Справа №2-619/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 квітня 2010 року           Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення в користування житлової площі, -  

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просить встановити порядок користування жилим приміщенням. В обґрунтування позову посилається на те, що їй, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відповідачам по справі, на підставі свідоцтва від 29 жовтня 1993 року, виданого Дрогобицьким міським бюро з приватизації державного житлового фонду, на праві спільної сумісної приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Вказана квартира складається з трьох ізольованих кімнат житловою площею 35,4 кв. м., в тому числі 1-а кімната – 11,5 кв.м.; 2-а кімната – 8,6 кв.м.; 3-я кімната – 15,3 кв.м., кухні площею 7,5 кв.м., ванної кімнати площею 2,8 кв.м., вбиральні – 1,4 кв.м., коридору – 10,7 кв.м., вбудованої шафи – 3,1 кв.м. До квартири відноситься й підвальне приміщення. У вказаній квартирі проживає 3 осіб, які є співвласниками вказаної квартири загальною площею 63,4 кв. м.

Зазначає про те, що вона розлучена з ОСОБА_2, який  впродовж п’ятнадцяти останніх років зловживає спиртними напоями, не працює, завжди перебуває в нетверезому стані, приводить невідомих людей в дім, де влаштовують п’янки і розгардіяш.

Стверджує, що зверталась до ОСОБА_2 з проханням про обмін житла, проте не вдалось вирішити питання про поділ спільного майна, про порядок користування цим майном в добровільному порядку.

З метою уникнення конфліктів в подальшому вона вирішила поставити питання про виділення в користування житлової площі. Вважає, що враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, знищив спільне майно, зловживає спиртними напоями, не працює йому може бути зменшена частка в спільному майні, а саме: може бути виділена ізольована кімната площею 8,6 кв.м. Відтак, просить винести рішення, яким, виділити їй, ОСОБА_1 в користування ізольовану житлову кімнату площею 11,5; відповідачу, ОСОБА_2 – ізольовану житлову кімнату площею 8,6 кв.м.; відповідачу – ОСОБА_3 - ізольовану житлову кімнату площею 15,3 кв.м.; а кухню, коридор, кладову, ванну кімнату, вбиральню та підвальне приміщення залишити в загальному користуванні, що по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги, послались на обставини, викладені у позовній заяві і доповнили, що з відповідачем, ОСОБА_2 вони розлучені. Часто були випадки, коли вона змушена була ночувати в друзів, оскільки боялась йти додому через п’янки та конфлікти, які влаштовував чоловік, а тому звернулась до суду з метою мати в користуванні якусь конкретно виділену житлову площу в даній квартирі, де могла б проживати, так як в загальному квартира знаходиться в жахливому стані. Просить позов задоволити, виділивши їй в користування кімнату площею 11,5 кв.м., інші житлові кімнати пропонує виділити відповідачам.  

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, не повідомивши причин, хоча повістки йому були направлені своєчасно на останню відому судові адресу, а відтак, ця особа була повідомленою про час та місце судового засідання. При таких обставинах суд визнав неявку відповідача ОСОБА_2 неповажною та розглянув справу у його відсутності.  

Відповідачка ОСОБА_3 при попередньому розгляді справи та її представник ОСОБА_5.в судовому засіданні позов визнали та пояснили, що дійсно протягом багатьох останніх років відповідач ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями. Її вихованням та утриманням не займався. Неодноразово була свідком його нецензурної лайки, сварок, застіль з участю сторонніх людей. Майно, в тому числі квартира, за стільки часу ведення ним такого способу життя, знищена, не проведено ремонту, не благоустроєна. Не заперечила проти запропонованого позивачкою виділення в користування житловими кімнатами, оскільки також хоче власну кімнату, де могла б проживати.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 згідно свідоцтва від 29 жовтня 1993 року, виданого Дрогобицьким міським бюро з приватизації державного житлового фонду, на праві спільної сумісної приватної власності належить квартира АДРЕСА_1. Квартира складається з трьох ізольованих кімнат житловою площею 35,4 кв. м., зокрема, площею 11,5 кв. м., площею 8,6 кв.м. та площею 18,6 кв.м. Також в квартирі є кухня, ванна кімната, вбиральня, коридор, вбудована шафа, балкон, всі комунальні вигоди та підвальне приміщення.

Згідно Свідоцтва від 08.09.2009 р., виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м. Дрогобича Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, запис за №189.

Разом з тим, як встановлено в судовому засіданні, співвласники продовжують проживати в одній квартирі і в них існують суперечності з приводу користування нею, так як ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями, приводить в дім сторонніх осіб, породжує сварки, бійки, тим самим перешкоджаючи вільно користуватись співвласникам спірною квартирою.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.1998) №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" квартира, яка є спільною сумісною чи спільною часткою власності, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири або ті, які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1, який склався між ними під час їхнього проживання в цій квартирі, зокрема, виділивши відповідачу ОСОБА_2 кімнату, найменшою за площею – 8,6 кв.м., їхній доньці – найбільшу кімнату – площею 15,3 кв.м., а собі просить залишити кімнату площею 11.5 кв.м. середню кімнату.

Згідно ст. 368 Цивільного кодексу України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Ст. 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

В ст. 70 Сімейного кодексу України зазначено обставини, які відносяться до тих, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

У відповідності до вимог статей 386, 391 ЦК України, всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення прав і кожний власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що в даному випадку є підстави на виділення відповідачу ОСОБА_2 в користування найменшої за площею кімнати, враховуючи ту обставину, що останній протягом багатьох останніх років зловживає спиртними напоями, не дбав про матеріальне забезпечення сім’ї, веде аморальний спосіб життя, знищив майно, яке знаходилось в квартирі.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3 в користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в сумі 8,50 грн. та витрат на ІТЗ в сумі 37 грн., а всього – 45,50 грн. судових витрат.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 368, 386, 372, 391 ЦК України, ст. 155 ЖК України, п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду від 25.12.1995 року (зі змінами, внесеними постановою від 25.05.1998) №15 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", суд, -  

  в и р і ш и в:

Позов задоволити.  

Виділити ОСОБА_1 в користування ізольовану житлову кімнату площею 11,5 кв.м., ОСОБА_2 – ізольовану житлову кімнату площею 8,6 кв.м. та ОСОБА_3 – ізольовану житлову кімнату площею 15,3 кв.м., що в квартирі АДРЕСА_1, залишивши у спільному користуванні кухню, коридор, кладову, ванну кімнату, вбиральню та підвальне приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 45,50 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя              

Справа №2-619/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

В с т у п н а   т а  р е з о л ю т и в н а   ч а с т и н а

12 квітня 2010 року           Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділення в користування житлової площі, -  

в с т а н о в и в :

Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 218 ЦПК України, суд, -  

  в и р і ш и в:

Позов задоволити.  

Виділити ОСОБА_1 в користування ізольовану житлову кімнату площею 11,5 кв.м., ОСОБА_2 – ізольовану житлову кімнату площею 8,6 кв.м. та ОСОБА_3 – ізольовану житлову кімнату площею 15,3 кв.м., що в квартирі АДРЕСА_1, залишивши у спільному користуванні кухню, коридор, кладову, ванну кімнату, вбиральню та підвальне приміщення.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 45,50 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя