Справа № 526/2251/20

Провадження № 2/526/154/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Тищенко Л.І.

з участю секретаря Синепол С.А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі: Комунальне некомерційне підприємство «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради, Гадяцької районної державної адміністрації, Гадяцької районної ради, треті особи:Державна казначейська служба України, Гадяцька міська рада про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Держави Україна в особі головного лікаря ЦРЛ райдержадміністрації (Центральна Гадяцька районна лікарня), головного лікаря КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради, Гадяцької районної державної адміністрації, Гадяцької районної ради, треті особи: Державна казначейська служба України, Гадяцька міська рада про відшкодування шкоди у розмірі 2000 000 гривень.

У позовній заяві позивач зазначає, що він неодноразово звертався до лікарів Гадяцької лікарні, з метою оформлення групи інвалідності з дитинства, тобто, щоб лікарі направили його на обласну МСЕК, але результат був нульовим. Він отримував одні відписки, у тому числі і від МОЗ України. 19 лютого 1996 року, він офіційно звернувся до головного лікаря Гадяцького району ОСОБА_2 та отримав 01 березня 1996 року відповідь, відповідно до якої відсутні підстави для встановлення інвалідності та призначення йому пенсії. У 2010 році обласною МСЕК йому встановлено третю групу інвалідності з вадами зору, але він не погодився з таким рішенням, тому, за його наполяганням, обласною МСЕК у 2016 році йому встановлено другу групу інвалідності з вадами зору і серця. 16 липня 2018 року Полтавська обласна МСЕК визнала його особою з інвалідністю з дитинства з вадами зору з 02 липня 2018 року та на підставі цього йому було призначено державну соціальну допомогу, як особі з інвалідністю з дитинства у розмірі 1452 грн на місяць та пенсію по втраті годувальника у розмірі 2904 грн. З вини лікарів він 26 років не отримував належного лікування та достойної пенсії і соціальної допомоги. На сьогодні індивідуальна програма реабілітації інвалідів №410 від 10.04.2020 не виконується, безкоштовних окулярів він не отримав. Всі медичні документи у Гадяцькій лікарні, що стосувались його здоров`я з дитинства були знищені, а головний лікар ЦРЛ проявив протиправну бездіяльність.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить стягнути з держави Україна на його користь суму неотриманої вчасно пенсії та соціальної допомоги у розмірі 2000 000 грн, а саме 1 500 000 грн майнової шкоди (за 312 місяців), починаючи з 1992 року та 500 000 грн моральної шкоди

15 грудня 2020 року ухвалою суду відкрито провадження в справі в порядку загального позовного провадження.

Згідно ухвали Гадяцького районного суду від 23.02.2021 задоволено клопотання позивача про заміну неналежного відповідача, а саме замінено відповідачів головного лікаря ЦРЛ райдержадміністрації (Центральна Гадяцька районна лікарня), головного лікаря КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради на належного відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Гадяцьку міську раду, як засновника Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня».

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради надав відзив на позовну заяву, в якому позов ОСОБА_1 не визнає, з тих підстав, що КНП «Гадяцька МЦЛ» Гадяцької міської ради є комунальним, а не державним закладом і у своїй діяльності безпосередньо не підпорядковується державі.

Згідно п.1.2 Статуту підприємства, КНП «Гадяцька МЦЛ» створене за рішенням тридцять восьмої позачергової сесії сьомого скликання Гадяцької районної ради 07.09.2018 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення Гадяцької центральної районної лікарні у комунальне некомерційне підприємство, таким чином є правонаступником КНП «Гадяцька центральна районна лікарня».

Також, у відзиві значиться, про відсутність причинного зв`язку між діями Гадяцької ЦРЛ, які на думку позивача є неправомірними, і завданою шкодою, оскільки позивачем не зазначено, у чому полягає завдана йому моральна шкода з точки зору роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995.

Окрім того, ОСОБА_1 , згідно програми реабілітації особи з інвалідністю має право на забезпечення окулярами, але у переліку технічних засобів, які отримують безпосередньо особи з інвалідністю, згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2009 «Про затвердження порядку забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами» вони відсутні. Підприємство немає права забезпечити за власний рахунок даний засіб. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 була надана довідка ЛКК про те, що він потребує забезпечення даними засобами за рахунок органів місцевої влади із вказанням орієнтованої суми вартості виробу.

Оскільки КНП «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради не є державним підприємством, тому не може виступати відповідачем за зобов`язаннями Держави Україна.

Враховуючи вищевикладені обставини, представник у відзиві просить позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Представники Гадяцької районної державної адміністрації, Гадяцької районної ради у судове засідання не з`явились, листи з судовими повістками, направлені на їх адреси були повернуті до суду без вручення.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.122020 № 1635-р Гадяцька райдержадміністрація приєднана до Миргородської райдержадміністрації.

Згідно листа, наданого Миргородською районною радою Полтавської області від 15.01.2021 № 02-33/39, відповідно до рішення Миргородської районної ради восьмого скликання від 11.12.2020 розпочалася реорганізація Гадяцької районної ради, шляхом її приєднання до Миргородської районної ради та утворено комісію з реорганізації. На час відбувається реорганізаційний процес і Гадяцька районна рада фактично не функціонує. Ще до початку реорганізаційних процесів Гадяцькою районною радою сьомого скликання було прийнято рішення про передачу КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради, як юридичної особи – медзакладу з усім наявним у неї майном і об`єктами у власність Гадяцької міської територіальної громади, в особі Гадяцької міської ради, тому на даний час ні колишня Гадяцька районна рада, ні її правонаступник Миргородська районна рада не мають ніякого відношення до КНП «Гадяцька ЦРЛ» щодо її прав та обов`язків.

Від позивача клопотань про заміну неналежних відповідачів Гадяцької райдержадміністрації та Гадяцької районної ради на належних не надходило.

Представники третіх осіб: Державної казначейської служби України, Гадяцької міської ради у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної справи та цивільної справи №526/2368/18, за клопотанням позивача, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення, з таких підстав.

Як вбачається зі змісту листа Гадяцької центральної лікарні № 1887 від 07.07.2010, ОСОБА_1 17 березня 2010 року був оглянутий на МСЕК, у зв`язку з чим йому встановлено ІІІ групу інвалідності по зору (загальне захворювання) (цивільна справа №526/2368/18, а.с.4).

Окрім того, як слідує зі змісту вищевказаного листа Гадяцької центральної лікарні щодо зміни ОСОБА_1 категорії інвалідності з «загального захворювання» на «інвалід з дитинства», яку він мотивував наявністю виписки з історії хвороби № 13818 офтальмологічного відділення мікрохірургії ока Київського НДІ за 1987 рік, де вказаний діагноз «Вроджена катаракта», позивачу роз`яснено, що дана виписка була в наявності в посильній документації, що направлялась на офтальмологічну МСЕК. Приймаючи той факт, що згідно військового квитка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , він був визнаний придатним до служби в армії, тому підстав для направлення на МСЕК для зміни категорії інвалідності не було.

Відповідно до висновку обласної транспортно-радіологічної МСЕК соціальної експертизи Полтавської обласної ради про час настання інвалідності № 885 від 06 серпня 2018 року, згідно наданої медичної документації, ОСОБА_1 міг бути визнаний особою з інвалідністю до 18 років (цивільна справа №526/2368/18, а.с.10).

02 липня 2018 року позивачу встановлено безтерміново другу групу інвалідності по зору з дитинства, про що свідчить довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0029204, видана Полтавською обласною транспортно-радіологічною МСЕК(цивільна справа №526/2368/18, а.с.15).

Як пояснив у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , заявлена ним до стягнення сума грошових коштів - 1 500 000 грн, є майновою шкодою, яку йому спричинено, починаючи з 1992 року, внаслідок неправомірних дій Держави Україна в особі Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради, яке є правонаступником КНП «Гадяцька ЦРЛ», Гадяцької районної ради, Гадяцької РДА, що виразились у знищенні його медичної документації та ненаданні направлення на МСЕК, з метою оформлення групи інвалідності з дитинства по зору, у зв`язку з чим він вчасно не отримав пенсії та соціальної допомоги у розмірі 1 500 000 грн за 312 місяців, починаючи з 1992 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 11 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК),  то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається зі змісту ст.ст. 51, 175 ЦПК України, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому, суд, при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.

Таким чином, суд, як державний орган, на який покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, має право й зобов`язаний визначити суб`єктний склад учасників процесу залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню. Це передбачено п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України та іншими нормами процесуального права, які передбачають заміну неналежного відповідача чи залучення співвідповідачів.

Згідно ухвали Гадяцького районного суду від 23.02.2021 за клопотанням позивача замінено відповідачів головного лікаря ЦРЛ райдержадміністрації (Центральна Гадяцька районна лікарня), головного лікаря КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради на належного відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради.

Позивач визначив як відповідачів Державу Україна в особі Комунальне некомерційне підприємство «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради, Гадяцьку районну державну адміністрацію, Гадяцьку районну раду.

Згідно ч. 4 ст. 58 ЦПК України - держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Відповідно до п. 1.1 Статуту Комунальне некомерційне підприємство «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради в новій редакції станом на 23 грудня 2020 року, є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством, що надає послуги вторинної/спеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам у порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом.

Згідно п.1.2 Статуту підприємства, КНП «Гадяцька МЦЛ» створене за рішенням тридцять восьмої позачергової сесії сьомого скликання Гадяцької районної ради 07.09.2018 відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення Гадяцької центральної районної лікарні у комунальне некомерційне підприємство, таким чином є правонаступником КНП «Гадяцька центральна районна лікарня».

У пункті 1.4 Статуту вказується, що засновником, власником та органом управління майном підприємства є Гадяцька міська рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Таким чином, Держава Україна в особі Комунального некомерційного підприємства «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради не є належним відповідачем у даній справі, оскільки, КНП «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради не є органом державної влади та у своїй діяльності безпосередньо не підпорядковується державі.

Згідно Постанови Верховної ради України №807 ІХ від 17.07.2020, у Полтавській області ліквідовано Гадяцький район та утворено Миргородський район (з адміністративним центром у місті Миргород) у складі територій Білоцерківської сільської, Великобагачанської селищної, Великобудищанської сільської, Великосорочинської сільської, Гадяцької міської, Гоголівської селищної, Заводської міської, Комишнянської селищної, Краснолуцької сільської, Лохвицької міської, Лютенської сільської, Миргородської міської, Петрівсько-Роменської сільської, Ромоданівської селищної, Сенчанської сільської, Сергіївської сільської, Шишацької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Повноваження депутатів районних рад у районах, ліквідованих відповідно до пункту 3 цієї Постанови, припиняються в день набуття повноважень депутатів районних рад, обраних на перших виборах до районних рад у районах, утворених відповідно до пункту 1 цієї Постанови.

Відповідно до повідомлення Миргородської районної ради №02-33 від 15.01.2021, Миргородська районна рада, згідно Закону України №1009-ІХ від 17.11.2020, визнана правонаступником Гадяцької районної ради, яка реорганізується шляхом її приєднання до Миргородської районної ради, з моменту визнання повноважень Миргородської районної ради восьмого скликання, тобто з 19.11.2020.

Згідно рішення Миргородської районної ради восьмого скликання від 11.12.2020 розпочалась реорганізація Гадяцької районної ради шляхом її приєднання до Миргородської районної ради та утворено комісію з реорганізації. На даний час відбувається реорганізаційний процес, фактично Гадяцька районна рада не функціонує, але з державного реєстру юридичних осіб не виключена. Управління справами Гадяцької районної ради здійснює комісія з її реорганізації.

Ще до початку реорганізаційних процесів Гадяцькою районною радою сьомого скликання було прийнято рішення про передачу КНП «Гадяцька ЦРЛ» Гадяцької районної ради, як юридичної особи у власність Гадяцької міської територіальної громади в особі Гадяцької міської ради, згідно статуту, затвердженого рішенням Гадяцької міської ради від 23.12.2020 №125.

Таким чином, станом на 15.01.2021 ні Гадяцька районна рада, ні її правонаступник Миргородська районна рада не мають ніякого відношення до КНП «Гадяцька ЦРЛ» щодо її прав та обов`язків.

Щодо позовних вимог до Гадяцької РДА, судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 за №1635-р, відповідно до пункту 6 частини першої статті 20, пункту 5 частини другої статті 23 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” і статті 7-1 Закону України “Про місцеві державні адміністрації” зобов`язано здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX “Про утворення та ліквідацію районів”, шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, згідно з додатком 1; утворити районні державні адміністрації в адміністративних центрах районів, утворених зазначеною постановою, як нові юридичні особи публічного права згідно з додатком 2; здійснити реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих зазначеною постановою, шляхом їх приєднання до районних державних адміністрацій, утворених згідно з абзацом третім цього пункту, згідно з додатком 3.

Відповідно до Переліку районних державних адміністрацій, що реорганізуються шляхом приєднання до районних державних адміністрацій, розташованих в адміністративних центрах районів, утворених постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX, Гадяцька райдержадміністрація реорганізується шляхом приєднання до Миргородської районної державної адміністрації.

        Таким чином, на даний час Гадяцька райдержадміністрація припинила своє існування як юридична особа.

Згідно п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року №1317, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Центр (бюро) очолює головний лікар, який призначається Міністром охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, керівником управління охорони здоров`я обласної (міської) держадміністрації.

Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні.

Тобто питання щодо встановлення інвалідності вирішується МСЕК, а не лікарнею, районною радою чи державною районною адміністрацією.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

ОСОБА_1 , відповідно до ст. 51 ЦПК України, клопотання про залучення до участі у ній співвідповідача або про заміну первісних відповідачів Гадяцької районної ради та Гадяцької районної державної адміністрації належним відповідачем до суду не подавав, у судовому засіданні такого клопотання не заявляв.

Позивач вважає, що саме неправомірними діями КНП «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради, Гадяцької районної державної адміністрації, Гадяцької районної ради йому  завдано майнової шкоди, проте за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) кожного із відповідачів вони заподіяні, наявності заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння кожного відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням кожного відповідача ним не доведено та не надано доказів, які б містили інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 1166 ЦК України – майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо заподіювач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди; вина заподіювача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За таких обставин, необхідною підставою для притягнення юридичної особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цієї особи, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача не можуть бути задоволені судом.

Окрім того, позивачем не розмежовано матеріальні збитки та моральну шкоду, які він просить стягнути з кожного відповідача та не підтверджено їх розмір жодним належним та допустимим доказом.

Суд, враховуючи вищевикладене, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тому судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з Держави Україна на його користь майнової та моральної шкоди у розмірі 2000 000 гривень.

Повне судове рішення складено 18 червня 2021 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дати складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Відомості, що не проголошуються:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації с. Хитці Миргородського (Гадяцького) району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Комунальне некомерційне підприємство «Гадяцька міська центральна лікарня» Гадяцької міської ради, юридична адреса: м. Гадяч, вул. Лохвицька,1 Полтавської області, ЄДРПОУ: 01999218.

Відповідач Гадяцька районна державна адміністрація, юридична адреса: м. Гадяч, вул. Л.Українки,2, Полтавської області, ЄДРПОУ: 04057635.

Відповідач Гадяцька районна рада, юридична адреса м. Гадяч, вул. Л.Українки,2, Полтавської області, ЄДРПОУ: 21050870.

Третя особа: Державна казначейська служба України, юридична адреса: м. Київ, вул. Бастіонна,6, ЄДРПОУ:37567646.

Третя особа: Гадяцька міська рада Полтавської області, юридична адреса: м. Гадяч, вул. Л.Українки,3, ЄДРПОУ: 21050924.

Головуючий Л. І. Тищенко