Справа № 2-1432/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 року Новозаводський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого-судді Філатової Л.Б.,

при секретарі Гиляка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни та зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

        23.03.2010 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про зобов»язання нарахувати та виплати недоплаченої як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік та за 2 місяці 2010 року в розмірі 1595 гривень 20 копійок і зобов»язання в подальшому щомісячно постійно нараховувати як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком. Заявлені вимоги позивач обгрунтовує тим, що має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а виплачувалось лише 10 %. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається, що Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»  встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня – 544 грн., а згідно зі ст. 1 Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року – з 01.11.2009 року – 573 грн., а з 01.01.2010 року – 695 грн. Таким чином, сума невиплаченої державної соціальної допомоги за 2009 рік і два місяці 2010 року складає 1595 гривень 20 копійок.

В судове засідання ОСОБА_1 не з»явилась, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності і підтримання позовних вимог в повному обсягу.  

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову і розглядати справу у відсутності представника відповідача. Посилається, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни. Вважає, що для стягнення коштів відсутні правові підстави та фінансування.    

Дослідивши надані докази: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с.7), копію посвідчення дитини-війни (а.с.8), копію пенсійного посвідчення (а.с.9), копію паспорту ОСОБА_1 (а.с.10-11), суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється дитиною війни (а.с.8-9).

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялось, а отже допомога в  2009 року мала нараховуватись у визначених цим Законом розмірах.

На час постановлення рішення Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»  не набрав чинності і положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є чинним, а отже допомога в січні і лютому 2010 року мала нараховуватись у визначених цим Законом розмірах.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів в обгрунтування заявленої до виплати суми, не надано доказів на підтвердження отриманої нею в 2009 році та січні-лютому 2010 року державної соціальної допомоги як дитині війни, то суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов»язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік та за 2 місяці 2010 року в розмірі 1595 гривень 20 копійок підлягають частковому задоволенню, лише щодо зобов»язання нарахувати та виплати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік та за 2 місяці 2010 року у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року відповідно до встановленого ст.54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Щодо вимог про зобов»язання відповідача в подальшому щомісячно постійно нараховувати як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, то відповідно до ст. 15 ЦК України особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Будь-яких доказів про порушення, невизнання або оспорювання відповідачем права позивача в подальшому щодо нарахування щомісячної державної допомоги у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком суду не надано, а отже в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а отже на користь позивача підлягають стягненню з відповідача 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 8 гривень 50 копійок сплаченого державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.57-62,64,88,208,209,212-215,292 ЦПК України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.15 ЦК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова нарахувати та виплати ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу за 2009 рік та за січень і лютий місяці 2010 року у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року відповідно до встановленого ст.54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова на користь ОСОБА_1 37 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи і 8 гривень 50 копійок сплаченого державного мита, а всього – 45 (сорок п»ять) гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з наступною подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів після подачі заяви.

Суддя:                                                                                                Л.Б.Філатова