Справа № 760/9954/18

Провадження № 2/760/2309/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю:

секретаря судового засідання Соломахи А. П.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А. про зобов`язання вчинити дії, в якому просить зобов`язати відповідача внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторські вимоги ОСОБА_2 у розмірі 4 562 668,22 грн до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у 2014 році вона стала вкладником Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - «ВіЕйБі Банк») на підставі:

- договору банківського вкладу № 734989/2014 від 30 січня 2014 року. Сума вкладу становила 150 000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням від 30 січня 2014 року № 1415505. Строк дії договору 13 місяців;

- договору банківського вкладу № 765187/2014 від 27 березня 2014 року. Сума вкладу становила 200 000 гривень, що підтверджується чеком від 26 березня 2014 року № 4141. Строк дії договору 13 місяців;

- договору банківського вкладу № 734984/2014 від 30 січня 2014 року. Сума вкладу становила 500 000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 30 січня 2014 року № 1415258. Строк дії договору 13 місяців.

Згідно постанови Правління Національного Банку України від 20 листопада 2014 року № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіну М. А.

07 липня 2015 року позивач звернулась до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А. із заявою про надання довідки щодо підтвердження внесення її в Реєстр акцептованих вимог кредиторів.

Відповідач листом від 16 липня 2015 року № 15-19927 повідомила позивача про те, що її кредиторські вимоги не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, у зв`язку з не поданням кредиторської вимоги у встановлений законодавством строк, тобто з 26 березня 2015 року по 24 квітня 2015 року.

У жовтні 2015 року позивач повторно звернулася до відповідача з проханням надати інформацію про залишок коштів на її рахунках. Листом Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М. А. від 05 листопада 2015 року № 05-43818 повідомила наступне: на рахунках позивача станом на час введення тимчасової адміністрації знаходилось 3 278 500 грн (сума визначена на підставі офіційного курсу валют встановленого НБУ); гарантована сума відшкодування була виплачена позивачу відповідно до Загального реєстру вкладників, які мали право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у розмірі 200 000 грн; станом на час прийняття рішення про ліквідацію Банку кошти позивача, що перевищують гарантовану суму відшкодування, складають 4 562 668,22 грн (сума визначена на підставі офіційного курсу валют встановленого НБУ).

Позивач зазначає, що пропустила встановлений законом строк звернення із заявою про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів з поважних причин, оскільки у вказаний період, а саме з 24 березня 2015 року до 22 квітня 2015 року хворіла на бронхопневмонію і потребувала постійного догляду, який здійснював її чоловік ОСОБА_3 . На той час подружжя перебувало в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області. Подружжя є пенсіонерами за віком, дітей не мають. Крім того, вона не отримувала інформації про необхідність подання додаткової заяви до банку. При цьому, ознайомитись з інформацією, опублікованою на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, позивач також не могла, оскільки у неї відсутній комп`ютер та, відповідно, навички роботи з ним.

Таким чином, тяжка хвороба, похилий вік та віра у добропорядність працівників банку призвели до того, що позивач пропустила строк звернення до уповноваженої особи Фонду Славкіної М. А. із заявою про включення до Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБi Банк».

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 червня 2018 року вищевказаний позов залишено без руху.

Після виконання позивачем вимог ухвали про залишення позову без руху, 22 травня 2019 року ухвалою цього ж суду відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року справу за позовом ОСОБА_2 передано за підсудністю до Cолом`янського районного суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 квітня 2020 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Жовноватюк В. С.

14 травня 2020 року до канцелярії суду, засобами поштового зв`язку, надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про заміну відповідача, в якому останній просив замінити первісного відповідача - ОСОБА_4 , належним відповідачем - ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 04 червня 2020 року, занесеної до протоколу судового засідання, вказане клопотання задоволення, замінено первісного відповідача - Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Славкіну М. А на Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ліквідатора Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» Луньо І. В.

04 серпня 2020 року до суду, засобами поштового зв`язку, надійшли пояснення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в яких останній заперечує проти задоволення позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що на сьогодні, ПАТ «ВіЕйБі Банк» є самостійною юридичною особою, яка перебуває у стані припинення, але запису про його ліквідацію як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не внесено. Банк, який виводиться з ринку, не позбавлений правосуб`єктності і може виступати учасником різних правовідносин. Від імені банку у цих правовідносинах діє уповноважена особа Фонду, виконуючи функції виконавчого органу банку. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є правонаступником банку, який виводиться з ринку. Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «ВіЕйБі Банк» є дві різні юридичні особи. Оскільки позивач оскаржує дії Уповноваженої особи Фонду, виходячи із суті позовних вимог, стороною у спорі є ПАТ «ВіЕйБі Банк», що фактично повинен бути відповідачем у цій справі в особі Уповноваженої особи Фонду (а не сама Уповноважена особа Фонду, як помилково вказано в позовній заяві). Таким чином, позивачем зазначено неналежного відповідача, тому у позові має бути відмовлено.

