Справа №2-312/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 квітня 2010 року           Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДП "Львівський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", Служби автомобільних доріг у Львівській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -  

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просить стягнути з останнього заподіяну йому матеріальну шкоду в сумі 24306,96 грн. та моральну – в сумі 150000 грн. В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 06 годині автомобіль марки "Пежо Боксер", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 при проїзді ділянки 13 км. + 700 м. автомобільної дороги загального користування Львів-Кіровоград-Знамянка, поблизу с. Підгірне Пустомитівськото району Львівської області, через неналежне її експлуатаційне утримання, втратив поперечну стійкість поза волею та діями водія, внаслідок чого виїхав за межі проїжджої частини дороги на територію автозаправної станції, де вчинив наїзд на бордюрний камінь та перекинувся. Внаслідок цього двоє його пасажирів отримали легкі та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а його дружина - ОСОБА_4 загинула.  

У вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди винним було визнано відповідача ОСОБА_2, який, будучи посадовою особою, відповідальною за забезпечення виконання в зазначені строки завдань по ремонту та експлуатації автодоріг, закріплених за шляховим ремонтним пунктом 2, покладені па нього обов'язки не виконав. Однак, 05 жовтня 2007 року Пустомитівським районним судом Львівської області кримінальну справу про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 288 КК Украни було закрито у зв’язку з Законом України "Про амністію".  

Вважає, що невиконання відповідачем ОСОБА_2 своїх обов'язків проявилось у тому, що на закріпленій за ним ділянці автомобільної дороги, не було вжито заходів щодо усунення осідання дорожнього покриття, вибоїн, напливів та інших деформацій, які утруднюють рух транспортних засобів.

Внаслідок злочину, який вчинив відповідач ОСОБА_2, йому заподіяна майнова шкода на суму 24306,96 грн. у зв’язку з похованням дружини та пов’язані з цим ритуальні послуги, встановлення надгробного знаку.

Разом з тим, смерть дружини та матері їхніх двох неповнолітній дітей сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інвалід з дитинства) та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, завдала їм моральних страждань, позбавила їх радості, спокійного сну, призвела до виникнення труднощів у спілкуванні з людьми, підірвала здоров'я. Довгий час він не комфортно і не затишно почувався в своїй оселі, в свідомості домінував депресивний стан. На даний час він є інвалідом 2 групи - загальне захворювання з ураженням опорно-рухового апарату. На його утриманні залишилось двоє неповнолітніх дітей. Кожен день він переживає за їх долю, так як постійно повинен піклуватись про них, а зважаючи на їх неповноліття та хворобу сина, його опіка має бути постійною, що в свою чергу ускладнює та обмежує його в часі відносно заробітку з метою матеріального забезпечення його сім"ї. Заподіяну моральну шкоду оцінює в 150000 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав та уточнив позовні вимоги і просить суд постановити рішення, яким стягнути заподіяну йому матеріальну та моральну шкоді з відповідачів - ОСОБА_2, ДП "Львівський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" та Служби автомобільних доріг у Львівській області, оскільки вважає їх винними у смерті своєї дружини та понесеними у зв’язку з цим матеріальними затратами та викликаними моральними стражданнями.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, не повідомивши причин, хоча повістки йому були направлені своєчасно на останню відому судові адресу, а відтак, ця особа була повідомленою про час та місце судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача ОСОБА_2 неповажною та розглянув справу у його відсутності.  

Представник ДП "Львівський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" – Шокало Н.А. позову не визнала з підстав, викладених письмово, та згідно яких ДП "Львівський облавтодор" є організацією, яка виконувала згідно укладеного зі Службою автомобільних доріг 31.12.2005 року – контракту №1-ДЕ підрядні роботи по будівництву, ремонту доріг, як державного, так і місцевого значення. Ділянка автомобільної дороги, де мала місце дорожньо-транспортна пригода ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на проїзній ділянці 13 км. + 700 м. автомобільної дороги Львів - Кіровоград - Знамянка, поблизу с. Підгірне Пустомитівського району Львівської області, є автомобільною дорогою загального користування. Таким чином, власником цієї дороги є держава, а уповноваженим нею органом на виконання функцій власника тієї автодороги в межах Львівської області є Служба автомобільних доріг у Львівській області, яка є її балансоутримувачем. Оскільки між Службою автомобільних доріг у Львівській області (як замовником) та ДП "Львівський облавтодор" (як з підрядником) було укладено контракт на ремонт і забезпечення утримання дороги у належному стані, це не позбавляє її обов’язку нести відповідальність перед позивачем, адже відповідно до ч. 2 ст. 1172 ЦК України саме замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням підрядника. Крім цього вважає безпідставним твердження представника Служби автомобільних доріг у Львівській області, що саме ДП "Львівський облавтодор" повинно відповідати за шкоду, завдану його працівником – ОСОБА_2 під час виконання трудових обов’язків, оскільки в останнього прямого умислу не було на заподіяння будь-яких суспільно-небезпечних дій. Разом з тим, ДП "Львівський облавтодор" в порядку регресу відшкодовуватиме Службі автомобільних доріг збитки, пов’язані з відшкодуванням шкоди позивачу. З огляду на зазначене вважає, що позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди на вказану ним суму, ДП "Львівський облавтодор" є неналежним відповідачем по даній справі, а тому просить в позові відмовити.

Представник Служби автомобільних доріг у Львівській області Сворень Р.Р. проти позову заперечив з тих підстав, що згідно Закону України "Про дорожній рух" забезпечення умов дорожнього покладено на власника автомобільної дороги, який може передати право на утримання доріг іншим юридичним особам. 31.12.2005 року Службою автомобільних доріг у Львівській області було укладено Контракт № І-ДЕ з ДП "Львівській облавтодор" на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. Таким чином вважає, що Служба автомобільних доріг виконала свої функції по забезпеченню безпечних умов дорожнього руху, шляхом укладання підрядного контракту з ДП "Львівський облавтодор". Після чого вся відповідальність за забезпечення безпечних і безперешкодних умов руху була передана ДП "Львівський облатодор". Укладаючи контракт, ДП "Львівський облавтодор" тим самим погодився з умовами контракту і в тому числі в тій частині, що стосується відшкодування матеріальної шкоди за наслідками ДТП підрядною організацією. У відповідності з п. 9.1.3 Контракту № 1-ДЕ відповідальність за нанесення збитків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні ДТП, пов'язаних з незадовільними дорожніми умовами, що вирішуються в судовому порядку, несе ДП "Львівський облавтодор". Разом з тим, саме працівника структурного підрозділу ДП "Львівський облавтодор" було визнано винним у неналежному утримані автомобільної дороги, на якій сталось ДТП та притягнено до кримінальної відповідальності, а згідно ч. 1 ст. 1172 юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним свої трудових (службових) обов'язків. Крім цього, вважає, що позивачем не доведено заподіяння йому моральної шкоди на вказану ним суму, а тому просить в позові відмовити.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

З оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 288 КК України вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року о 06 годині автомобіль марки "Пежо Боксер", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 при проїзді ділянки 13 км. + 700 м. автомобільної дороги загального користування Львів-Кіровоград-Знамянка, поблизу с. Підгірне Пустомитівськото району Львівської області, через неналежне її експлуатаційне утримання, втратив поперечну стійкість поза волею та діями водія, внаслідок чого виїхав за межі проїзної частини дороги на територію автозаправної станції, де вчинив наїзд на бордюрний камінь та перекинувся. Внаслідок цього двоє його пасажирів отримали легкі та середньою ступеня тяжкості тілесні ушкодження, а дружина позивача - ОСОБА_4 загинула.

Постановою судового засідання Пустомитівського районного суду від 05 жовтня 2007 року кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, який, будучи посадовою особою, відповідальною за забезпечення виконання в зазначені строки завдань по ремонту та експлуатації автодоріг, закріплених за шляховим ремонтним пунктом 2, покладені на нього обов'язки не виконав, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 288 КК України, було закрито на підставі ст. 1 п. "е" Закону України "Про амністію" від 19.04.2007 року.  

Відповідно до довідки №14-01/679 від 12.04.2010 року, виданої Службою автомобільних доріг у Львівській області, автомобільна дорога Львів-Тернопіль км 11+257-84+073 (на якій мала місце вказана вище ДТП) та перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Львівській області.  

Таким чином судом встановлено, що ділянка дороги, на якій ІНФОРМАЦІЯ_5 року сталась ДТП, в якій загинула дружина позивача – ОСОБА_4 відноситься до доріг загального користування та перебуває на балансі Служби автомобільних доріг у Львівській області.

Разом з тим, судом встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_5 року загинула дружина позивача – ОСОБА_4 (копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 а.с. 6), яка була матір'ю для ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_4. Останній хворіє помірною розумовою відсталістю з вираженим недорозвиненням мовлення та емоційно-вольовими розладами (витяг з протоколу діагностичного засідання ПМПК від 14.02.2008 року №23, а.с. 9).    

У зв’язку з похованням дружини ОСОБА_1 було понесено витрати у зв’язку з її похованням на суму 1561 грн., копанням ями на суму 195,96 грн., виготовленням пам'ятника на суму 21900 грн. та влаштуванням лавки біля гробу на суму 400 грн., а всього на загальну суму  - 24306,96 грн. (копії квитанцій, а.с. 11-15).

Згідно з п. 1.2 Положення про Службу автомобільних доріг у Львівській області служба автомобільних доріг у Львівській області є державною організацією, що належить до сфери управління Державної служби автомобільних доріг України, підвідомча їй та здійснює функції управління автомобільними дорогами загального користування і є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. Метою діяльності служби автомобільних доріг у Львівській області є організація утримання в належному технічному стані та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, постів та інших штучних споруд, створення умов для безпечного руху транспорту на них (п. 2.1 Положення). Предметом діяльності служби автомобільних доріг у Львівській області серед іншого є організація будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування, а також відповідних інженерних комунікацій і споруд.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" від 18.09.1991 року (зі змінами та доповненнями) автомобільні дороги загального користування та сільські дороги України - це дороги державного та місцевого значення, які і забезпечують внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів із врахуванням адміністративно-територіального поділу держави, з'єднують населені пункти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави.

Виходячи з обсягу повноважень та мети діяльності Служби автомобільних доріг у Львівській області відповідач уповноважений укладати угоди цивільно-правового характеру з метою утримання автомобільних доріг в належному технічному стані.

Представлений відповідачем суду контракт №1-ДЕ від 31.12.2005 року з Дочірнім підприємством "Львівський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" „Про виконання робіт з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення в 1 кварталі 2006 року" по своїй суті є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому, пунктом 1 ст. 849 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з умовами підрядного контракту №1-ДЕ від 31 грудня 2005 року, укладеного між Службою автомобільних доріг у Львівській області та ДП "Львівський облавтодор", останній є генеральним підрядником, який у межах виділених коштів виконує на свій страх і ризик власними й залученими силами та засобами всі передбачені замовленням роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та споруд на них, здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику - Службою автомобільних доріг у Львівській області.

Пункти 9.1.1, 9.1.3. контракту передбачають, що підрядник несе відповідальність за забезпечення згідно вимог Закону України "Про дорожній рух" безперешкодних та безпечних умов руху транспорту на мережі доріг, закріплених за ним для виконання робіт, та за нанесення битків, заподіяних фізичним та юридичним особам при виникненні дорожньо-транспортних пригод, пов’язаних з незадовільними дорожніми умовами, що вирішується в судовому порядку при наявності вини.  

Тобто, відповідно до представленого суду контракту сторони наділені взаємними правами та обов'язками щодо предмету договору та у випадку неналежного виконання своїх зобов'язань за договором вправі вимагати застосування визначених договором чи законом правових наслідків порушення зобов'язань.

Згідно ст. 9 Закону України "Про дорожній рух", до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема, компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні події сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів. Крім цього, статтею 24 вказаного Закону передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів, керівні працівники дорожньо-експлуатаційних організацій несуть відповідальність, в тому числі і кримінальну, якщо дорожньо-транспортна подія сталася з їх вини.

Стаття 13 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачає, що орган державного управління автомобільними дорогами загального користування відповідає за відшкодування збитків користувачам автомобільних доріг загального користування у порядку, визначеному законом.

Відповідно до п.п. 2, 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року, які є обов’язковими для їх (доріг) власників або уповноважених ними органів, організацій, що здійснюють ремонт, утримання дорожніх об’єктів і користувачів, власників дорожніх об’єктів або уповноважені ними органи дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об’єктів та спеціалізовані служби, організації дорожнього руху власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації, користувачі дорожніх об'єктів та спеціалізовані  служби  організації дорожнього руху зобов'язані забезпечувати зручні і безпечні умови руху, запобігати травмуванню учасників дорожнього руху, пошкодженню транспортних засобів і дорожніх об'єктів, постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити - невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух та контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями.

Вищевказані вимоги відповідачем - Службою автомобільних доріг у Львівській області на автодорозі, де ІНФОРМАЦІЯ_5 року сталась ДТП, під час якої загинула ОСОБА_4, не були дотримані, оскільки жодних дорожніх знаків, які б попереджали про наявність небезпеки або перешкоди для руху, необхідність здійснити об’їзд або зменшити швидкість не було.

Право позивача вимагати відшкодування майнової шкоди та її розмір сторонами не оспорююється, а тому доказуванню не підлягає.  

При таких обставинах суд вважає, що майнова шкода заподіяна позивачу у зв’язку ДТП, яка сталась внаслідок неналежного виконання відповідачем – Службою автомобільних доріг у Львівській області своїх обов'язків по організації ремонту та утримання автомобільних доріг в належному технічному стані. Вина відповідача полягала в неналежному контролі за виконанням підрядними організаціями договірних зобов'язань.

З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що майнова шкода, заподіяна позивачу на суму 24306,96 грн., підлягає стягненню з відповідача - Служби автомобільних доріг у Львівській області.

Покликання представника Служби автомобільних доріг у Львівській області на те, що відповідальність за заподіяння як майнової, так і моральної шкоди повинна відшкодовувати дорожньо-експлуатаційна організація, котра безпосередньо виконує роботи з експлуатаційного утримання автомобільної дороги, де сталась ДТП, тобто ДП "Львівський облавтодор", а не балансоутримувач, на заслуговують на увагу, так як останнім не заперечується, що між Службою автомобільних доріг у Львівській області та ДП "Львівський облавтодор" укладено договір підряду, а тому шкода заподіяна позивачу в результаті дорожньо-транспортної події, яка сталась внаслідок неналежного технічного стану дороги підлягає стягненню з відповідача, як замовника.

Передавання обов’язків з підтримання у належному стані чи ремонту проїжджої частини дороги третій особі не може бути підставою для звільнення належного відповідача від виконання своїх обов’язків, визначених Законом України "Про дорожній рух", постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони".

При таких обставинах не заслуговує на увагу і посилання представника Служби автомобільних доріг у Львівській області на те, що винним у даній дорожньо-транспортній пригоді був визнаний  працівник ДП "Львівський облавтодор", який не забезпечив безпеку дорожнього руху на вказаній ділянці руху.

Разом з тим, суд вважає, що підлягає до часткового задоволення і вимога позивача в частині стягнення в його користь моральної шкоди.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.19 року № "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" встановлено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд приймає до уваги посилання позивача на те, що внаслідок ДТП загинула його дружина та мати їхніх двох неповнолітніх дітей, один з яких хворіє та потребує постійного догляду, позивач є інвалідом ІІ групи (копія довідки МСЕК а.с. 10), а тому не може сам забезпечити дітям належного догляду та відпочинку. При цьому суд враховує, що в одну мить життя його дружини, з провини відповідача, припинилось. Мить втрати молодої дружини та матері, яка додому більше живою не повернулась, закарбувалася в його пам'яті страхом, безпорадністю і болем. Того, що він пережив з провини відповідача, не в силі забути. Його з дітьми життя різко змінило свою звичайну наповненість звичними подіями на інші, небажані для них обставини, враження, проблеми. Він був вибитий із звичайної колії життя, пережив те, чого хотів би уникнути: біль, тривогу, нервове напруження, роздратування. Його душевні страждання тривають досі і ніколи не припиняться, адже втрату дружини та матері йому ніхто не зможе компенсувати.

При визначенні розміру заподіяної позивачу моральної шкоди суд враховує глибину фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей та позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини Служби автомобільних доріг у Львівській області – відсутність неналежного контролю за виконанням підрядними організаціями договірних зобов'язань, а також враховуючи вимоги розумності та справедливості та визначає її у розмірі 50000 грн.  

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. 88 ЦПК України, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 243,06 грн. (1% від стягнутої матеріальної шкоди та 17 грн. за моральну шкоду) та згідно Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року за №1258 з наступними змінами, - витрати на ІТЗ в сумі 120,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 80, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.. ст.. 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1172, 1187, 1200-1202 ЦК України, ст. ст. 9, 12, 24 Закону України "Про дорожній рух", ст.13 Закону України "Про автомобільні дороги", ст. 1 Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", п.п. 2, 5, 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року, суд, -  

  в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Львівській області в користь ОСОБА_1 24306,96 грн. матеріальної та 50000,00 грн. моральної шкоди, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою.

В решті позову – відмовити.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Львівській області 260,06 грн. судового збору в дохід держави та 120,00 грн. витрат на ІТЗ.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя              

Справа №2-312/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

В с т у п н а   т а  р е з о л ю т и в н а   ч а с т и н а

13 квітня 2010 року           Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ДП "Львівський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", Служби автомобільних доріг у Львівській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -  

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -  

  в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Львівській області в користь ОСОБА_1 24306,96 грн. матеріальної та 50000,00 грн. моральної шкоди, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою.

В решті позову – відмовити.

Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Львівській області 260,06 грн. судового збору в дохід держави та 120,00 грн. витрат на ІТЗ.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя