ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2021 року                                   Справа №902/538/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

                    суддя Саврій В.А.,

                     суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.;

за участю представників учасників провадження:

ПАТ "Укр/Ін/Ком" - Костенко І.А. (довіреність від 31.12.20р.) - в режимі відеоконференції;

ОСОБА_1 - Оспанов  Р.О. (договір від 18.05.2021р.);

інші учасники - не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року, суддя Тісецький С.С., м. Вінниця, у справі

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон"

про визнання банкрутом

Судом роз`яснено представникам ПАТ "Укр/Ін/Ком" і ОСОБА_1 права та обов`язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК України. Клопотань про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2019 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області у справі за заявою ТОВ "Рітон" про визнання банкрутом було визнано грошові вимоги ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн. (позачергово), з яких: 35 155 885,94 грн. - основний борг, 2 721 740,09 грн. - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн. - пеня за прострочення основного боргу та 62 185,49 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, тощо та зобов`язано арбітражного керуючого внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рітон".

ОСОБА_1 , як уповноважена особа засновників ТОВ "Рітон" у справі про банкрутство, не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки суд не звернув увагу на те, що ПАТ "Українська інноваційна компанія", на користь якої постановлено оскаржувану ухвалу не є правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк", а Кредитний договір №4761 від 22 вересня 2011 року, на підставі якого визнані грошові вимоги, є припиненим у зв`язку із його повним виконанням.

Вважає, що господарський суд дійшов до помилкового висновку, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" є належним правонаступником ПАТ "Український інноваційний банк", оскільки, за правовими висновками Верховного Суду у постанові від 03 серпня 2018 року у справі №910/8117/17 та об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №910/7828/17, як реорганізація, так і ліквідація банку з ініціативи власників, а також внесення змін до статуту банку відповідно до закону можливі лише після надання на це згоди Національним банком України. Проте матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження переходу до ПАТ "Українська інноваційна компанія" прав та обов`язків банківської установи - ПАТ "Український інноваційний банк".

Щодо відсутності заборгованості за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року, зазначає, що кошти в розмірі 1 277 931,15 євро, ТОВ "Рітон" отримало без достатньої правової підстави (безпідставно набуті кошти) від ПАТ "Укрібанк", оскільки додаткових угод про збільшення кредитного ліміту з ПАТ "Укрібанк" не укладалось, з майновим поручителем дана дія не погоджувалась, тому для захисту порушених прав та повернення майна в натурі, банку необхідно керуватися главою 83 ЦК України, а не умовами кредитного Договору №4761 від 22 вересня 2011 року;

Вважає, що 16 серпня 2013 року, заборгованість за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року, яка на той час складала максимально визначений розмір - 13 725 000,00 грн., ТОВ "Рітон" сплатило в повному обсязі за рахунок отриманих від ПАТ "Укрінбанк" грошових коштів в розмірі 1 277 931,15 євро, які були конвертовані в національну валюту України - грн. Отже, основне зобов`язання ТОВ "Рітон" перед ПАТ "Укрінбанк" за Кредитним Договором припинилося шляхом його виконання, а тому похідні зобов`язання ТОВ "Рітон" перед ПАТ "Укрінбанк" у вигляді іпотеки за іпотечними договорами також припинились відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку".

ПАТ "Українська Інноваційна компанія", у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

Наявність заборгованості ТОВ "Рітон" перед ПАТ "УКР/ІН/КОМ" по Кредитному договору №4761 від 22 вересня 2011 року підтверджується наявним у матеріалах справи висновоком Київського НДІСЕ від 14 травня 2018 року, за яким на кінець операційного банківського дня 16 серпня 2013 року, або на 17 серпня 2013 року сума заборгованості ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього, по тілу кредиту становила 1 277 931,15 євро, по процентах за користування кредитом 0,00 євро, по пені за прострочення сплати процентів 12 451,61 грн. без урахування фактично сплаченої пені у розмірі 1 865,58 грн.

В ПАТ "Укрінбанк" не було проведено реорганізацію юридичної особи, в ході якої відповідно до ст. ст. 27, 28 Закону України "Про банки і банківську діяльність" необхідне затвердження плану реорганізації та отримання дозволу від НБУ. Відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань свідчать про те, що ПАТ "Український інноваційний банк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" є однією і тією ж юридичною особою з одним кодом ЄДРПОУ 05839888, де відбулась лише зміна назви та КВЕД.

А за приписами ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань", якщо документи відомості підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Висновки, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі №925/698/16, не вирішили питань щодо правового статусу ПАТ "УКР/ІН/КОМ" та створили юридичну колізію, тому товариство вважає, що ця постанова не може бути застосована при розгляді справи №902/538/16, як така, що не є преюдиційною для даної справи, не містить висновків щодо застосування норм права, які могли б бути застосовані судами нижчих інстанцій, а також містить значну кількість суперечностей та оціночних суджень. Таким чином, вважає вірним висновок суду щодо наявності підстав визнання грошових вимог ПАТ "Українська Інноваційна Компанія" у загальному розмірі 38 067 249,22 грн.

23 і 30 квітня 2021 року, ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 та призначено її розгляд на 19 травня 2021 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою додатку EASYCON.

Вирішуючи питання стосовно процесуального статусу скаржника - ОСОБА_1 , оскільки ПАТ "УКР/ІН/КОМ" має заперечення стосовно її права на оскарження ухвали від 18 лютого 2019 року, колегія суддів виходить з того, що

- згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 являється одним із засновників (учасників) ТОВ "Рітон" з внеском до статутного фонду у розмірі 2 400 000,00 грн.;

- рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Рітон" проведених 08 жовтня 2018 року ОСОБА_1 , визначено уповноваженою особою засновників товариства у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу /протоколом №17 від 08 жовтня 2018 року/.

Відповідно до п.4  Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, який введений в дію з 21 жовтня 2019 року, з дня введення в дію цього  Кодексу  подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього  Кодексу  незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, а  Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  втратив чинність.

Відтак, під час розгляду справ про банкрутство при застосуванні судом норм        ГПК України,  які містять посилання на  Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність, починаючи з 21 жовтня 2019 року підлягають застосуванню норми  Кодексу України з процедур банкрутства.

Крім того, скасовуючи постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2020 року та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд у своїй постанові від 17 лютого 2021 року, зазначив про неправомірність залучення ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, керуючись, при визначенні складу учасників у справі про банкрутство, лише положеннями  ГПК України.

Водночас, за приписами ч.ч.1,2 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом обмеженим складом осіб - учасниками у справі про банкрутство.

Так, ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Таким чином, проводячи новий розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 , враховуючи наявність в матеріалах справи належних доказів, які підтверджують її повноваження як уповноваженої особи засновників ТОВ "Рітон" у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу (протоколом №17 загальних зборів учасників ТОВ "Рітон" від 08 жовтня 2018 року) та в силу приписів ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства стосовно переліку учасників у справі про банкрутство, судова колегія дійшла висновку, що ОСОБА_1 є особою, якій в силу закону надано право на оскарження ухвали Господарського суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року, якою визнано грошові вимоги ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн.

Сторони, які прибули в судове засідання, також, надали пояснення стосовно суті апеляційної скарги та підтримали свої доводи і заперечення, які містяться у скарзі і відзиві на неї.

Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності інших учасників провадження у справі про банкрутство, які не забезпечили явку повноважних представників, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Тим більше, що ухвалою апеляційного суду явка представників учасників у справі обов`язковою не визнавалась.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

В провадженні Господарського суду Вінницької області знаходиться справа №902/538/16 про банкрутство ТОВ "Рітон".

22 вересня 2011 року, між ПАТ "Український інноваційний банк", як кредитором, і ТОВ "Рітон", як позичальником, було укладено Кредитний договір №4761 про надання кредиту у розмірі 6 325 000,00 грн. до 20 вересня 2012 року, включно. (т.3 а.с.219-226)

06 жовтня 2011 року, на виконання умов вказаного Кредитний договору, позичальником було отримано 6 325 000,00 грн.

У забезпечення вимог ПАТ "Укрінбанк", що випливають з Кредитного договору №4761, між банком і ТОВ "Рітон" було укладено:

- Договір іпотеки від 16 липня 2013 року, за умовами якого товариством в іпотеку передано комплекс виробничих та складських будівель, який знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 4 762,7 м2, розташованого на земельних ділянках, площею 0,2565 га та 0,4006 га. Вартість цього предмету іпотеки за взаємною згодою сторін склала 7 740 666,67 грн. (з врахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 16 березня 2015 року до іпотечного договору), (т.4 а.с.5-16);

- Договір застави від 22 вересня 2011 року, за умовами якого в заставу передано рухоме майно вартістю 10 763 233,00 грн.;

- Договір застави від 20 липня 2012 року, за умовами якого в заставу передано рухоме майно вартістю 5 104 894,00 грн.;

20 липня 2012 року, між сторонами укладено Додаткову угоду №5 до Кредитного договору №4761, за умовами якої збільшено розмір кредиту до 9 525 000,00 грн. з граничним терміном повернення - 10 квітня 2013 року.

20 липня 2012 року, на виконання умов Додаткової угоди №5, позичальником отримано кошти в сумі 2 200 000,00 грн. та 03 серпня 2012 року - ще 1 000 000,00 грн.

Також, у забезпечення вимог ПАТ "Укрінбанк", що випливають з Кредитного договору №4761, 20 липня 2012 року, між ПАТ "Укрінбанк", як іпотекодержателем і ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір (майнова порука), згідно умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку майно, яке належить їй на праві власності вартістю 8 459 800,00 грн.:

- об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 97%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельні ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада:

- площею 0,1935 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0059;

- площею 0,0204 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0054,

- площею 0,0492 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0050;

- земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада:

- площею 0,0262 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0057;

- площею 0,0502 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0060;

- площею 0,0509 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0063. (т.9 а.с.24-31)

10 січня 2013 року, між сторонами укладено Додаткову угоду №12 до Кредитного договору №4761, про відкриття мультивалютної відновлювальної кредитної лінії в розмірі 9 525 000,00 грн. або еквівалентно в євро по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 20 жовтня 2014 року включно, з процентами в розмірі 24% річних у грн. та 14% річних у євро. (т.3 а.с.238-241)

16 липня 2013 року, між сторонами укладено Додаткову угоду №14 до Кредитного договору №4761, згідно умов якої сторони п.3.1 Кредитного договору кредиту виклали в наступній редакції: "Відповідно до положень та умов цього договору банк надає позичальнику кредит на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії в розмірі 13 725 000,00 грн. або еквівалент в євро по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 20 жовтня 2014 року, включно".(т.3 а.с.244-246)

17 липня 2013 року, на виконання умов Кредитного договору, позичальником отримано 4 200 000,00 грн.

Після отримання 4 200 000,00 грн., позичальник в повному обсязі використав максимальний ліміт кредиту - 13 725 000,00 грн., встановлений згідно з умовами договору, у редакції Додаткової угоди №14 від 16 липня 2013 року.

30 грудня 2014 року, між сторонами укладено Додаткову угоду №15 до Кредитного договору №4761 від 22 вересня 2011 року, пунктом 3 якої сторонами було викладено п.3.1. даного договору в наступній редакції: "Відповідно до положень та умов цього договору банк надає позичальнику кредит в розмірі 1 277 931,15 євро на термін до 20 березня 2017 року включно".(т.3 а.с.247-249)

10 березня 2015 року, між сторонами укладено Додаткову угоду №16 до Кредитного договору №4761 від 22 вересня 2011 року, умовами якої термін повернення кредиту було продовжено до 20 липня 2017 року, включно та визначено відсотки за користування кредитом у 14% річних у євро. (т.4 а.с.1-3)

Пунктом 5 Додаткової угоди №16 від 10 березня 2015 року до Кредитного договору №4761 від 22 вересня 2011 року, п.3.7.1 договору кредиту викладено в наступній редакції: "забезпеченням виконання зобов`язань позичальника за цим договором є: застава виробничого обладнання, заставною вартістю 7 476 333,00 гривень; застава товарів в обороті, згідно довідки від 22 вересня 2011 року, що належать позичальнику, заставною вартістю 3 286 900,00 гривень; застава виробничого обладнання у кількості 7 шт., заставною вартістю 5 104 894,00 гривень; іпотека об`єкту незавершеного будівництва готовністю 97%, загальною площею 644,6 кв.м та земельні ділянки площею 3 904,0 кв.м, заставною вартістю 8 459 800,00 гривень; іпотека комплексу виробничих та складських будівель, загальною площею 4 762,7 кв.м, заставною вартістю 7 740 666,00 гривень; порука ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 як фізичних осіб.".

13 липня 2016 року, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Український інноваційний банк" і 28 березня 2017 року, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Українська Інноваційна компанія", було вирішено перейменувати ПАТ "Український інноваційний банк" на ПАТ "Українська інноваційна компанія", зміни були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /протокол №1/. (т.4 а.с.108-125)

16 серпня 2016 року, ПАТ "Укрінбанк" в односторонньому порядку здійснив операції щодо конвертування гривневого кредиту у валюту кредитування євро та на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у ПАТ "Укрінбанк" на ім`я ТОВ "Рітон" та:

- об 11:31 платіжним документом №6742322 з призначенням платежу: "видача кредиту за кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року" перерахував товариству 1 277 931,15 євро;

- об 11:43 платіжним документом №6743374 з призначенням платежу: "зарахування ТОВ "Рітон" покриття на продаж валюти" списав з товариства 1 277 931,15 євро;

- об 15:35 платіжним документом №6755317 з призначенням платежу: "зарахування коштів від вільного продажу 1 277 931,15 євро по курсу 10,74. Комісія становить 0,3% (41174,94) без ПДВ" зарахував товариству 13 683 805,61 грн.;

- об 16:50 платіжним документом №72 з призначенням платежу: "погашення заборгованості по кредиту згідно дог. №4761 від 22 вересня 2011 року без ПДВ" погасив заборгованість товариства по Кредитному договору №4761 від 22 вересня 2011 року.

09 серпня 2016 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рітон"; введено процедуру розпорядження майном боржника.

26 квітня 2017 року, ПАТ "УКР/ІН/КОМ" звернулось до Господарського суду Вінницької області з письмовою заявою про визнання вимог до боржника на загальну суму 1 422 649,68 євро, що в еквіваленті станом на 09 серпня 2016 року становило 39 147 810,85 грн., з підстав невиконання ТОВ "Рітон" зобов`язань за укладеним з ПАТ "УКРІНКОМБАНК" Кредитним договором від 22 вересня 2011 року №4761, в забезпечення виконання якого між позичальником та ПАТ "УКРІНКОМБАНК" були укладені договори застави та іпотечний договір, а також Іпотечний договір від 20 липня 2012 року №3905, укладений між ПАТ "УКРІНКОМБАНК" та майновим поручителем - ОСОБА_1 (т.4 а.с.106-107)

27 грудня 2016 року, ТОВ "Рітон" заперечило проти включення до реєстру вимог кредиторів, вимог банку в сумі 23 608 793,67 грн. та визнало грошові вимоги банку в сумі 13 725 000,00 грн., які виникли на підставі Договору кредиту (у редакції додаткової угоди №14 від 16 липня 2013 року), зазначаючи, що зараховані банком, платіжним документом №6743374, кошти у розмірі 1 277 931,15 євро не можуть класифікуватися, як такі, що перераховані позичальнику на підставі Кредитного договору №4761 від 22 вересня 2011 року, так як станом на 16 серпня 2013 року максимальна сума кредиту за мультивалютною кредитною лінією, становила 13 725 000,00 грн., яка вже була отримана і сторонами, у відповідності до п.8.4. Кредитного договору, не збільшувалась та позичальник, у відповідності до п.3.3.1 цього договору, заяви про видачу кредиту не писав. (т.3 а.с.213-217).

27 червня 2017 року, з метою встановлення фактичних обставин щодо розміру забезпечених вимог кредитора, надання кредиту і наявності заборгованості за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області було призначено судово-економічну комплексну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання:

- В якому розмірі та в якій валюті ТОВ "Рітон" сплачено кредитні кошти (транші) за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього, з врахуванням укладених до них додаткових угод?;

- Яка сума заборгованості ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього, по тілу кредиту, по процентах за користування кредитом та по пені за несвоєчасне виконання зобов`язань станом на 09 серпня 2016 року? (т.4 а.с.185-188)

Згідно висновку судово-економічної експертизи №372/18-45 від 14 травня 2018 року:

- підтверджується документально фактичне надання кредитних коштів ПАТ "Укрінбанк" на користь ТОВ "Рітон" за умовами укладеної між вказаними сторонами Кредитної угоди №4761 від 22 вересня 2011 року в розмірі 13 725 000,00 грн. та 1 277 931,15 євро.;

- ТОВ "Рітон" отримані кредитні кошти (транші) за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та Додатковими угодами до нього, з врахуванням укладених до нього додаткових угод, в розмірі 13 725 000,00 грн. та 1 277 931,15 євро;

- ТОВ "Рітон" отримані кредитні кошти (транші) за кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього, з врахуванням укладених до нього додаткових угод, погашено в розмірі 13 725 000,00 грн., а сума кредиту в розмірі 1 277 931,15 євро - залишилась непогашеною;

- долучені ПАТ "Укрінбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Українська інноваційна компанія") до матеріалів справи розрахунки заборгованості ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього, не відповідають розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту станом на 09 серпня 2016 року.

Станом на 09 серпня 2016 року сума заборгованості ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього, становила 1 277 931,15 євро - тіло кредиту, 98 936,39 євро - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн. - пеня за прострочення основного боргу, 62 185,49 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, за наявності на вказану дату суми переплати процентів в розмірі 146 581,28 грн. за кредитом, наданим в грн.

- станом на початок операційного банківського дня 16 серпня 2013 року, сума заборгованості ТОВ "Рітон" за кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього, по тілу кредиту становила 13 724 980,50 грн., по процентах за користування кредитом 224 366,07 грн., по пені за прострочення сплати процентів 12 384,00 грн. без урахування фактично сплаченої пені в розмірі 1 865,58 грн.;

- станом на кінець операційного банківського дня 16 серпня 2013 року, або станом на 17 серпня 2013 року сума заборгованості ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатковими угодами до нього, по тілу кредиту становила 1 277 931,15 євро, по процентах за користування кредитом 0,00 євро, по пені за прострочення сплати процентів 12 451,61 грн. без урахування фактично сплаченої пені в розмірі 1 865,58 грн. (т.6 а.с.35-200)

08 жовтня 2018 року, рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Рітон", вирішено обрати ОСОБА_1 (одного з засновників (учасників) ТОВ "Рітон" з внеском до статутного фонду у розмірі 2 400 000,00 грн.) уповноваженою особою засновників товариства у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу /протокол №17/. (т.11, а.с.143)

18 лютого 2019 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області було визнано грошові вимоги ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн. (позачергово), з яких: 35 155 885,94 грн. - основний борг, 2 721 740,09 грн. - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн. - пеня за прострочення основного боргу та 62 185,49 грн. - пеня за прострочення сплати процентів, а також зобов`язано розпорядника майна внести зазначені вимоги до реєстру вимог боржника. (т.7 а.с.223-227)

24 квітня 2019 року, не погодившись з ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року, ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі, звернулась до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. (т.9 а.с.4-7)

11 червня 2019 року, ПАТ "Українська Інноваційна компанія" подала клопотання про зупинення провадження у справі у справі №902/538/16 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/698/16, що перейменування ПАТ "Український інноваційний банк" в ПАТ "Українська Інноваційна компанія", не впливає на обсяг прав та обов`язків останньої щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами. (т.9 а.с.190)

25 червня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було задоволено клопотання ПАТ "Українська Інноваційна компанія" і зупинено провадження у справі №902/538/16 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №925/698/16. (т.9 а.с.195-197)

14 вересня 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було поновлено провадження у справі №902/538/16, оскільки усунуто обставини, що зумовили зупинення провадження у справі. (т.10 а.с.1-2)

29 вересня 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду, виходячи з того, що апелянт хоч і формально не є учасником правовідносин, які випливають з Кредитного договору №4761 від 22 вересня 2011 року, проте винесена ухвала суду про визнання грошових вимог ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" очевидно та безпосередньо впливає на майновий інтерес ОСОБА_1 , останню залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В цей же день, 29 вересня 2020 року, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ухвалу Господарського суду Вінницького області від 18 лютого 2019 року - скасовано і прийнято нове судове рішення, яким у визнанні грошових вимог ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн. (позачергово), з яких: 35 155 885,94 грн - основний борг, 2 721 740,09 грн. - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн - пеня за прострочення основного боргу та 62 185,49 грн. - пеня за прострочення сплати процентів - відмовлено. (т.10 а.с.95-107)

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" не набуло прав ПАТ "Український інноваційний банк" за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року, оскільки ПАТ "Український інноваційний банк" не було припинено чи змінено у встановленому законом порядку на ПАТ "УКРІНКОМ", у зв`язку з чим відмовив у визнанні грошових вимог ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до ТОВ "Рітон".

23 жовтня 2020 року, не погоджуючись з даним судовим рішенням, ПАТ "УКР/ІН/КОМ" подало касаційну скаргу. (т.11 а.с.89-94)

17 лютого 2021 року, постановою Верховного Суду було частково задоволено касаційну скаргу ПАТ "Українська інноваційна компанія", скасовано постанову та ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2020 року Північно-західного апеляційного господарського суду, а справу у скасованій частині направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду. (т.11 а.с.233-243)

Скасовуючи постанову і ухвалу суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив про те, що:

"Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржувала в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції за результатами розгляду грошових вимог кредитора до боржника у процедурі банкрутства, в порядку  ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, що не є судовим рішенням за результатами вирішення майнового спору за правилами позовного провадження спору за участю боржника.

Тому, постановляючи ухвалу від 29 вересня 2020 року про залучення до участі у справі про банкрутство ОСОБА_1 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, апеляційний суд при визначенні складу учасників у справі про банкрутство помилково керувався положеннями  ПК України        щодо складу учасників у справі позовного провадження.

Своє право на апеляційне оскарження ОСОБА_1 обґрунтовувала саме тим, що вона є майновим поручителем ТОВ "Рітон" за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року і судове рішення, щодо заборгованості за цим договором напряму впливає на її права та обов`язки.

Ухвалюючи оскаржувану постанову від 29 вересня 2020 року щодо кредиторських вимог ПАТ "УКР/ІН/КОМ" до боржника ТОВ "Рітон", суд апеляційної інстанції зазначені вище вимоги закону не врахував та належним чином не з`ясував, чи вирішено оскаржуваним судовим рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу на таке рішення.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з огляду на наступне.

Пунктом 14 ч.1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених        Законом України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ч.6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21 жовтня 2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - Кодекс).

Статтею 2 Кодексу визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до п.п.4 п.14 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 45 Кодексу, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, подають до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

ПАТ "Українська Інноваційна компанія" просить суд визнати кредиторські вимоги до боржника в сумі 1422 649, 68 євро, що в еквіваленті станом на 09 серпня 2016 року становить 39 147 810,85 грн., з яких: 1 277 931,15 євро (35 165 513,87 грн.) - кредит, 97 968,86 євро (2 695 861,45 грн.) - відсотки, 46 749,67 євро (1 286 435,54 грн.) - пеня, які виникли на підставі укладеного між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Рітон" Кредитного договору про надання кредиту №4761 від 22 вересня 2011 року (з додатковими угодами до даного Кредитного договору).

Як встановлено з матеріалів справи, 22 вересня 2011 року, між ПАТ "Український інноваційний банк" та ТОВ "Рітон" було укладено Кредитний договір №4761 про надання кредиту у розмірі 6 325 000,00 грн. строком до 20 вересня 2012 року, включно.

06 жовтня 2011 року, на виконання умов вказаного Кредитного договору, позичальником отримано 6 325 000,00 грн. і, таким чином, станом на 06 жовтня 2011 року заборгованість позичальника за договором кредиту становила 6 325 000,00 грн.

В забезпечення виконання умов Кредитного договору №4761, між банком і ТОВ "Рітон" було укладено:

- Договір іпотеки від 16 липня 2013 року, за умовами якого товариством в іпотеку передано комплекс виробничих та складських будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 , загальною площею 4 762,7 м2 і знааходяться на земельних ділянках, площею 0,2565 га та 0,4006 га. Вартість даного предмету іпотеки за взаємною згодою сторін становила (з врахуванням Договору про внесення змін та доповнень №1 від 16 березня 2015 року до іпотечного договору) 7 740 666,67 грн.;

- Договір застави від 22 вересня 2011 року, за умовами якого в заставу передано рухоме майно товариства вартістю 10 763 233,00 грн.;

- Договір застави від 20 липня 2012 року, за умовами якого в заставу передано рухоме майно вартістю 5 104 894,00 грн.;

20 липня 2012 року, Додатковою угоду №5 до Кредитного договору №4761, між сторонами було збільшено розмір кредиту до 9 525 000,00 грн. з повернення його до 10 квітня 2013 року. /кошти отримані: 2 200 000,00 грн. - 20 липня 2012 року та 1 000 000,00 грн. - 03 серпня 2012 року/.

Також, в забезпечення виконання умов Кредитного договору №4761, між банком, як іпотекодержателем і ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, було укладено Іпотечний договір (майнова порука), згідно умов якого ОСОБА_1 передала в іпотеку майно, яке належить їй на праві власності вартістю 8 459 800,00 грн.:

- об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 97%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельні ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: Київська область, Кисво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада:

- площею 0,1935 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0059;

- площею 0,0204 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0054,

- площею 0,0492 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0050;

- земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться за адресою: Київська область, Кисво-Святошинський район, Бобрицька сільська рада:

- площею 0,0262 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0057;

- площею 0,0502 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0060;

- площею 0,0509 га, кадастровий номер 3222480601:01:040:0063. (т.9 а.с.24-31)

10 січня 2013 року, Додатковою угодою №12 до Кредитного договору №4761, , сторонами було змінено термін повернення кредиту до 20 жовтня 2014 року включно, з процентами в розмірі 24% річних у грн. та 14% річних у євро.

16 липня 2013 року, Додатковою угоду №14 до Кредитного договору №4761, між сторонами було збільшено розмір кредиту на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії в розмірі 13 725 000,00 грн. або еквівалент в євро по курсу Національного банку України на дату видачі кредитних коштів на термін до 20 жовтня 2014 року, включно. /кошти отримані 17 липня 2013 року/.

Після отримання 4 200 000,00 грн., позичальник в повному обсязі використав максимальний ліміт кредиту - 13 725 000,00 грн., встановлений згідно з умовами Кредитного договору №4761, у редакції Додаткової угоди №14 від 16 липня 2013 року.

30 грудня 2014 року, Додатковою угодою №15 до Кредитного договору №4761, між сторонами надання кредиту у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії було змінено на валютний кредит та визначено, що банк надає позичальнику кредит в розмірі 1 277 931,15 євро на термін до 20 березня 2017 року включно, а позичальник сплачує банку проценти в розмірі 14% річних у євро.

Проте, 16 серпня 2016 року, ПАТ "Укрінбанк" в односторонньому порядку платіжним документом №6742322 перерахував на рахунок ТОВ "Рітон" /рахунок № НОМЕР_1 / 1 277 931,15 євро, здійснив операції по конвертуванню даної кількості валюти у 13 683 805,61 грн. та платіжним документом №72 погасив заборгованість товариства по Кредитному договору №4761 від 22 вересня 2011 року.

Дані обставини підтверджуються і висновком судово-економічної експертизи №372/18-45 від 14 травня 2018 року, згідно якого документально підтверджується фактичне надання кредитних коштів ПАТ "Укрінбанк" на користь товариства отримані кредитні кошти (транші) за Кредитним договором № 4761 у розмірі 13 725 000,00 грн. та 1 277 931,15 євро, з яких погашено в розмірі 13 725 000,00 грн., а кошти в розмірі 1 277 931,15 євро не повернуті.

