УХВАЛА

25 червня 2021 року

м. Київ

Справа № Б-24/158-07

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.02.2021

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021

у справі

за заявою Відкритого акціонерного товариства "Харківгаз",

до боржника Державного сільськогосподарського підприємства "Оберіг",

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 у справі

№ Б-24/158-07, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, клопотання комітету кредиторів про зобов`язання ліквідатора провести реалізацію майна ДСП "Оберіг" задоволено; зобов`язано ліквідатора провести реалізацію майна ДСП "Оберіг" відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, а саме провести оцінку майна банкрута згідно ч. 12 ст. 96 цього Кодексу та після проведення оцінки, у відповідності до п.5 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства скликати комітет кредиторів для погодження умов продажу майна та отримання згоди на продаж майна боржника.

26.05.2021 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Мінекономіки) звернулось через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № Б-24/158-07, в якій скаржник просить суд скасувати вищевказані судові рішення та направити справу до Господарського суду Харківської області для продовження розгляду.

На підставі пункту 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), супровідним листом № 011475 від 03.06.2021 Східний апеляційний господарський суд направив вказану касаційну скаргу разом з матеріалами справи № Б-24/158-07 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № Б-24/158-07 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого,

Білоуса В.В., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.06.2020.

Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При вирішенні питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, залишення касаційної скарги без руху чи її повернення скаржнику, Верховний Суд керується нормами процесуального закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи в силу положень частини 3 статті 3 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Мінекономіки оскаржує постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.02.2021.

Відповідно до частини 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який вступив в дію 21.10.2019 визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII з наступними змінами; Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" від 14 травня 1992 року N 2344-XII.

Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Отже, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції щодо зобов`язання ліквідатора провести реалізацію майна.

Виходячи з норм частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного судів не можуть бути предметом перегляду в касаційному порядку, так як у разі здійснення їх касаційного перегляду касаційний суд буде діяти не як суд, встановлений законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, Мінекономіки необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у справі № Б-24/158-07 на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України та частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

На підставі викладеного та керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № Б-24/158-07 за касаційною скаргою Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.02.2021 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2021 у даній справі.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї документами (у тому числі платіжне доручення № 730 від 18.05.2021 на суму 4 540,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

В.Г. Пєсков