АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22ц –1494/10р.                                    Головуючий по 1-й інстанції:

                                                                                                                  Кузіна Ж.В.                                              

                                                                                   Суддя-доповідач: Чічіль В.А.

У Х В А Л А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

13 квітня 2010 року  м. Полтава, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого :                               Тимчук Л.А.

Суддів:                                   Чічіля В.А., Пікуля В.П.

при секретарі :                             Фадєйкіній Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою   Відділу державної виконавчої  служби Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського  міського управління юстиції

на ухвалу Київського районного суду м. Полтави  від 02 лютого 2010 року

за скаргою  ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И Л А :

    Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 02 лютого 2010 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

    Визнано дії державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ  при виконанні рішення Київського районного суду м. Полтави від 8 травня 2001 року неправомірними.

    Скасовано постанову державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ  від 20 липня 2001 року про повернення  виконавчого документу,  виконавчого листа № 2-1069, виданого 04.01.2001 року Київським районним судом  м. Полтави, та зобов’язано  державного виконавця Київського ВДВС Полтавського МУЮ здійснити заходи  примусового  виконання виконавчого листа № 2-1069/01, виданого згідно рішення Київського районного суду м. Полтави від 4 січня 2001 року  про стягнення коштів з ОСОБА_4, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

    Вирішено питання про стягнення судових витрат. У задоволенні інших  вимог відмовлено.

    Із вказаною ухвалою не погодився апелянт, в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу місцевого суду.

    Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів  приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

    Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.06.2001 року  винесено постанову  про  відкриття  виконавчого провадження  з виконання виконавчого листа № 2-1069/2001 від 04.01.2001 року  виданого Київським  районним  судом щодо стягнення з ОСОБА_4  на користь ОСОБА_3 боргу в сумі 11 418,60 грн.

17 грудня 2001 року державним виконавцем складено акт опису  та арешту майна ОСОБА_4, що знаходилось в АДРЕСА_1, та передано на  зберігання  ОСОБА_5 18.08.2003 року державним виконавцем  було встановлено, що  арештоване майно зникло.

Відповідно ст. 5 ЗУ «Про вионавче провадження» державний вионавець  зобов’язаний  вживати  заходів  примусмового виконання  рішень, встановлених  цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 4 ЗУ «Про виконавче провадження»  визначено, що  заходами примусового  виконання рішення є звернення  стягнення на майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення  у боржника  і передача  стягувачеві  певних  предметів, зазначених у рішенні, інші заходи, передбачені рішенням.

Як встановлено місцевим судом, державним виконавцем  не було вжито заходів щодо звернення до суду з поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_5, а також не вживались заходи  щодо  встановлення місця знаходження ОСОБА_5, притягнення її до відповідальності за зникле майно, що було передано їй на відповідальне зберігання.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що місцевий суд прийшов до вірного висновку щодо часткового задоволення скарги ОСОБА_3, а ухвала місцевого суду постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування не вбачається.

    Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.

    Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 п.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої  служби Київського відділу державної виконавчої служби Полтавського  міського управління юстиції  відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Полтави  від 02 лютого 2010 року  залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.

Головуючий:         підпис

Судді:     підписи

З оригіналом згідно: