Справа № 11-а-1653
Категорія ст. ст 190 ч. 2,190 ч.3,190 ч.4 КК України
Головуючий у 1 інстанції Камбулов Д.Г.
Доповідач Гонта Л.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.08 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:
Головуючого: Бартащук Л.В.
Суддів: Ґонти Л.С., Шальнєвої Т.П.
за участю:
прокурора: Тертичного А.О.
адвоката: ОСОБА_1
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула апеляційні скарги прокурора у справі, потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_1, та засудженої ОСОБА_12, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 8 квітня 2008 року, яким:
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с Бобрик, Броварського району, Київської області, росіянку, громадянку України, з середньою освітою, замужню, працюючу заступником директора ТОВ „Укртуртранс", зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судиму, засуджено:
- за ст. 190 ч.2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ст. 190 ч. 3 КК України у виді 6 (шести) років позбавлення волі;
- за ст. 190 ч.4 КК України у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить підсудній на праві власності.
- на підставі ст. 70 ч. 1 КК України визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить підсудній на праві власності.
Під вартою ОСОБА_12 з 23.04.2007 року.
Постановлено стягнути з ОСОБА_12 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві за проведення почеркознавчої експертизи 1323 (одну тисячу триста двадцять три) гривні 86 коп.
Крім цього, з ОСОБА_12 постановлено стягнути матеріальну шкоду на користь потерпілих:
- ОСОБА_3 65 390 (шістдесят п’ять тисяч триста дев’яносто) гривень;
- ОСОБА_6 10 000 (десять тисяч) гривень;
- ОСОБА_13 25 000 (двадцять п’ять тисяч) гривень;
- ОСОБА_14 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень;
- ОСОБА_11 125 000 (сто двадцять п’ять тисяч) гривень;
- ОСОБА_16 75000 (сімдесят п’ять тисяч) гривень;
- ОСОБА_17 25 000 (двадцять п’ять тисяч) гривень;
- ОСОБА_2 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень;
- ОСОБА_7 57 500 (п’ятдесят сім тисяч п’ятсот) гривень;
- ОСОБА_5 100 000 (сто тисяч) гривень;
- ОСОБА_21 47 500 (сорок сім тисяч п’ятсот) гривень;
- ОСОБА_10 3 393 600 (три мільйони триста дев’яносто три тисячі шістсот) гривень;
- ОСОБА_15 5 193 (п’ять тисяч сто дев’яносто три) гривні;
- ОСОБА_16 1 800 (одну тисячу вісімсот) гривень;
- ОСОБА_17 150 000 (сто п’ятдесят тисяч) гривень; Судом вирішено питання речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
За вироком суду ОСОБА_12 визнана винною в тому, що в період 2000 по 2005 роки, шляхом зловживання довірою потерпілих заволоділа національною та іноземною валютою, що була їх власністю. Діями ОСОБА_12 потерпілим в перерахунку на національну валюту України по курсу Національного Банку України на момент вчинення злочину, заподіяна наступна матеріальна шкода:
- ОСОБА_16, в сумі 6 500 гривень;
- ОСОБА_15 в сумі 5 193 гривень;
- ОСОБА_13 в сумі 25 000 гривень;
- ОСОБА_6 в сумі 10 000 гривень;
- ОСОБА_3. в сумі 65 390 гривень;
- ОСОБА_14 в сумі 150 000 гривень;
- ОСОБА_11 в сумі 125 000 гривень;
- ОСОБА_16 в сумі 75 000 гривень;
- ОСОБА_17 в сумі 25 000 гривень;
- ОСОБА_2 в сумі 50 000 гривень;
- ОСОБА_7 в сумі 57 500 гривень;
- ОСОБА_5 в сумі 100 000 гривень;
- ОСОБА_21 в сумі 47 500 гривень;
- ОСОБА_10 в сумі 3 393 600 гривень;
- ОСОБА_17 в сумі 150 000 гривень;
Вказані суми були визначені в Національній валюті по курсу Національного Банку України на момент вчинення злочину.
В поданій апеляції та доповненні до неї, прокурор просить виключити з вироку вказівку, про необхідність кваліфікації дій ОСОБА_12 шляхом обману, оскільки така кваліфікація є зайвою.
В поданих апеляціях потерпілі просять вирок скасувати і справу направити на новий судовий розгляд для встановлення майна засудженої та прийняття всіх мір до забезпечення виконання вироку в частині відшкодування збитків.
Захисник засудженої просить, вирок суду скасувати, оскільки органами досудового слідства не доведено, що ОСОБА_12 отримуючи гроші від потерпілих мала намір присвоїти їх шляхом зловживання довірою і немала наміру в той же час повертати гроші, про що свідчить ті факти, що деяким потерпілим вона повертала частину грошей.
В апеляції адвокат просить про пом’якшення міри покарання в разі доведення винності ОСОБА_12 у вчиненні шахрайства.
Аналогічні вимоги викладені в апеляції засудженої ОСОБА_12
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора який підтримав доводи своєї апеляції та заперечував проти доводів апеляцій засудженого та його захисника, заслухавши потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 які підтримали вимоги своєї скарги, заслухавши адвоката який підтримав свою апеляцію та апеляцію засудженої, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції провівши судові дебати, судова колегія вважає, що апеляції потерпілих, засудженої та її адвоката, не підлягають задоволенню, а апеляція прокурора визнати такою, що підлягає задоволенню.
Винність ОСОБА_12 у вчиненні шахрайських дій, за які вона засуджена, підтверджується показами потерпілих, які були допитані в ході досудового та судового слідства, даними протоколів очних ставок між ними, даними протоколів добровільної видачі розписок на отримання грошей в борг, іншими доказами здобутими та дослідженими в ході досудового та судового слідства, з яких вбачається, що кожного разу ОСОБА_12. отримувала гроші у своїх знайомих шляхом зловживання довірою, неодноразово у великих та особливо великих розмірах.
Така кваліфікуюча ознака як заволодіння чужим майном шляхом обману є помилковою и підлягає виключенню з вироку.
Суд першої інстанції вірно розцінив дії засудженої яка частково повертала грошові суми потерпілим, як спосіб увійти в довіру, тим самим імітуючи свою добросовісність.
Всім доказам по справі суд дав належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_12 у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 190 ч. 2,190 ч. 3,190 ч. 4 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою. Така кваліфікуюча ознака як вчинення злочину шляхом обману є зайвою і підлягає виключенню з вироку.
Призначене ОСОБА_12, покарання у виді позбавлення волі за сукупністю злочинів, відповідає вимогам ст. 65 КК України і є достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Що стосується питання щодо вирішення цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди, воно може бути вирішено в порядку цивільного судочинства, органами Державної виконавчої служби.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, судова колегія, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції захисника ОСОБА_1, засудженої ОСОБА_12 та потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, залишити без задоволення, а апеляцію прокурора по справі задовольнити частково.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 8 квітня 2008 року, щодо ОСОБА_12 змінити: виключити кваліфікуючу ознаку за ст. ст. 190 ч. 2, І90 ч. 3,190 ч.4 КК України „Вчинення злочину шляхом обману".
В решті вирок Оболонського районного суду м. Києва від 8 квітня 2008 року, щодо ОСОБА_12 - залишити без змін.