ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"09" серпня 2007 р. | Справа № 8/219/07 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого Андрєєвої Е.І.
Суддів: Мацюри П.Ф.,
Ліпчанської Н.В.
При секретарі Юзьковій І.В.,
за участю представника прокуратури –Безкровного А.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ФГ „Кіт”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 31.05.2007р.
по справі № 18/219/07
за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 1890
до ФГ „Кіт”
про стягнення 27 378,57 грн.
Розпорядженням Голови Одеського апеляційного господарського суду № 67 від 24.07.2007р. у даній справі проведено заміну судді Тофана В.М. на суддю Ліпчанську Н.В.
Суд встановив:
У квітні 2007р. Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 1890 до господарського суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства „Кіт” 27 378,57 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання останнім умов договору № 2 від 05.07.2004р. про спільну діяльність по виробництву сільськогосподарської продукції.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 31.05.2007р. позов задоволено. Стягнуто з ФГ „Кіт” на користь Військової частини А-1890 27 378,57 грн.; до Державного бюджету України –273,78 грн. державного мита та на користь Державного бюджету Центрального району м. Миколаєва 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ФГ „Кіт” оскаржило його в апеляційному порядку. Просить скасувати та залишити позов без розгляду. В обґрунтування заявлених вимог послалось на неповне з’ясування судом та недоведеність обставин справи, а також на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Представник відповідача своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не сповістив.
Заслухавши доповідача, пояснення представника прокуратури, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та відповідність чинному законодавству прийнятого судом рішення, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу обґрунтованою, а рішення суду таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в судовому засіданні.
У разі, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду, на підставі п.2 ч.3 ст.104 ГПК України рішення суду, прийняте з таким порушенням процесуальних норм, підлягає скасуванню.
Як свідчать матеріали справи, всупереч зазначеним нормам ГПК, суд розглянув позов у відсутності відповідача, який належним чином не сповіщений про час і місце судового засідання, що призначене було ухвалою суду від 03.05.2007р. на 31.05.2007р. Як свідчить штемпель на конверті, ухвала від 03.05.2007р. направлена відповідачу тільки 31.05.2007р., тобто у день винесення рішення, а отримана ним 02.06.2007р., а тому рішення суду у будь-якому випадку підлягає скасуванню.
Крім того, рішення підлягає скасуванню й з інших підстав.
Як свідчать матеріали справи, заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 1890 до господарського суду з позовом про стягнення з Фермерського господарства „Кіт” 27 378,57 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання останнім умов договору № 2 від 05.07.2004р. про спільну діяльність по виробництву сільськогосподарської продукції.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними та державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч.2 ст. 2 ГПК України).
Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999р. за №3-рп/99 визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Пунктом 2 резолютивної частини вищезазначеного рішення визначено, що під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, зазначених в ч.2 ст.2 ГПК України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
В п.5 мотивувальної частини рішення передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушених за позовною заявою прокурора і на підставі ч.1 ст.2 ГПК України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.
Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону, заявляючи позов про стягнення 27 378,57 грн. заборгованості на користь Військової частини А 1890, необґрунтовано визначив Міністерство оборони України, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, оскільки Міністерство оборони України не є позивачем і стороною у господарському процесі.
Військова частина А 1890 є самостійним господарюючим суб’єктом та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Таким чином, прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійної юридичної особи –учасника відносин у сфері господарювання.
Відповідно до п. 3 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/570 від 22.05.2002р., господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
У випадках неправильного визначення прокурором (його заступником) позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Якщо господарський суд помилково порушив справу за позовом прокурора чи його заступника, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, такий позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК.
При таких обставинах оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов прокурора залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 81 п.1 ч.1, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Фермерського господарства „Кіт” задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 31.05.2007р. по справі № 8/219/07 скасувати, а позов залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Е.І. Андрєєва
Судді: П.Ф. Мацюра
Н.В. Ліпчанська