АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц – 1632/10р. Головуючий по 1-й інстанції: Маханьков О.В.
Суддя-доповідач: Чічіль В.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2010 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого : Тимчук Л.А.
Суддів: Чічіля В.А., Пікуля В.П.
при секретарі : Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 лютого 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Статутного територіально-галузевого об’єднання «Південна залізниця», третя особа ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково..
Стягнуто з СТГО «Південна залізниця» на користь ОСОБА_2 3242 грн. 92 коп. за час затримки остаточного розрахунку, та 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат.
З рішенням районного суду не погодилась позивачка. В апеляційній скарзі просила рішення місцевого суду скасувати, та постановити нове, яким задовільнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції вірно встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що з 20.09.2005 року позивачка ОСОБА_2 працювала на Південній залізниці, з 04.07.2008 року призначена на посаду начальника ст. Потоки.
16.09.2009 року позивачка була звільнена з роботи за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Як встановлено місцевим судом 02.09.2009 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до начальника ПДЗП СТГО «Південна залізниця» з заявою про звільнення її з посади за власним бажанням з 16.09.2009 року.
Відповідно до вказаної заяви 16.09.2009 року було видано наказ № 340/ос про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади за власним бажанням.
В обґрунтування своїх позовних вимог та апеляційної скарги позивачка посилається на те, що вищевказана заява про звільнення була написана нею під тиском.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» , по справах про звільнення за ст.38 КЗпП суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як вбачається із матеріалів справи, доводи позивачки про написання нею заяви про звільнення під тиском не знайшло свого підтвердження, а також позивачкою не було надано жодного належного доказу будь-яким протиправних дій щодо неї з боку адміністрації ПДЗП СТГО «Південна залізниця»
Отже доводи апеляційної скарги щодо неповного з’ясування обставин справи є необґрунтованими.
Крім того, відповідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» , працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч.4 ст.24 КЗпП).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачка свою заяву про звільнення не відкликала. А відповідно до наказу № 133 від 17.09.2009 року Полтавської дирекції залізничних перевезень у зв’язку з вакантною посадою начальника станції Потоки виконання обов’язків начальника ст. Потоки покладено на ОСОБА_4
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим судом повно і всебічно перевірені обставини справи, тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, та не заслуговують на увагу суду.
Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом згідно: