Справа №2-233/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 квітня 2010 року           Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.  

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до Обслуговуючого кооперативу "Газовик", ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи – ОСОБА_5 про визнання права власності на гараж по спадкуванню за законом та усунення перешкод в користуванні цим гаражем, -  

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до відповідачів та третьої особи, в якому просить визнати за нею право власності на гараж АДРЕСА_1 по спадкуванню за законом спадкоємцем першої черги після смерті батька – ОСОБА_6, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 року та зобов’язати ОК "Газовик" внести відповідні зміни до книг реєстрації членів кооперативу. В обґрунтування позову посилається на те, що є єдиною донькою покійного ОСОБА_6, якому згідно рішення Дрогобицького районного суду Львівської області, яке залишено без змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Львівського обласного суду від 22.05.2000 року та Верховним судом України, належав на праві власності гараж АДРЕСА_1. Після смерті батька вона звернулась до адміністрації ОК "Газовик" з проханням переоформити гараж на неї, однак їй в цьому було відмовлено і повідомлено, що спірний гараж згідно угоди обміну від 07.02.2002 року належить ОСОБА_3 Вважає, що її батько не укладав жодної угоди про обмін гаражами з відповідачем ОСОБА_3 і підпис у вказаній угоді не належить її батькові.  

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги та доповнила, що покійний ОСОБА_6 був її чоловіком, шлюб з яким було розірвано задовго до його смерті і з часу його розірвання вони не спілкувались. Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_6 не залишав і ОСОБА_1 стала його єдиною спадкоємицею за законом першої  черги. До нотаріальної контори її донька з заявою про прийняття спадщини після смерті батька не зверталась, оскільки останній не мав у власності будь-якого нерухомого чи рухомого майна. В 2000 році вона зверталась до суду з позовом до ОСОБА_6 про розподіл майна і рішенням суду спірний гараж АДРЕСА_1 був залишений у його власності. Зі слів сусідів та співжительки ОСОБА_6 (прізвищ не зазначала) їй відомо, що жодних угод щодо відчуження гаражу АДРЕСА_1 покійний ОСОБА_6 з ОСОБА_3 не укладав, як і не звертався до суду до дня своєї смерті з відповідним позовом про визнання будь-яких угод щодо відчуження гаражу недійсними, хоча підпис в угоді належить саме ОСОБА_6. Крім цього, ОСОБА_6 зловживав спиртним і, зі слів його спів жительки, їй відомо, що ніяких великих сум грошей він додому ніколи не приносив. Будь-яких доказів щодо належності спірного гаражу покійному ОСОБА_6, крім зазначених вище рішень судів, у неї немає. Вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів з заявами з приводу незаконного заволодіння ОСОБА_3 належним ОСОБА_6 гаражем АДРЕСА_1, однак в порушенні кримінальної справи було відмовлено. Разом з тим, ні вона, ні донька не звертались з 2002 року по даний час до суду з позовом про визнання недійсною угоди обміну від 07.02.2002 року, оскільки вважають, що ОСОБА_6 такої не укладав. Просить позов задоволити.

Представник ОК "Газовик" Стецько О.Й. позову не визнала і суду пояснила, що ОК "Газовик" у своїй діяльності керується Статутом, який затверджено зборами уповноважених членів ОК "Газовик" згідно протоколу від 13.03.2005 року. Особи, які подали заяву при прийняття їх в члени кооперативу та мають у власності транспортний засіб можуть стати членами кооперативу і відповідно, рахуються власниками виділених їм гаражів. Такі гаражі вони можуть відчужувати, після чого подають заяву адміністрації кооперативу про їх вихід. Разом з тим, спадкоємці покійних, які написали відповідну заяву, стають власниками гаражу, яким користувався спадкодавець. Що стосується обставин виходу ОСОБА_6 з членів кооперативу та набуття ОСОБА_3 у власність спірного гаражу їй такі не відомі, оскільки на той час вона не працювала в ОК "Газовик" і більшість документів кооперативу вже знищено. Однак, з книг обліку членів ОК "Газовик" та сплати ними членських внесків відомо, що ОСОБА_3 з 2003 року рахується власником спірного гаражу, за який сплачує членські внески по даний час. Покійний ОСОБА_6 станом на час своєї смерті не був членом обслуговуючого кооперативу "Газовик" та не користувався і не володів будь-яким гаражем в цьому кооперативі, про що неодноразово повідомлялось позивачку та ї представника. Відповідно і після смерті ОСОБА_6 вони не могли переоформити гараж АДРЕСА_1 на його доньку. Просить в позові відмовити.  

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_8 проти позову заперечили з тих підстав, що він – ОСОБА_3 являється членом ОК "Газовик" з 1989 року і володів гаражем АДРЕСА_2. 07.02.2002 року між ним та ОСОБА_6 було укладено угоду обміну і він став володіти гаражем АДРЕСА_1 ОК "Газовик", а у володіння ОСОБА_6 перейшов гараж АДРЕСА_2, за що він доплатив ОСОБА_6 гроші в сумі 530 грн. Оскільки ОСОБА_6 хворів і йому потрібні були гроші на лікування, гараж АДРЕСА_2 придбав для себе ОСОБА_4, а в подальшому відчужив його ОСОБА_5 З часу придбання спірного гаражу він справно сплачував членські внески, а тому просить в позові відмовити.

