Справа № 2-6/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    27 травня 2010  року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

    головуючого судді             Терещенко О.І.

    при секретарі                 Павленко О.Г.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Білопіллі  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-ті особи: відділ ДВС Білопільського районного управління юстиції, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про розподіл спільного майна подружжя,        

в с т а н о в и в:

    31 липня 2009 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем перебувають у шлюбі. 22.07.2005 року її чоловік придбав нежитлову АДРЕСА_1 в м.Ворожба. Також за їх спільні кошти ним були придбані 3 промислові швейні машини. Відповідач дане майно утримує, не дає можливості їй ним користуватись, тому вона просить визнати за нею право власності на ?  частину зазначеної будівлі, витребувати у ОСОБА_2 технічний паспорт та інші документи на дану будівлю, зобов»язати надати дублікат ключа від даної будівлі, залишити відповідачу 3 швейні машини, стягнувши з нього на її користь половину вартості цих машин у сумі 3000 грн.

    07 жовтня 2009 року ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги і просила включити до майна, яке підлягає поділу тістомішалку, тістоокруглювач,  мукопросіювач, 3 холодильні вітрини, мікрохвильову піч, морозильний ларь, тісторозкаточну машину.

    30 листопада 2009 року позивач знову збільшила позовні вимоги і просила визнати за нею право власності на всю нежитлову будівлю по АДРЕСА_1, на 3 холодильно-морозильні вітрини, мікрохвильову піч, 100 штук алюмінієвих форм, меблевий кухонний гарнітур, меблевий кімнатний гарнітур, м»який диван та два крісла, телевізор «Филипс», холодильник «Сіменс». ОСОБА_2 залишити швейні промислові машини, тістозмішувач, кремозбивальну машину, піч жарочну трьохсекційну, тісторозкатувач, борошнопросіювач (мукопросіювач).

    11 березня 2010 року позивачка знову уточнила позовні вимоги і просила розділити лише нежитлову будівлю, визнавши за нею право власності на всю будівлю, стягнувши з неї на користь відповідача грошову компенсацію у сумі 6558 грн.

    22 квітня 2010 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і просила поділити спільне майно подружжя слідуючим чином: визнати за нею право власності на нежитлову АДРЕСА_1 в м.Ворожба вартістю 13116 грн., відповідачу виділити промислово-технічне обладнання: піч ротаційну з теліжками, тістозмішувач, просіювач муки, дозатор, формувач круглої форми, 3 дежі, міксер, підйомник, шафу для випікання хлібобулочних виробів, стягнувши  з нього на її користь грошову компенсацію у сумі 68500 грн. В іншій частині позовні вимоги просила залишити без розгляду.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1, її представник ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

    Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги, які остаточно були змінені позивачкою 22 квітня 2010 року, визнав повністю, згоден з тим, що зазначене вище майно, яке просить поділити позивачка, було придбано ними за спільні кошти. Не заперечує проти того, щоб за позивачкою було визнано повністю право власності на нежитлову АДРЕСА_1 в м.Ворожба, а йому виділено промислово-технічне обладнання на загальну суму 150000 грн. Не заперечує проти стягнення з нього на користь дружини грошової компенсації у сумі 68500 грн.

    Представник відділу ДВС Білопільського районного управління юстиції Долина Т.А. та представник ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» Бордюк Л.Р. проти задоволення позовних вимог заперечували, суду показали, що сторони до даного часу мешкають однією сім»єю, а розподіл майна влаштували з метою уникнути сплати боргових зобов»язань ОСОБА_2 стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Крім того, промислово-технічне обладнання не підлягає поділу, так як воно відповідачем придбано як приватним підприємцем.

    Заслухавши сторони, представника позивачки, представників 3-х осіб, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

    Судом встановлено, що сторони у справі перебувають у шлюбі з 20 грудня 1993 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с.95).

    За час подружнього життя сторонами за спільні кошти було придбано слідуюче майно: нежитлова  АДРЕСА_1 в місті Ворожба Білопільського району вартістю 13116 грн., промислово-технічне обладнання, а саме: піч ротаційна з теліжками вартістю 94295 грн., тістозмішувач вартістю 8000 грн., просіювач муки вартістю 15000 грн., дозатор вартістю 10000 грн., формувач круглої форми вартістю 18000 грн., 3 дежі загальною вартістю 1050 грн., міксер вартістю 855 грн., підйомник вартістю 700 грн., шафу для випікання хлібобулочних виробів вартістю 2100 грн. Загальна сума даного майна становить 163116 грн.

    Вартість зазначеного майна сторонами погоджена і спір з даного питання між ними відсутній.

    Відповідач суду підтвердив, що промислово-технологічне обладнання ним хоча і придбалось як приватним підприємцем, але воно було придбано разом з дружиною ОСОБА_1 за спільні кошти.

    Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 має боргові зобов»язання перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 81644,78 грн. і виконавчий лист про стягнення даних коштів знаходиться на виконанні у відділі ДВС Білопільського РУЮ (а.с.45-47).

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтвердила, що кредитні кошти, які відповідач отримав від банку, ними разом з відповідачем були використані в інтересах їх сім»ї. На отримання кредиту чоловіком вона надавала свою згоду (а.с.61).

    Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

    Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

    Частинами 1-3 статті 71 СК України передбачено, що майно, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

    Відповідно до ч.2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст.372 ЦК

    Як встановлено судом, між сторонами досягнута домовленість щодо поділу спільного майна шляхом його поділу наступним чином: позивачці виділити нежитлову АДРЕСА_1 в місті Ворожба вартістю 13116 грн., відповідачу виділити промислово-технологічне обладнання вартістю 150000 грн., стягнувши при цьому з нього грошову компенсацію (різницю у вартості майна) у сумі 68500 грн. на користь позивачки.

    Таким чином, суд вважає за необхідне в частині виділення відповідачу промислово-технологічного обладнання, а саме: піч ротаційна з теліжками вартістю 94295 грн., тістозмішувач вартістю 8000 грн., просіювач муки вартістю 15000 грн., дозатор вартістю 10000 грн., формувач круглої форми вартістю 18000 грн., 3 дежі загальною вартістю 1050 грн., міксер вартістю 855 грн., підйомник вартістю 700 грн., шафу для випікання хлібобулочних виробів 2100 грн.   та стягнення з нього грошової компенсації на користь позивачки задовольнити повністю. При цьому суд також враховує, що дане обладнання необхідно відповідачу для зайняття підприємницькою діяльністю. Загальна вартість даного майна становить 150000 грн. Половина вартості даного майна становить 75000 грн. і дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки.

Стосовно поділу нерухомого майна – нежитлової АДРЕСА_1 хоча сторонами і досягнута домовленість шляхом визнання права власності на всю будівлю за позивачкою, але суд з цим погодитись не може, виходячи з наступного.

Згідно ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов»язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім»ї.

Відповідно до п.24 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов»язаннями, що виникли в інтересах сім»ї (ч.4 ст.65 СК).

Тому суд вважає, що в частині поділу нерухомого майна – нежитлової будівлі необхідно враховувати боргові зобов»язання відповідача перед ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», у зв»язку з чим за позивачкою необхідно визнати право власності на 1/2 частину даної будівлю, залишивши у власність відповідачу теж ? частину даної будівлі.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину нежитлової АДРЕСА_1 в м.Ворожба, залашивши право власності на ? даної будівлі за ОСОБА_2  За ОСОБА_2 визнати право власності на піч ротаційну з теліжками вартістю 94295 грн., тістозмішувач вартістю 8000 грн., просіювач муки вартістю 15000 грн., дозатор вартістю 10000 грн., формувач круглої форми вартістю 18000 грн., 3 дежі загальною вартістю 1050 грн., міксер вартістю 855 грн., підйомник вартістю 700 грн., шафу для випікання хлібобулочних виробів 2100 грн.   та стягнути з нього грошову компенсацію у сумі 75000 грн. на користь позивачки.

При звернення з позовом до суду позивачкою були сплачені судовий збір у сумі 256,16 грн. та 120 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 377,16 грн. Дані кошти суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Також стягненню з відповідача в доход держави підлягає і судовий збір у сумі 559,42 грн. 84 коп. (загальна вартість майна, яке виділяється відповідачу становить 81558 грн., судовий збір від даної суми становить 815,58 грн., а сплачений він позивачкою у сумі 256,16 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 65, 70, 71 СК України, ст.372 ЦК України, п.п.22, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст.4, 10, 60, 88, 209, 2113-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину нежитлової будівлі вартістю 6558 грн., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_7 22 липня 2005 року, зареєстрованого в реєстрі №1278, залишивши за ОСОБА_2 право власності на ? частину нежитлової будівлі вартістю 6558 грн., розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

    Визнати за ОСОБА_2 право власності на слідуюче рухоме майно: піч ротаційну з теліжками вартістю 94295 грн, тісторозмішувач вартістю 8000 грн., просіювач муки вартістю 15000 грн., дозатор вартістю 10000 грн., формувач круглої форми вартістю 18000 грн., 3 дежі вартістю 1050 грн., міксер вартістю 855 грн., підйомник вартістю 700 грн., шафу для випікання хлібобулочних виробів вартістю 2100 грн.

    Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 75377 (сімдесят п»ять тисяч триста сімдесят сім) гривень 16 копійок.

    В задоволенні іншої частини позову відмовити.

    Стягнути зі ОСОБА_2 судовий збір у сумі 559 грн. 42 коп. в доход держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

    Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

    Повний текст рішення виготовлений 01 червня 2010 року.

Суддя                                                 /підпис/

Копія вірна:

Суддя Білопільського райсуду                                 О.І.Терещенко