Звертаючись до суду з кредиторськими вимогами, ПАТ "Українська інноваційна компанія" свої вимоги обґрунтовувала тим, що між ТОВ "Рітон" та АТ "Український інноваційний банк" 22 вересня 2011 року було укладено Кредитний договір №4761, відповідно до якого товариству відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 13 725 000,00 грн. і в подальшому внаслідок укладання Додаткової угоди 10 березня 2015 року змінено відновлювану кредиту лінію на мультивалютну кредитну лінію з лімітом в сумі 1 277 931,15 євро.

Господарським судом Вінницької області, розглядаючи дані кредиторські вимоги, не досліджувались правовідносини сторін за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року, в частині надання кредитних коштів з перевищенням ліміту кредитної лінії, яка може згідно з умовами Договору обліковуватись на рахунку обліку заборгованості позичальника у банку і не повинна перевищувати, в даному випадку, по спірному Договору розмір у 13 725 000,00 грн.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Права та обов`язки за кредитним договором виникають з моменту узгодження усіх істотних умов та підписання кредитного договору.

Так, згідно за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року кредитні кошти банком надавались позичальникові на умовах відновлювальної кредитної лінії, яка надавала останньому можливість отримувати кредитні кошти періодично по мірі необхідності в рамках встановленого заздалегідь ліміту, гасити всю суму заборгованості або тільки її частину.

Додатковою угодою №14 від 16 липня 2013 року до Кредитного договору №4761, розмір кредиту, тобто його ліміт, на умовах мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, було збільшено до 13  725  000,00 грн. або на еквівалент в євро по курсу Нацбанку України та дату повернення кредитних коштів продовжено до 20 жовтня 2014 року, включно.

17 липня 2013 року, на виконання умов Кредитного договору, позичальником отримано 4 200 000,00 грн.

Після отримання 4 200 000,00 грн., позичальник в повному обсязі використав максимальний ліміт кредиту - 13 725 000,00 грн., встановлений згідно з умовами договору, у редакції Додаткової угоди №14 від 16 липня 2013 року.

Таким чином, отримавши 17 липня 2013 року від банку 4 200 000,00 грн. -кредитних коштів, товариство в повному обсязі використав максимальний ліміт кредиту у 13 725 000,00 грн., встановлений умовами Кредитного договору №4761 та Додаткової угоди №14 від 16 липня 2013 року до нього і подальша видача коштів, що перевищувала зазначений вище ліміт кредитування була неможлива без збільшення за додатковою угодою цього кредитного ліміту.

Іпотечні договори та договори застави рухомого майна забезпечували виконання умов даного Кредитного договору саме в межах ліміту кредитування в розмірі 13 725 000,00 грн.

Отримавши кошти в розмірі 1 277 931,15 євро, ТОВ "Рітон" повністю погасило заборгованість по Кредитному договору №4761 і зобов`язання товариства по цьому договору перед АТ "Український інноваційний банк", відповідно до ст. 599 ЦК України, припинились, шляхом його виконання.

Також, виходячи з приписів ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про іпотеку", припинились і похідні від Кредитного договору №4761 зобов`язання, які   забезпечували виконання умов цього договору ТОВ "Рітон" перед АТ "Український інноваційний банк", а саме за іпотечними договорами та договорами застави рухомого майна.

В той же час, правовідносини між банком та товариством стосовно видачі останньому 1 277 931,15 євро не охоплюються Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року тому, що перевищують встановлений цим Кредитним договором та додатковими умовами до нього ліміт кредитування та не можуть регулюватися умовами цього договору з додатковими угодами до нього, оскільки мають позадоговірний характер.

Представником ПАТ "Укрінком" не надано заперечень або доказів, що спростовують факт оплати боржником заборгованості за кредитом в розмірі 13 725 000,00 грн., яка обліковувалась за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року, як не надано заперечень чи доказів, які обґрунтовують правову природу виданих 16 серпня 2016 року грошових коштів в розмірі 1 277 931,15 євро в якості кредиту, у відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України.

Ні Додаткова угода №15 від 30 грудня 2014 року, ні Додаткова угода №16 від 10 березня 2015 року, які укладені як додатки до  Кредитного договору №4761 від 22 вересня 2011 року не надають право сторонам перевищувати встановлений Додатковою угодою №14 від 16 липня 2013 року, ліміт кредитних коштів.

Щодо переходу прав та обов`язків ПАТ "Український інноваційний банк" до ПАТ "Українська інноваційна компанія", колегія суддів зазначає, що згідно ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24 квітня 2019 року по справі №914/3587/14 вказала, що сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи. Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №118 від 22 січня 1996 року, інформаційний фонд Реєстру містить, зокрема, дані ідентифікаційні - ідентифікаційний код та найменування суб`єкта є єдиним і зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування.

Правонаступництво є перехід сукупності прав та обов`язків від одного суб`єкта правовідносин до іншого, в порядку та на умовах встановлених законом. Отже обов`язковою умовою правонаступництва, є наявність декількох окремих суб`єктів, дотримання процедури переходу прав та обов`язків встановленої законом, і як наслідок втрата прав та обов`язків однією особою, та набуття іншою.

