Справа №2-2272/10  

                            Р І Ш Е Н Н Я  

                                                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

      14 травня 2010 року  

              Корольовський районний суд м.Житомира в складі :  

                      головуючого – судді               Бондарчук В.В.

                              при секретарі                   Білоцькій Л.В.,        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира про стягнення коштів, передбачених законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -  

ВСТАНОВИВ :  

Позивач просить стягнути на його користь з відповідача не виплачені кошти, що передбачені ст.39 закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в сумі 56893,34 грн. мотивуючи тим, що вона працювала в Овруцькій районній насіннєвій інспекції Житомирської обласної державної насіннєвої інспекції. ОСОБА_1 в період роботи з 1999 року по 31 жовтня 2009 року виплачувалися компенсація та доплати, що встановлені в управлінні праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира, не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір недовиплачених коштів за ст.39 закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” становить вказану вище суму.  

Позивач просить справу розглянути без її участі.  

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та вказав, що фінансування витрат пов’язаних з виплатами зазначеними позивачем коштів здійснюється за рахунок державного бюджету у розмірах визначених постановою КМУ від 26.07.1996 року №836, а тому просить застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні вимог позивача.  

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Згідно довідок позивач працювала в Овруцькій районній насіннєвій інспекції Житомирської обласної державної насіннєвої інспекції.  

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, м.Овруч віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.  

Відповідно до ст.39 закону  України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” позивач має право на відповідні компенсації, доплати та допомоги, які отримував згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема за ст.39 – в сумі 10,5 грн. (в залежності від відпрацьованого часу).  

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.  

Відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачені слідуючи виплати :  

-  ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у зоні гарантованого добровільного відселення – 2 мінімальні заробітні плати.  

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій і, зокрема :  

-    для доплати громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб. (10,5 грн. за гр.реф.).  

    Статтею 8 ЦПК України визначено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.  

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.  

Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні. Законом (статті 62 та 67) Кабінету Міністрів надано право проводити лише   роз’яснення порядку застосування    цього закону, якими є постанови КМ № 987 від 20.06.00, №936 від 20.09.05, та   підвищувати    розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає закону.  

ОСОБА_1 таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить законові, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

Позивачем ставиться питання про стягнення коштів за ст.39 закону за період з 01.01.1999 року по 31 грудня 2005 року з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.10.2009 року, що вбачається з розрахунку.  

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.  

Статтею 268 ЦК України визначено вимоги, на які строки позовної давності не поширюються.  

Частиною другої ст.268 ЦК України визначено, що законом можуть встановлюватися також інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.  

Зазначена виплата за ст.39 закону є доплатою до заробітної плати і входить в її структуру, оскільки є додатковою заробітною платою за особливі умови праці, що виплачується Державою за наслідками аварії на ЧАЕС, а саме за роботу в умовах підвищеного ризику для здоров’я (ст.100 КЗпП України, ч.2 ст.2 Закону України «Про оплату праці» : додаткова заробітна плата це — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість   і за особливі умови праці.   Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій), а відповідно до ст.233 КЗпП України по позовах щодо стягнення заробітної плати строк позовної давності не обмежений.  

Вказана думка суду ґрунтується також і на аналізі ч.2 вказаної статті, яка передбачає підвищення   оплати праці  і  пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, тобто ст.39 закону регулює питання додаткової оплати праці.  

На підставі викладеного, застосування строку звернення до суду за ст.39 закону в даному випадку неможливе.  

Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.01.1999 р. -74 грн., з 01.04.2000 р. - 90 грн., з 01.01.2002 р. - 140 грн., з 1.07.2002 р. -165 грн., з 1.01.2003 р. - 185 грн., з 01.12.2003 р. - 205 грн., з 1.09.2004 р. - 237 грн., з 1.01.2005 р. - 262 грн., з 1.04.2005 р.- 90 грн., з 01.07.2005 р.- 310грн., з 1.09.2005 р.-332 грн., з 01.01.2006 р.-350 грн., з 01.07.2006 р.-375 грн., з 01.12.2006 р.-400 грн., з 01.04.2007 р.-420 грн., з 01.07.2007 р.-440 грн., з 01.10.2007 р, - 460 грн., з 01.01.2008 р.-515 грн., з 01.04.2008 р.-525 грн., з 01.10.2008 р.-545 грн., з 01.12.2008 р.-605 грн., з 01.04.2009 року - 625 грн., з 01.07.2009 р.- 630 грн., з 01.10.2009р.-650 грн., з 01.11.2009 р. - 744 грн.

  В зв'язку  з викладеним, розмір недовиплачених коштів становить за ч. 1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальні захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця за мінусом одержаних коштів по 10,50 грн. щомісяця, за період з 01.01.1999 року по 31.12.2005 юку, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.10.2009 року становить: 54032,35 грн.-1134,00 грн. = 52898,34 грн.

В зв"язку з викладеним, розмір недовиплачених коштів за ч. 2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 25% від розміру мінімальної заробітної плати щомісяця за мінусом одержаних коштів по 1,35 грн. щомісяця, за період з 01.01.1999 року по 31.12.2005 року, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, становить: за 1999 рік січень-грудень: 74х25%х12=222 грн.; за 2000 рік січень-березень: 74х25%х3=55,50 грн., квітень-червень: 90х25%х3=67,50 грн., липень-грудень: 118х25%х6=177грн.; за 2001 рік січень-грудень: 118х25%х12=354 грн.; за 2002 рік січень-червень: 140х25%х6=210грн., липень-грудень: 165х25%х6=247,50 грн.; за 2003 рік січень-листопад: 185х25%х11=508,75грн., грудень: 205х25%х1=51,25грн.; за 2004 рік січень-серпень: 205х25%х8=410грн., вересень-грудень: 237х25%х4=237грн.; за 2005 рік січень-березень: 262х25%х3=196,50 грн., квітень-червень: 290х25%х3=217,50грн., липень-серпень 310х25%х2=155грн., вересень-грудень: 332х25%х4=332грн.; за 2007 рік липень-вересень 440х25%х3=330 грн.; жовтень-грудень 460х25%х3=345 грн.; а всього за мінусом отриманих коштів ( 4116,50 - 121,50) = 3995,00 грн.

  Суд розглядає справу відповідно до ст.11 ЦПК України в межах позовних вимог, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню в межах сум заявлених в позовній заяві.  

Статтею 62 даного закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.  

Відповідно до п. 2, 5 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захист у населення, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.  

Від сплати судового збору сторони звільнені : позивач згідно п.18 ст.4, відповідач – ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.  

З відповідача слід стягнути на користь ТУ ДСТ в Житомирській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.  

Керуючись ст.ст.    8,   10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218, 226 ЦПК    України, суд, -  

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.  

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира на користь ОСОБА_1 доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, (ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”) за період з 01.01.1999 року по 31 грудня 2005 року з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.10.2009 року в сумі 56893 (п’ятдесят шість тисяч вісімсот дев’яносто три) грн. 34 коп.  

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м.Житомира на користь ТУ ДСА в Житомирській області (призначення платежу – для Корольовського районного суду м.Житомира) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.  

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана через Корольовський районний суд м.Житомира в апеляційний суд Житомирської області сторонами протягом 10 днів з дня його проголошення.  

Апеляційна скарга може бути подана сторонами в строк визначений для подачі заяви про апеляційне оскарження або протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви на апеляційне оскарження, якщо така заява (або апеляційна скарга) не були подані. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Суддя                                 В.В. Бондарчук