Третя особа – ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, не повідомивши причин, хоча належним чином була повідомлена по останньому відомому місцю проживання, а тому суд визнав її неявку неповажною та розглянув справу у її відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, свідка, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є донькою покійного ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (копії свідоцтв про народження, одруження та смерть).

Згідно вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи і часом її відкриття є день її смерті.

У відповідності до вимог статей 1222, 1261 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а в разі його відсутності, право на спадкування за законом одержують в рівних частках діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Передбачене коло спадкоємців першої черги за законом є вичерпним.

Таким чином, оскільки покійним ОСОБА_6 на випадок своєї смерті заповіту складено не було, згідно вимог статей 1261, 1278 ЦК України відкрилась за законом для спадкоємця першої черги - позивачки ОСОБА_1  

Згідно вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок смерті.

Згідно рішення Дрогобицького районного суду Львівської області, яке залишено без змін ухвалою судової колегії в цивільних справах Львівського обласного суду від 22.05.2000 року та Верховним судом України, ОСОБА_6 належав на праві власності гараж АДРЕСА_1.

Відповідно копії статуту ОК "Газовик", членами кооперативу можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного віку, проживають в м. Дрогобичі і мають на правах особистої власності транспортні засоби. Прийом в члени кооперативу проводиться на підставі письмової заяви, пред’явлення техпаспорта транспортного засобу та довідки з місця проживання. Члени кооперативу мають право здійснювати обмін гаражами, продавати їх, про що інформувати адміністрацію. Членство у кооперативу припиняється, зокрема, у випадку виключення з кооперативу. Разом з тим, статутом передбачено можливість переходу гаражу для спадкоємців покійного власника гаражу.

Разом з тим, як встановлено матеріалами справи і сторонами не оспорюється, ОСОБА_2 в інтересах позивачки ОСОБА_1 неодноразово зверталась до адміністрації ОК "Газовик" з проханням переоформити гараж АДРЕСА_1 на ОСОБА_1, як спадкоємця ОСОБА_6, однак їм в цьому було відмовлено.

Відповідно до копії угоди від 07.02.2002 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 обмінялись належними їм гаражами в кооперативі, зокрема, ОСОБА_3 став власником гаражу АДРЕСА_1, а ОСОБА_6 – гаражу АДРЕСА_2.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 23.07.2009 року о/у СДСБЕЗ Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області – ОСОБА_10 та відмовними матеріалами №315-1751 по заяві ОСОБА_6 з приводу шахрайського заволодіння майном, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 відмовлено у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст. 190 КК України.

З оглянутих в судовому засіданні книг обліку членів кооперативу "Газовик", власником гаражу АДРЕСА_1 з 2003 року рахується ОСОБА_3, який сплачує за нього членські внески і станом на час розгляду справи заборгованості по цих платежах у нього немає. Про даний факти ствердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_11, який пояснив, що був головою ОК "Газовик". ОСОБА_6 за час його роботи жодного разу до кооперативу не з'являвся, членські внески за гараж АДРЕСА_1 постійно сплачував ОСОБА_3

Таким чином судом встановлено, що на час своєї смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 року покійний ОСОБА_6 не був членом кооперативу "Газовик" та не володів гаражем АДРЕСА_1 ОК "Газовик", який 07.02.2002 року обміняв на гараж АДРЕСА_2. Будь-яких доказів про недійсність зазначеної угоди позивачкою суду не надано і такі в матеріалах справи відсутні.

Посилання представника позивачки на те, що перебування гаражу АДРЕСА_1 у власності ОСОБА_6 доведено рішенням Дрогобицького районного суду від 21.04.2000 року, не спростовує неможливість ОСОБА_6 здійснити в 2002 році обмін цього гаражу. Крім цього, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_6 жодного разу не звертався до адміністрації ОК "Газовик" з будь-якими заявами, які б вказували на недійсність даної угоди.

З огляду на зазначене суд вважає, що позивачкою не доведено факту наявності у власності покійного ОСОБА_6, зокрема, гаражу АДРЕСА_1 ОК "Газовик", а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 163-166, 1218, 1220, 1221, 1261 ЦК України, суд, -  

  в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до Обслуговуючого кооперативу "Газовик", ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи – ОСОБА_5 про визнання права власності на гараж по спадкуванню за законом та усунення перешкод в користуванні цим гаражем – відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя              

Справа №2-233/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

В с т у п н а   т а  р е з о л ю т и в н а   ч а с т и н а

13 квітня 2010 року           Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до Обслуговуючого кооперативу "Газовик", ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи – ОСОБА_5 про визнання права власності на гараж по спадкуванню за законом та усунення перешкод в користуванні цим гаражем, -  

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -  

  в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1, від імені якої діє ОСОБА_2, до Обслуговуючого кооперативу "Газовик", ОСОБА_3, ОСОБА_4, третьої особи – ОСОБА_5 про визнання права власності на гараж по спадкуванню за законом та усунення перешкод в користуванні цим гаражем – відмовити.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя