Справа № 182/2286/21

Провадження № 3/0182/1116/2021

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24.06.2021 року                                                                        м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ступак Т.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

Опис обставин справи визнаних судом недоведеними

1. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 09.04.2021 о 5-25 у м.Нікополі по пр. Трубників 29-а громадянин ОСОБА_1 перебував на вулиці без документів, що засвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, чим порушив ПКМУ №1236 п.3 п.п.2 від 09.12.2020 року (зі змінами №270).

2.Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.44-3 КУпАП.

Позиція особи, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення

3.У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений під підпис у протоколі та повідомлений про запрошення до суду. Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Тому враховуючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, жодних клопотань чи заяв про відкладення слухання справи до суду не надходило, вважаю, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з огляду на вказане, справа розглядалась за наявними матеріалами.

Оцінка Суду

4.Згідно ч.2 ст.7, ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. При цьому суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.

5.Постанова суду згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

6.Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

7.Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а суд не справі збирати самостійно докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

8.У відповідності до положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

9.У силу приписів ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

10.Частиною 1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

11.Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч.1 ст. 44-3 КУпАП визнається порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

12.Диспозиція цієї норми закону, є бланкетною і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає інших норм права чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки осіб, передбачених в умовах карантину.

13.Дослідивши матеріали адміністративної справи, яка має формальний характер та фактично складається із протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ №490026 від 09.04.2021 у якому в графі підпис зазначено про відмову, та письмових пояснень ОСОБА_1 які він також відмовився підписати, долученого диску з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано, як двоє чоловіків перебувають у приміщенні Нікопольського РУП, а не на вулиці, як зазначено у протоколі.

14.Суддя наголошує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, а лише фіксує обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені доказами долученими до протоколу.

15. У протоколі про адміністративне правопорушення не вказаного жодного свідка, фіксування у момент виявлення адміністративного правопорушення не відбувалось.

16.Будь-яких об`єктивних доказів вини гр. ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

17.Слід зазначити, що суддя позбавлений права самостійно змінювати кваліфікацію вчиненого чи змінювати фабулу викладеного правопорушення, що узгоджується із рішенням від 30.05.2013, заява №36673/04 у справі «Малофєєва проти Росії», де ЄСПЛ констатував, що у випадку коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь звинувачення.

18.Суд вказує що положення п.22 ч.1 ст.92 Конституції України гарантують, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них.

19.Отже, склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об`єкт і об`єктивна сторона, суб`єкт і суб`єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.

20.У даному випадку, негативна відповідь на питання про винуватість громадянина  ОСОБА_1 виходить з доказового аспекту презумпції невинуватості: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

21.На підставі викладеного, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.

22.Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 9, 22, 33, 44-3, 221, 247, 283, 284 КУпАП

п о с т а н о в и в:

1.Провадження по справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 за ст.44-3 КУпАП України - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 КУпАП.

Суддя: Т. С. Ступак