В даному випадку відбулась зміна найменування юридичної особи, без зміни організаційно-правової форми, що не є її реорганізацією та не є її перетворенням. Оскільки код ЄДРПОУ є ідентифікуючою ознакою юридичною особи, яка залишається незмінною протягом усього часу його існування, тому колегія суддів вважає, що ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "Укрінбанк" є однією юридичною особою.

В ухвалі про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою ПАТ "Українська інноваційна компанія" від 03 червня 2020 року, справа №3-88/2020(175/20), Конституційним Судом України зазначено, що постановою Великої Палати Верховного Суду у справі №925/698/16 від 10 грудня 2019 року було скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 06 жовтня 2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2017 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, і таким чином, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року не можна вважати остаточним судовим рішенням у справі.

В постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №922/2144/16 від 25 листопада 2020 року зазначено, що посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду №925/698/16 від 10 грудня 2019 року є безпідставним, оскільки зазначеною постановою справу №925/698/16 передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, що не означає вирішення спору, а, отже, й остаточного формування правового висновку Верховного Суду у такій справі та в судових рішеннях з них.

Також, суд звертав увагу, що відповідно до сталої практики Верховного Суду, обставини встановлені у справі №925/698/16 не мають преюдиційного значення для справи, яка розглядається господарським судом Луганської області з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до п.6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду по справі N948/340 від 02 липня 2019 року зазначено, що суд не врахував належним чином, що в іншій справі №137/7 суди не визнали за державою право власності на спірне майно. При цьому, Господарський суд міста Києва, з рішенням якого погодився Вищий господарський суд України, дійшов правильного висновку про те, що рішення у справі №137/7 не вважається преюдиційним з двох причин. По-перше, склад учасників справи №137/7 та цієї справи не є тотожним. По-друге, преюдиційне значення мають лише встановлені судом обставини, а не правова їх оцінка.

В п.47 постанови Верховного суду №761/29966/16-ц від 18 грудня 2019 року зазначено, що звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Враховуючи, що ПАТ "Укрінбанк" та ПАТ "Українська інноваційна компанія" та ПАТ "УКР/ІН/КОМ" є однією юридичною особою, яка змінила назву, остання наділена правом звернення з кредиторськими вимогами до ТОВ "Рітон" щодо повернення 1  277  931,15 євро, оскільки зобов`язання у сторін по Кредитному договору №4761 від 22 вересня 2011 року та додатками до нього припинились 17 серпня 2016 року шляхом його виконання належним чином і правовідносини між ПАТ "Українська інноваційна компанія" і ТОВ "Рітон" стосовно проплати останньому 1  277  931,15 євро не охоплюються Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року та додатками до нього.

ПАТ "УКР/ІН/КОМ" звернулось з кредиторськими вимогами до ТОВ "Рітон" на загальну суму 1 422 649,68 євро, що в еквіваленті станом на 09 серпня 2016 року становило 39 147 810,85 грн., з підстав невиконання товариством зобов`язань саме за Кредитним договором №4761 від 22 вересня 2011 року, в забезпечення виконання якого були укладені іпотечні договори та договори застави рухомого майна.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у визнанні встановлених судом першої інстанції грошових вимог ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн. (позачергово), з яких: 35 155 885,94 грн. - основний борг, 2 721 740,09 грн. - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн. - пеня за прострочення основного боргу та 62 185,49 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Згідно до ч.1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Згідно п.4 ч.1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Вінницького області від 18 лютого 2019 року слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог ПАТ "Українська Інноваційна компанія" до ТОВ "Рітон" у розмірі 38 067 249,22 грн. (позачергово), з яких: 35 155 885,94 грн. - основний борг, 2 721 740,09 грн. - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн. - пеня за прострочення основного боргу та 62 185,49 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

Керуючись ст.ст. 129, 269-277, 281-284 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволити.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 18 лютого 2019 року у справі №902/538/16 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення по справі.

У визнанні грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Українська Інноваційна компанія" (93404, вул. Сметаніна, 3а, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, код ЄДРПОУ 05839888) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітон" (23320, вул. Вінницька, 49б, смт. Сутиски, Тиврівський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 31836403) по справі №902/538/16 у розмірі 38 067 249,22 грн. (позачергово), з яких: 35 155 885,94 грн. - основний борг, 2 721 740,09 грн. - проценти за користування кредитом, 127 437,70 грн. - пеня за прострочення основного боргу та 62 185,49 грн. - пеня за прострочення сплати процентів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали справи №902/538/16 повернути Господарському суду Вінницької області.

Головуючий  суддя                                                                      Дужич С.П.

Суддя                                                                                              Саврій В.А.  

Суддя                                                                                              Коломис В.В.