Щодо включення кредиторських вимог до Реєстру, то зазначає, що вони є безпідставними, оскільки законодавством визначено 30-денний термін з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду для подання кредиторами заяв до Фонду про свої вимоги до банку. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Таким чином, з огляду на викладене, відповідно до приписів законодавства, такі строки поновленню не підлягають та є присічними.

За наведених обставин, позовна заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

07 грудня 2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача, в якому останній просить замінити первісного відповідача - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Луньо І. В. належним відповідачем - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, яке було задоволено ухвалою суду від 08 грудня 2020 року, занесеної до протоколу судового засідання.

Розпорядженням Виконуючого обов`язки керівника апарату Петухової А. О. від 03 лютого 2021 року № 78 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 753/9954/18, провадження № 2/760/2309/21, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Жовноватюк В. С. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами.

На підставі вищевикладеного та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду для розгляду вказаної цивільної справи визначено головуючого суддю ОСОБА_6 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 05 лютого 2021 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду головуючим суддею Ішуніною Л. М. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Згідно з даними зворотніх повідомлень про вручення поштових відправлень, учасники справи отримали копії ухвал про прийняття справи до розгляду.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 23 березня 2021 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. При цьому зазначив про те, що належним відповідачем у цій справі є саме Фонд гарантування вкладів, оскільки саме до повноважень Фонду, відповідно до пункту 1 частини другої статті 37, пункту 3 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відноситься включення кредиторських вимог до відповідного реєстру та внесення до нього змін. Крім того представник позивача зауважив, що існує судова практика з аналогічних правовідносин, зокрема у справі № 826/7531/16, де позивачем є чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , у якій постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року позов ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії - задоволено частково; зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіну М. А. внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторські вимоги ОСОБА_3 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк». Крім того, представник позивача просив врахувати, що задовольняючи позов ОСОБА_3 , апеляційний суд визнав поважними причини пропуску звернення останнього із заявою про включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів, оскільки ОСОБА_3 доглядав за своєю дружиною ОСОБА_2 у спірний період, знаходився поруч з нею та забезпечував ліками, що підтверджується довідкою, яка приєднана до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

У спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які є спеціальними та цей закон є приорітетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» було укладено договір банківського вкладу від 30 січня 2014 року № 734989/2014, згідно з яким позивач внесла на депозитний рахунок банку 150 000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням від 30 січня 2014 року № 1415505. Строк дії договору - до 28 лютого 2015 року (пункт 1.7 Договору) (а. с. 9-10).

Також між ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_2 укладено договір банківського вкладу від 27 березня 2014 року № 765187/2014, згідно з яким остання внесла на депозитний рахунок банку 200 000 грн, що підтверджується чеком від 26 березня 2014 року № 4141. Строк дії договору до 26 квітня 2015 року (пункт 1.7 Договору) (а. с. 11-12).

Крім цього, між цими ж сторонами 30 січня 2014 року був укладений договір банківського вкладу № 734984/2014, згідно з яким ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок банку 500 000 грн. Строк дії договору - до 28 лютого 2015 року (пункт 1.7 Договору). Внесення коштів підтверджується платіжним дорученням від 30 січня 2014 року № 1415258 (а. с. 13-14).

Згідно постанови Правління Національного Банку України від 20 листопада 2014 року № 733 «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про затвердження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіну М. А.

26 березня 2015 року в газеті «Голос України» № 54(6058) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб опубліковано відомості про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

07 липня 2015 року позивач звернулась до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А. про надання довідки щодо підтвердження внесення її в реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Листом Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіної М. А. від 16 липня 2017 року за вих. № 15-11927 повідомлено ОСОБА_2 , що її кредиторські вимоги не включені до акцептованого реєстру кредиторів, у зв`язку з неподанням кредиторської вимоги у встановлений законодавством строк, тобто з 26 березня 2015 року по 24 квітня 2015 року.

Крі мтого, у відповідь на заяву позивача від 15 жовтня 2015 року, Уповноважена особа фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіна М. А листом від 05 листопада 2015 року № 05-43818 повідомила наступне:

- на рахунках позивача станом на час введення тимчасової адміністрації знаходилось 3 278 500,45 грн (сума визначена на підставі офіційного курсу валют встановленого НБУ);

- гарантована сума відшкодування була виплачена позивачу відповідно до Загального реєстру вкладників, які мали право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у розмірі 200 000 грн;

- станом на час прийняття рішення про ліквідацію Банку кошти позивача, що перевищують гарантовану суму відшкодування, складають 4 562 668,22 грн (сума визначена на підставі офіційного курсу валют встановленого НБУ).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 квітня 2019 року № 952, уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну М. А. змінено на ОСОБА_5 .

