягають.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Інші доводи скарги також не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що при вирішенні справи мало місце неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки, рішення суду обґрунтоване, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313, -317 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м.Києва від 25 лютого 2009 року, -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подання до нього касаційної скарги на протязі двох місяців.