КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/2394/15-ц головуючий у суді І інстанції: Колдіна О.О.

провадження №22-ц/824/2304/2021 головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Сліпченка О.І.,

секретар судового засідання: Спеней О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог Банк посилався на те, що відповідно до умов Договору Банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 26000 доларів США, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строк до 30 травня 2025 року.

З метою забезпечення виконання умов Кредитного договору № К2U4GF002600772 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були укладені Договори поруки.

В зв`язку з невиконанням зобов`язань за Кредитним договором № К2U4GF002600772 позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості в розмірі 22656,22 доларів США, що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 21029,34 доларів США, у т.ч. прострочене тіло 749,08 доларів США, заборгованість по відсоткам 1620,06 доларів США , в т.ч. прострочені відсотки 1518,50 доларів США, пені в сумі 6,82 доларів США ( том 1, а.с.3-5).

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання Кредитного договору № К2U4GF002600772 недійсним.

Позивач зазначає, що Банком було включено до спірного договору несправедливі умови щодо обов`язку до отримання кредиту укласти договори забезпечення, договір Страхування за погодженням з Банком, а також можливість збільшення відсотків з користування кредитними коштами. Окрім того, кредитодавцем не видавався графік погашення кредиту, договір не містив посилання на рахунки, на які зараховуються платежі з погашення кредиту.

Відповідно до положень ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 просив визнати кредитний договір недійсним та застосувати наслідки недійсності правочину, визнавши недійсним всі договори забезпечення та зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» зарахувати сплачені ним кошти в рахунок погашення тіла кредиту без виплати відсотків в розмірі 22656,22 доларів США, що за курсом на момент здійснення розрахунку становило 349132,35 гривень.

18 лютого 2018 року до участі у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог було залучено Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог: Іпотечний центр в м. Києві та Київській області Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочину недійсним - відмовлено.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, АТ КБ «ПриватБанк»подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк», та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 рокузмінено в частині мотивування відмови в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Сімоненко В.М., Калараша А.А., Мартєва С.Ю., Петрова Є.В., Штелик С.П. від 07 жовтня 2020 року, постанову Київського апеляційного суду від 24 липня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_1 , посилаючись на несправедливість укладеного Кредитного договору в цілому, повинен був надати докази на підтвердження того, що наслідком укладення такого договору є дисбаланс прав і обов`язків сторін, а також, що це призвело до завдання шкоди позивачу, як споживачу кредитних послуг, однак таких доказів суду надано не було. Тому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б давали підстави вважати спірний кредитний договір несправедливим, оскільки при підписанні зазначеного договору позивач ознайомився та погодився з його умовами, мав намір укласти такий договір, отримав кредитні кошти, витратив їх, вчиняв дії щодо виконання зобов`язань за цим договором.

В цій частині судове рішення не оскаржується.

Відмовляючи у задоволенні позову АТ КБ «Приват Банк», суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів суми заборгованості за позовні вимоги є недоведеними.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного.

Встановлено, що 31 травня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № К2U4GF002600772 ( том 1, а.с.20-22).

Відповідно до умов Договору Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит, шляхом видачі готівкових коштів через касу Банку на строк до 30 травня 2025 року у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в розмірі 32520 доларів США на наступні цілі: на придбання нерухомості в розмірі 26000 доларів США, на оплату страхових платежів по особистому страхуванню в розмірі 2600 доларів США, на оплату страхових платежів по страхуванню нерухомості в розмірі 3920 доларів США, зі сплатою за користування Кредитом процентів у розмірі 1% в місяць на суму залишку заборгованості по Кредиту, комісію в розмірі суми 0,5% від суми виданого кредиту першочергово в момент отримання кредиту плюс 0,30% доларів США від суми виданого кредиту щомісяця.

Згідно п.1 Договору погашення заборгованості повинно відбуватись щомісяця в Період сплати, за який приймається період з 20 по 25 число кожного місяця Позичальник повинен надати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 367,31 доларів США для погашення заборгованості по Кредиту, яка складається із заборгованості по кредиту, відсоткам.

Встановлено, що Банк видав ОСОБА_1 грошові кошти відповідно до умов Кредитного договору 01 червня 2005 року в розмірі 26000 доларів США з каси Банку, що підтверджується заявою про видачу готівки № 01.

Крім того, судом встановлено, що 21 червня 2005 року на підставі рішення про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім`ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла від 17 червня 2005 року № 10-195 між ОСОБА_1 , та Регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву в Київській області було укладено Договір № 10-195 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, відповідно до якого кредит надається згідно з кредитним договором від 31 травня 2005 року № К2U4GF002600772 на будівництво або придбання житла загальною площею 51,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , терміном повернення 20/240/років/місяців ( том 1, а.с.105-107).

Згідно з розрахунком прогнозованого розміру компенсації, розмір кредиту визначено в національній валюті України - гривні та становить 131300 гривень, прогнозована сума сплати відсотків за весь період користування кредитом - 219343,81 гривень.

Відповідно до інформації, наданої Іпотечним центром в м. Києві та Київській області «Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» сума перерахованої компенсації Центром в період з вересня 2005 року по жовтень 2015 року становить 76266,94 гривні.

В забезпечення виконання умов Кредитного договору № К2U4GF002600772 між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_2 , а також ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_3 укладено Договори поруки б/н від 31 травня 2005 року, відповідно до умов якого поручителі зобов`язались відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язань по Кредитному договору № К2U4GF002600772 у тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, проценти за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені і інших платежів, відшкодування шкоди ( том 1, а.с.22,23).

24.12.2014 року АТ КБ «Приват Банк» направив позичальнику ОСОБА_1 та поручителям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомлення у якому зазначено про те, що у разі якщо ОСОБА_1 має бажання уникнути, звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості та передачу інформації щодо ОСОБА_1 про неплатника до Бюро кредитних історій, то він повинен не пізніше п`яти календарних днів з дати одержання цього повідомлення, погасити прострочену заборгованість (т. 1, а.с. 16).

19 лютого 2007 року на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги між ПАТ КБ «ПриватБанк» і компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» (Великобританія) за кредитним договором №К2U4GF00260772 від 31 травня 2005 року відбулася заміна кредитора у зобов`язанні в момент укладення,що також підтверджується виписками по рахункам (том 5 а.с.2-295, том 6 а.с.8 ).

Також встановлено, що відповідно до Договору викупу (відступлення) прав вимоги від 14 квітня 2016 року компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» відступила своє право вимоги за спірним кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк», а тому саме ПАТ КБ «ПриватБанк» є належним позивачем по справі.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек від 07 березня 2019 року, вбачається, що право вимоги за іпотечним договором було відступлено ПАТ КБ «Приват Банк» на користь компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» 19 лютого 2007 року, а з листа АТ КБ «Приват Банк», наданого на запит представника відповідачів ОСОБА_4 , вбачається, що 14 квітня 2016 року відбулось зворотнє відступлення права вимоги від компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (том 4, а.с. 217,218; том 6, а.с.8).

З даної інформації вбачається, що вказане відступлення право вимоги від ПАТ КБ «ПриватБанк» до компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» відбулось відносно договору Іпотеки від 31 травня 2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк».

Предметом даного судового спору є стягнення заборгованості за кредитним договором від 31 травня 2005 року № К2U4GF002600772, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк».

Крім того, матеріали справи не містять даних про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» відступило компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі» право вимоги за кредитним договором від 31 травня 2005 року № К2U4GF002600772, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк».

Таким чином, суд апеляційної інстанції на підставі належних доказів приходить до висновку про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» мав процесуальне право звертатись до суду з вказаним позовом.

Судом апеляційної інстанції прийнято нові докази надані позивачем та відповідачем ОСОБА_1 (виписки по рахунку, договір відпуску прав вимоги), оскільки сторони не заперечували щодо їх залучення до справи.

Згідно розрахунку, заборгованість складається по тілу кредиту в сумі 21029,34 доларів США, прострочене тіло -749,08 доларів США, по відсоткам 1620,06 доларів США, прострочені відсотки 1518,50 доларів США, пені в сумі 6,82 доларів США, що у загальному становить 22656,22 доларів США.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 17117/17-45/2404/18-45 від 31.01.2018 р., наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості ОСОБА_1 , перед ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 05.12.2014 р. не відповідає умовам Кредитного договору № К2U4GF002600772 від 31.05.2005 р. та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором в частині суми виданого кредиту позичальнику ОСОБА_1 , методу нарахування процентів за користування кредитом, а відповідно і розрахованій сумі за кредитом, нарахування комісії в розмірі 0,3% щомісячно, пені за несвоєчасно погашення заборгованості за процентами.

Також у експертному висновку зазначено, що метод нарахування процентів за користування кредитом, застосований Банком при розрахунок заборгованості не відповідає математичній природі ануїтентних платежів, а саме в тому, що вони мають бути рівними в кожному платіжному періоді протягом дії кредитного договору, тобто проценти за користування кредитом повинні нараховуватися на фактичний залишок заборгованості, виходячи з кількості 30 днів у місяці й 360 днів у році. В ході проведення експертизи встановлено, що на рахунок позичальника № НОМЕР_1 за період з 23.06.2005 р. по 13.08.2015 р. зараховано в рахунок погашення кредиту кошти в розмірі 42973,91 доларів США.

Суд апеляційної інстанції вищезазначений висновок не приймає до уваги, оскільки він є не повним, в ньому не вирішені питання, щодо предмету спору, відсутності або наявності заборгованості по кредитному договору та в якому розмірі складає заборгованість по кредиту.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв зазначений доказ та поклав його в основу судового рішення.

Щодо стягнення заборгованості по пені, апеляційний суд зазначає наступне.

Великою Палатою Верховного суду у постанові від 20.04.2019 року по справі № 761/26293/16-ц зазначено, що пеня не входить до складу зобов`язання і має штрафний, а не компенсаційний характер, а тому нарахування та стягнення такої пені має бути здійснене в національній валюті України.

Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутні підстави для стягнення пені нарахованої в іноземній валюті, оскільки такі позовні вимоги є незаконними.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції, що позовні вимоги про солідарне стягнення тіла кредиту, простроченого тіла, відсотків, прострочених відсотків з позивальника та поручителів підлягають до задоволення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження у наявних матеріалах справи доказах.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача було порушено відповідачами.

Тобто, при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав керуватись положеннями ст. ст. 549, 1048, 1049 ЦК України.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважаєза можливе здійснити зміну розподілу судових витрат.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що з кожного із відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат у розмірі 5303,64 гривні (3491,32 грн. судовий збір за подання позовної заяви + 5236,98 грн. судовий збір за подання апеляційної скарги + 7182,64 грн. судовий збір за подання касаційної скарги = 15910,94 гривні / трьох відповідачів = 5303,64 гривні).

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 05 липня 2018 рокув частині відмови у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (місце знаходження: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (місце знаходження: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 )на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; Код ЄДРПОУ: 14360570) 22649,40 доларів США, що за курсом 15,41 відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.12.2014 року складає 349027,25 грн. за кредитним договором №К2U4GF002600772 від 31.05.2005 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце знаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; Код ЄДРПОУ: 14360570) судові витрати у розмірі 5303,64 гривні.

Стягнути з ОСОБА_2 (місце знаходження: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; Код ЄДРПОУ: 14360570) судові витрати у розмірі 5303,64 гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце знаходження: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; Код ЄДРПОУ: 14360570) судові витрати у розмірі 5303,64 гривні.

В іншій частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «18» червня 2021 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко

СуддіД.Р. Гаращенко

О.І. Сліпченко