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 травня 2020 року № 994 повноваження ліквідатора ОСОБА_5 продовжено до 22 червня 2020 року.

Відповідно до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року № 1627 повноваження ліквідатора, делеговані ОСОБА_5 відкликано з 07 вересня 2020 року. Управління майном (активами) ПАТ «ВіЕйБі Банк» та задоволення вимог його кредиторів здійснюється Фондом безпосередньо на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно зі статтею 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов`язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб - вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу ліквідаційної процедури (частина четверта статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів в порядку черговості. До четвертої черги відносяться вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Згідно із частиною першою статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Отже, про свої вимоги до банку кредитор зобов`язаний заявити у межах 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку.

Таке обмеження строку звернення спрямоване не на позбавлення права кредиторів банку, якими є у значній кількості фізичні особи, а на дисциплінування кредиторів у виконанні їх обов`язку щодо звернення з кредиторськими вимогами до банку, що ліквідується.

Так ОСОБА_2 просила зобов`язати відповідача включити її кредиторські вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів, посилаючись на те, що вона пропустила установлений законом тридцятиденний строк для звернення до Фонду, що відраховується з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку (26 березня 2015 року) з поважних причин, оскільки у період з 24 березня 2015 року по 22 квітня 2015 року хворіла на бронхопневмонію та потребувала стороннього догляду, що підтверджується довідкою Покотилівської дільничої лікарні Харківського району Харківської області від 22 квітня 2015 року та довідкою № 17 структурного підрозділу поліклініки КЗОЗ Мереф`янської ЦРЛ сел. Покотилівка від 22 квітня 2015 року. Крім того, не знала про опублікування оголошення про ліквідацію ПАТ «ВіЕйБіБанк» у газеті «Голос України», ознайомитись з інформацією, опублікованою в Інтернеті на веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб також не могла, оскільки вона є особою похилого віку, у неї відсутній комп`ютер, була відсутня можливість доступу до нього та відсутні відповідні навички роботи з ним.

У статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року (далі - Конвенція) зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (справа «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року).

Обмеження надзвичайно коротким строком кредиторів у зверненні з вимогами про включення до реєстру акцептованих кредиторів з урахуванням процедури доведення до відома кредиторів про зміну правового статусу банку без можливості поновлення такого строку, якщо його пропущено з причин, що є поважними і не залежали від волі та дій кредитора банку, не можна вважати таким, що є необхідним у правовій державі. Таке обмеження буде непропорційним обмеженням прав кредиторів та неправомірним втручанням у право на мирне володіння своїм майном, у здійснення майнових прав.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 755/17365/15-ц (провадження № 14-296цс18) та від 20 червня 2018 року у справі № 553/1642/15-ц (провадження № 14-207цс18).

Неможливість вкладників забрати заощадження (депозит) з рахунків у банках через відсутність коштів, через передбачене законом замороження рахунків, або через нездатність національних органів вжити заходів з метою надання таким вкладникам можливості розпоряджатися їхніми заощадженнями, Європейський суд з прав людини розглядає як втручання в ефективне користування правом мирно володіти майном, що захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції або як не забезпечення користуванням цим правом (справа «Alisic and Others v. Bosnia and Herzegovina, Croatia, Serbia, Slovenia and the former Yugoslav Republic of Macedonia», рішення від 16 липня 2014 року).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд та його уповноважена особа наділені правом вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Ураховуючи, що відповідно до Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 вересня 2020 року № 1627 повноваження ліквідатора, делеговані ОСОБА_5 , відкликано з 07 вересня 2020 року, а управління майном (активами) ПАТ «ВіЕйБі Банк» та задоволення вимог його кредиторів здійснюється Фондом безпосередньо на час існування обставин, що унеможливлюють здійснення продажу майна (активів) банку та задоволення вимог кредиторів, тому в цьому випадку саме Фонд наділений правом вносити зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач з об`єктивних причин не мала можливості дізнатися про ліквідацію банку та своєчасно заявити вимоги про відшкодування грошових коштів за вкладом, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем тридцятиденного строку, передбаченого частиною п`ятою статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити вимогу позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів.

Згідно з частиною першою статті 133 та частиною першою статті 141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем, що включають судовий збір у розмірі 704,80 грн, підлягають стягненню на її користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статтями 2, 10, 12, 13, 15, 141, 76-81, 89, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 284, 289, 354, 43 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб внести зміни до Реєстру акцептованих вимог кредиторів та включити кредиторські вимоги ОСОБА_7 , включаючи суму вкладу, що перевищують гарантовану суму відшкодування, за договорами банківських вкладів: від 30 січня 2014 року № 734989/2014, від 30 січня 2014 року № 734984/2014, від 27 березня 2014 року № 765187/2014 до реєстру акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК».

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ЄДРПОУ - 21708016, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо (частина перша статті 355 ЦПК України) або через суд першої інстанції (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна