№ 4-2/10 

  П О С Т А Н О В А 

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И 

     09 червня  2010 року                       м. Балаклія 

    Суддя Балаклійського районного суду Харківської області Чайка І.В., за участю секретаря Грідіної Г.О., прокурора Михайленка Д.П., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора Шевченківського району Харьківської області від 03 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи, 

 В С Т А Н О В И В : 

    

09 грудня 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області із скаргою про скасування постанови прокурора Шевченківського району Харьківської області  від 03 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_3 працівниками ВДАІ по обслуговуванню Шевченківського району та АТІ ГУМВСУ в Харківській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. 

 Постановою голови апеляційного суду Харківської області ОСОБА_5 від 16 грудня 2009 року було задоволено заяву прокурора Шевченківського району Харківської області про відвід суддям Шевченківського районного суду Харківської області від розгляду зазначеної скарги та змінена підсудність розгляду скарги ОСОБА_2 з направленням до Балаклійського районного суду Харківської області для розгляду по суті. 

 Постановою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 13 січня 2010 року скаргу ОСОБА_2 було задоволено, постанову прокурора Шевченківського району від 03 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи скасовано. 

    Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 08 лютого 2010 року постанова судді Балаклійського районного суду Харківської області від 13 січня 2010 року про задоволення скарги ОСОБА_2 та скасування постанови прокурора Шевченківського району Харківської області від 03 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 працівниками ВДАІ по обслуговуванню Шевченківського району і АТІ ГУМВС України в Харківській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, скасована, а справа направлена на новий судовий розгляд. 

    Постановою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22 березня 2010 року скаргу ОСОБА_2 було задоволено, постанову прокурора Шевченківського району від 03 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи скасовано. 

   Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 12 квітня 2010 року постанова судді Балаклійського районного суду Харківської області від 22 березня 2010 року була скасована, а справа направлена на новий судовий розгляд. 

   В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав свою скаргу, просив постанову про порушення кримінальної справи скасувати, оскільки були відсутні  приводи і підстави для її порушення. 

 Представник заявника також підтримав доводи скарги, просив скасувати постанову, посилаючись на відсутність законних підстав для порушення кримінальної справи та на те, що за змістом оскаржувана постанова не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства. 

 Прокурор заперечував проти задоволення скарги, зазначаючи, що постанова, яка є предметом розгляду в суді, винесенна законно, так як у прокурора були приводи та підстави для порушення крімінальної справи. 

   

Вислухавши пояснення заявника, його представника та думку прокурора, дослідивши матеріали скарги та матеріали, на підставі яких винесена постанова про порушення кримінальної справи, приходжу до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.  

    

Відповідно до ч.15 ст. 236-8 КПК України розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи,і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. 

    Згідно вимог ст. 94 КПК України приводами для порушення кримінальної справи є - заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; повідомлення представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місті вчинення злочину або з поличним; явка з повинною; повідомлення, опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.  

    Відповідно до ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у статті 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язанні винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також її спрямування.  

 Зі змісту зазначеної статті випливає, що за наявності законних приводів (заяв або повідомлень про злочин) і достатніх підстав (доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину), а також за відсутності обставин, що виключають провадження по кримінальній справі, прокурор виносить постанову про порушення кримінальної справи. 

 За змістом ст.98 КПК України, постанова про порушення кримінальної справи, відповідно до вимог ст.130 цього Кодексу повинна бути мотивованою. Постанова складається з вступної, описово-мотивувальної та резолютивної частин.  

    В судовому засіданні було встановлено, що прокурор Шевченківського району Харківської області 03 грудня 2009 року своєю постановою порушив кримінальну справу за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 працівниками ВДАІ по обслуговуванню Шевченківського району та АТІ ГУМВС України в Харківській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України. 

 Як вбачається із зазначеної постанови, « 22 листопада 2009 року до Шевченківського РВ надійшов рапорт інспектора ВДАІ щодо виявлення у лісосмузі ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями; 30 листопада 2009 року до прокуратури Шевченківського району звернулася ОСОБА_3 щодо спричинення працівниками ВДАІ по обслуговуванню Шевченківського району її чоловіку тілесних ушкоджень. 

Під час проведеної прокурорської перевірки було встановлено, що 21 листопада 2009 року приблизно о 21-22 годині на вимогу працівників ВДАІ ОСОБА_6, ОСОБА_2 і ОСОБА_7, які здійснювали патрулювання Шевченківського району на автомобілі «Шкода-Октавія-Універсал», не зупинився автомобіль ГАЗ-33021 реєстраційний номер НОМЕР_1 Зазначений автомобіль зупинився біля лісосмуги поблизу вул.. 1 Травня в с. Первомайське, з нього вибігло два чоловіки і зникли в лісосмузі. Через дві хвилини працівники ВДАІ знайшли ОСОБА_3 з тілесними ушкодженнями у вигляді перелому носа, вивиху правої руки та перелому голені правої ноги.                                          

Опитані з цього приводу родичі ОСОБА_3 повідомили, що тілесні ушкодження останній отримав 21 листопада 2009 року о 22 годині від працівників ВДАІ.» 

 Із викладеного прокурором було зроблено висновок, що матеріали перевірки містять достатні дані, які вказують про наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України. 

 Приводом для порушення кримінальної справи на думку прокурора  був рапорт інспектора по ОДР ВДАІ щодо виявлення ОСОБА_3 в лісосмузі з тілесними ушкодженнями та заява ОСОБА_8 щодо спричинення тілесних ушкоджень її чоловіку ОСОБА_3 працівниками ВДАІ по обслуговуванню Шевченківського району і АТІ ГУМВСУ. 

 Суд погоджується з думкою прокурора  дійсно зазначені рапорт та заява можуть бути приводом для порушення кримінальної справи взагалі. 

 Але, в данному випадку, суд не може погодитися з тим, що вказані рапорт та заяві є достатнім приводом для порушення кримінальної справи саме за ч. 2 ст. 365 КК України. 

 Суд при розгляді скарги на постанову про порушення кримінальної справи не оцінує докази по справі, та виходячи з цього не має наміру та цілі аналізувати пояснення та заяви тих чи інших осіб з точки зору їх спроможності. Але в заяві ОСОБА_3./ а.с кримінальної справи № 52090015   12/ не вказані особи та їх посадове становище, яки спричинили її чоловіку тілесні ушкодження .  

Не містить таких даних і рапорт /а. кримінальної справи № 52090015   7/. 

Однак для того, щоб порушити конкретну кримінальну справу, у кожному окремому випадку потрібні не тільки законний привід, але і підстава. 

 Згідно ч.2 ст.94 КПК України підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Підстава для порушення кримінальної справи складається з двох взаємоповязаних елементів: наявності ознак злочину в події, що стала відомою компетентному органу; наявності достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину. Юридична оцінка обєктивних ознак, що характеризують подію злочину (місце, час, спосіб,обставини вчинення діяння), відомості про які маються в заяві або повідомленні, - це форма відображення юридичної значимості даного факту, що тягне за собою виникнення кримінально-правових відносин між субєктом злочину і державою, що здійснює правосуддя.  

В силу ч.1 ст. 11 КПК України  ознаками злочину є : визначення діяння злочином у Кримінальному кодексі; суспільна небезпека діяння; його протиправність; винність; вчинення діяння субєктом злочину. 

 Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину). У кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення кримінальної справи вирішується особою, що здійснює дізнання, слідчим, прокурором за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням сукупності відомостей, що містяться в початкових матеріалах. 

    Таким чином, кримінальна справа може бути порушена тільки при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються обєктивні ознаки скоєного злочину. 

 Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування відомостей, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину). 

 Оскаржувана постанова винесена про порушення кримінальної справи,передбаченої ч. 2 ст. 365 КК України, тобто перевищення влади або службових повноважень,якщо воно супроводжувалось насильством або погрозою застосування насильства,застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими,що ображують особисту гідність потерпілого,діями,за відсутності ознак катування. 

 Обєктивною стороною вказаного злочину є тільки активна поведінка винного, тобто дії , які явно виходять за межи наданих їй прав чи повноважень,яки надані особі за посадою або у звязку зі здійсненням службових обовязків , якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадян, або державним чи громадським інтересам та перебувають у причинному звязку з цими наслідками.   

 В описово-мотивувальній частині постанови про порушення кримінальної справи вказується  джерело відомостей про злочин , що став приводом для порушення кримінальної справи, кому і коли ці відомості надійшли. Потім викладаються  фактичні дані, що вказують на наявність обєктивних ознак конкретного злочину (місце, час, спосіб та інші обставини вчиненого), тобто підстави для порушення кримінальної справи. 

 Разом з тим, в постанові, яка є предметом оскарження, перелічені лише джерела відомостей про наявність у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень,яки йому хтось спричинив, а обєктивних ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України (перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалось насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями) постанова взагалі не містить. 

 В постанові не зазначені обставини за яких саме працівниками ДАІ було вчинено злочин  в чому виявилось перевищення ними своїх службових повноважень і чим воно супроводжувалось: насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями. 

 В постанові є посилання на пояснення ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (брата та вітчима ОСОБА_3.) про те, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження від працівників ДАІ.  

 Разом з тим, на а. 13 кримінальної справи № 52090015  є пояснення ОСОБА_10 від 21.11.2009 р. та на а.с 26-27 кримінальної справи № 52090015 б/д  , яки за змістом прямо суперечні тому, як вони викладені в постанові про порушення кримінальної справи. 

 В судовому засіданні прокурор наполягав, що підставою для порушення кримінальної справи стали саме пояснення ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та встановлений факт наявності у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. 

 З пояснень ОСОБА_11 на а.24-25 кримінальної справи № 52090015  /без зазначення дати/ убачається, що він також не був свідком обставин, за яких ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, а бачив лише те, що ОСОБА_3 мав тілесні ушкодження. 

 Сам постраждалий ОСОБА_9 в своїх заявах а.18-19 кримінальної справи № 52090015  також не вказує на вчинення будь якого протиправного діяння проти себе, більш того вказує, що тілесні ушкодження він отримав при падінні за необережністю. 

     Суд не дає оцінку цім поясненням, але не зрозуміло чому в оскаржуваної постанові зміст матеріалів,яки стали  приводом та підставою  для порушення кримінальної справи  суперечить змісту цих заяв,пояснень та рапорту. 

    З вивчення постанови про порушення кримінальної справи та первісних матеріалів перевірки, яки стали приводом та підставою для порушення кримінальної справи , суд приходить до висновку, що викладений в постанові про порушення кримінальної справи зміст цих пояснень та рапорту, яки на думку прокурора стали приводом та підставою для порушення даної кримінальної справи, не відповідає , більш того  суперечить матеріалам первісної перевірки по справі. 

    В зв*язку з вищевикладеним, суд вважає, що висновок прокурора, що саме факт отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень може бути приводом порушенні кримінальної справи саме за ч. 2 ст. 365 КК України , на думку суду передчасний.  

    Відповідно до ч. 16 ст. 236-8 КПК України за результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою залишає скаргу без задоволення або задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення кримінальної скарги. 

 З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на момент винесення постанови прокурор не мав достатніх даних, які б вказували на наявність ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України, як того вимагає ч.2 ст. 94 КПК України, а відповідно, і не було достатніх підстав для порушення кримінальної справи. В зв'язку з чим постанова  від 3 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_9 працівниками ВДАІ по обслуговуванню Шевченківського району та АТІ ГУМВСУ в Харківській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України підлягає скасуванню. 

  

 

Вважаючи наведене, керуючись ст.ст. 94, 97,98, 236-7, 236-8 КПК України, судя  

 П О С Т А Н О В И В : 

  Скаргу ОСОБА_2 на постанову прокурора Шевченківського району Харьківської області від 03 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи    задовольнити. 

 Скасувати постанову прокурора Шевченківського району Харьківської області  від 03 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом спричинення тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_3 працівниками ВДАІ по обслуговуванню Шевченківського району та АТІ ГУМВСУ в Харківській області за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. 

  На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Харківської області протягом семи діб з моменту її винесення. 

  СУДДЯ -