Справа № 22ц-21652/2009 Головуючий в першій інстанції Валуевої В.Г.
Категорія 26 ( 1) Доповідач Митрофанової Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого: судді Митрофанової Л.В. Суддів: Михайлів Л.В., Карнаух В.В. при секретарі: Бондаренко І.В.
за участю: представника позивача - ОСОБА_2, представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - Лутоніної Надії Володимирівни, представника відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - Забурдяєва Олександра Геннадійовича розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2009 року за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про перерахунок суми відшкодування шкоди та страхових виплат, стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2008 року позивач звернулась до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі ВАТ «КЗРК»), відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (відділення Фонду) про перерахунок суми відшкодування шкоди та страхових виплат та просила суд стягнути з ВАТ «КЗРК» недоплату по щомісячним виплатам в сумі 118, 38 грн. запер од з 01.01.2001 року по 01.04.2001 року, та з відділення Фонду недоплату по щомісячним страховим виплатам за період з 01.04.2001 року по 01.05.2008 року в сумі 6144, 02 грн. та стягувати щомісяця страхові виплати відшкодування втраченого заробітку в сумі 176, 63 грн. починаючи з 01.05.2008 року довічно або до зміни обставин, що тягнуть перерахунок. В січні 2009 року уточнивши позовні вимоги, просила зобов'язати ВАТ «КЗРК» надати відділенню Фонду довідку, в якій вказати, що щомісячна сума страхових виплат станом на 01.04.2001 року повинна становити 54, 85 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2009 року позов ОСОБА_6 до ВАТ «КЗРК» задоволено частково, зобов'язано ВАТ «КЗРК» надати відділенню Фонду довідку, в якій вказати, що розмір втраченого заробітку ОСОБА_5 станом на 01 квітня 2001 року становить 48, 13 грн., а раніше видану ВАТ «КЗРК» довідку про втрачений ОСОБА_6 заробіток станом на 01.04.2001 року в сумі 15, 39 грн., вважати такою, що не відповідає дійсності. Стягнуто з ВАТ «КЗРК» на користь держави судовий збір в сумі 8, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1, 50 грн.
В апеляційній скарзі відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий судовий розгляд, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, не дана належна правова оцінка економічному обґрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів, не перевірено чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству. Суд не провів перевірку, згідно п. 28 Правил..., чи не перевищує розмір відшкодування втраченого заробітку, у перерахунку на 100 відсотків втрати профпрацездатності, розміру середньомісячної заробітку відповідного працівника, також не прийняв до уваги, що відкоригована заробітна плата не повинна перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески, що призвело до неправильного вирішення судом спору.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду - залишити без змін.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час, з 1970 року, працювала в тресті «Ленруда» ВО «Кривбасруда» на різних посадах, згідно акту розслідування нещасного випадку № 019 від 24.03.1987 року під час виконання трудових обов'язків підземного рукоятника-сигналіста шахти «Родіна» ВО «Кривбасруда» 23.03.1987 року з нею стався нещасний випадок.
Висновком МСЕК від 20.12.1995 року позивачу первинно та безстроково встановлено 15 % втрати профпрацездатності, у зв'язку із чим наказом по підприємству від 04.01.1996 року призначено у рахунок відшкодування частини втраченого заробітку щомісяця по 615850 крб., виходячи із середнього заробітку по професії позивача за січень -квітень 1992 року, який неодноразового корегувався, та після останнього перерахунку 01.05.2000 року позивачу призначено відшкодування шкоди в розмірі 15, 39 грн.
Спір виник з приводу незастосування підприємством до виплат відшкодування шкоди коефіцієнтів росту тарифних ставок та посадових окладів починаючи з 01.01.1996 року.
Задовольняючи частково заявлені позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при перерахуванні позивачу сум страхових виплат підприємство помилково взяло до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, а не встановлені спільними постановами дирекції та профкому підприємства коефіцієнти. З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони знаходять підтвердження в матеріалах справи, з яких вбачається, що підприємство призначило позивачу виплачувати щомісячно суми в рахунок відшкодування шкоди, розмір яких був значно занижений у зв'язку із неправильним застосуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів з 01 січня 1996 року.
Висновки районного суду узгоджуються з вимогами ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Однак ВАТ «КЗРК» та відділення Фонду не надали суду першої інстанції ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень про те, що розмір фактичної заробітної плати за професією позивача в оспорюваний період не підвищувався, тоді як позивач свої позовні вимоги щодо застосування спірних коефіцієнтів обґрунтувала спільними постановами адміністрації і профспілкових комітетів об'єднання «Кривбасруда».
На думку колегія суддів суд першої інстанції вірно розрахував суму відшкодування шкоди позивачу у зв'язку з ушкодженням здоров'я станом на 01.04.2001 року в розмірі 48, 13 грн., враховуючи відсоток втрати профпрацездатності, прийшовши до правильного висновку про застосування коефіцієнтів: 2, 5 з 01.01.1996 року відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів об'єднання «Кривбасруда» № 1/6 від 26.01.1996 року; 1, 25 з 01.06.1997 року, відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів об'єднання «Кривбасруда» № 3/91/06 від 21.05.1997 року; 1.256 з 01.07.1999 року, відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів Криворізького державного залізорудного комбінату № 11/13/05 від 30.06.1999 року; 1.226 з 01.01.2000 року, відповідно до спільної постанови адміністрації і профспілкових комітетів Криворізького державного залізорудного комбінату № 16/20/11 від 28.12.1999 року; 1.217 з 01.05.2000 року, відповідно до наказу дочірнього підприємства «Криворізького державного залізорудного комбінату» № 159 від 29.05.2000 року, з урахуванням росту середньої заробітної плати за професією позивача, яка становила: січень 1998 року - 171, 59 грн., липень 1999 року -250, 47 грн., січень 2000 року - 291, 40 грн., травень 2000 року - 392, 48 грн. та у відповідності до вимог п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», затверджених постановою КМУ від 23.06.1993 року №472, які діяли на час виниклих правовідносин і вимог абзацу 6 п. 28 цих Правил, прийнятого постановою КМУ від 03.10.1997 року № 1100.
Доводи відділення Фонду, що судом незаконно зроблено перерахунок страхових виплат, всупереч п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 24.10.2003р. «Про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», що суд не дав належну правову оцінку економічному обгрунтуванню застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів та фактичної заробітної плати, судом неправильно застосовано п. 28 «Правил відшкодування шкоди...», є безпідставними, оскільки згідно п. 28 абз. 5 "Правил відшкодування шкоди", які діяли на момент виниклих між сторонами правовідносин, розмір відшкодування шкоди перераховується у разі кожного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) на підприємстві. Перерахунок проводиться шляхом множення розміру відшкодування шкоди на фактичні коефіцієнти підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відповідним працівникам на підприємстві, таким чином суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність перерахування щомісячних сум у відшкодування шкоди позивачу та застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів по ВАТ «КЗРК» при перерахунку сум відшкодування шкоди, оскільки статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» заборонено включати в колективні договори і угоди умови, погіршуючи положення працівників відповідно до чинного законодавства і наказало такі умови вважати недійсними.
Інші доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, спростовуються висновками суду і матеріалами справи.
В іншій частині рішення суду не оскаржено.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, в той час як доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, тому апеляційну скаргу Фонду соціального страхування слід відхилити, рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 01 липня 2009 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.